LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818628/1897/19

від 18.03.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» залишити без задоволення. Заочне рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29 листопада 2019 року залишити без змін.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 628/1897/19 Провадження № 22-ц/818/1476/20 18 березня 2020 року м.Харків Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Овсяннікової А.І. суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С. учасники справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» відповідач ОСОБА_1 розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29 листопада 2019 року у складі судді Коваленко О.А. по справі № 628/1897/19 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: У листопаді 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначає, що 22 червня 2013 року між Банком та ОСОБА_1 укладено договір б/н, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 3 900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором станом на 30 квітня 2019 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 189 378, 51 грн., з яких: 3 868, 28 грн. заборгованість за кредитом; 181 199, 96 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 310, 27 грн. заборгованість за пенею та комісією. Законодавством не передбачено вимагання від боржника погашення повної суми заборгованості, на підставі цього Банк просить стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 22 червня 2013 року у сумі 120 775, 36 грн., з яких: 3 868, 28 грн. - заборгованість за кредитом; 116 907, 08 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 22 червня 2013 року по 30 жовтня 2018 року. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. Заочним рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29 листопада 2019 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором кредиту № б/н від 22 червня 2013 року у розмірі 3 868,28 грн. та 61 ,47 грн. судового збору. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а тому заборгованість за кредитом підлягає стягненню. При укладенні кредитного договору АТ КБ «Приватбанк» не дотримався вимог про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими Банк, а тому підстав для стягнення інших сум не вбачається. В апеляційній скарзі АТ «КБ «ПриватБанк» просить рішення суду в частині відмови у стягненні відсотків скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Зазначає щодо відсутності підстав для застосування висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17 без обґрунтованих заперечень відповідача та відповідних доказів проти вимог Банку. Договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, як і не оспорювалося відповідачем укладення чи не укладення кредитного договору, тому вказані обставини свідчать про його згоду з усіма умовами цього договору. Відсутність підпису Позичальника на Умовах та правилах та Тарифах не свідчить про те, що він не був ознайомлений з ними, не означає відсутність договірних правовідносин між сторонами та відсутність заборгованості. Підпис відповідач поставив саме в заяві позичальника, яким засвідчив те, що він ознайомлений з відповідними документами, а отже повністю згодний з умовами кредитування та отриманням кредиту саме на таких умовах. Кредитний договір є договором приєднання і жодного підпису відповідача під публічними розміщеними Умовами та правилами закон не вимагає. Банк надав відповідачу кредит, який повернуто не було, а тому виходячи з суті правочину, його відплатності проценти підлягають стягненню. Непідписання позичальником умов та правил надання банківських послуг та не ознайомлення з їх змістом, не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин та підставою для відмови у стягнення коштів. Колегія суддів, вислухав суддю доповідача, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 22 червня 2013 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 3 900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором станом на 30 вересня 2019 року за відповідачем наявна заборгованість у сумі 189 378, 51 грн., з яких: 3 868, 28 грн. заборгованість за кредитом; 181 199, 96 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 4 310, 27 грн. заборгованість за пенею та комісією. Задовольняючи частково позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що стягненню підлягає лише заборгованість за тілом кредиту, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, долучені до позовної заяви, не погоджені відповідачем. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав у борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині зазначає, що кредитний договір є відплатним правочином та оскільки відповідач використовував кошти Банку, то застосуванню підлягає вимоги ст. 1048 ЦК України, тобто, розмір відсотків підлягає врахуванню за обліковою ставкою НБУ. Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що Умови та правила надання банківських послуг на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами. Долучений до позову Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» не містить підпису відповідача, а тому вважати що він був ознайомлений з даними умовами не можна. Анкета заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг також не містить інформації щодо відсоткової ставки та розміру пені, що підлягає застосуванню у разі несплати відповідачем коштів. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та Правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, які є в матеріалах справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (№14-131цс19). Враховуючи, що сторонами не обумовлено ціну договору, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для стягнення відсотків. Посилання АТ КБ «ПриватБанк», що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17 без обґрунтованих заперечень відповідача не підлягають застосуванню безпідставне , оскільки спір у даній справі виник з подібних правовідносин, що розглядались у справі № 342/180/17 за результатами розгляду якої з метою формування єдиної правозастосовної практики Великою Палатою Верховного Суду сформовано правовий висновок, який відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України суд має враховувати при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач, підписуючи анкету-заяву та користуючись кредитними коштами висловив свою згоду з формою договору та його умовами, не заслуговують на увагу, оскільки в Заяві про отримання кредитних коштів міститься посилання на Умови та Правила без їх ідентифікації відповідно до дати, коли вони були затверджені, або станом на яку вони були чинні. За таких обставин висновки суду щодо відсутності підстав для стягнення відсотків є обґрунтованими. Рішення суду в частині стягнення тіла кредиту сторонами не оскаржується, а тому судом не переглядається. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотриманням матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» залишити без задоволення. Заочне рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 29 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 березня 2020 року. Головуючий А.І. Овсяннікова Судді: І.П. Коваленко І.С. Сащенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»