Постанова 4803 № 204/8994/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3403/20 Справа № 204/8994/19 Суддя у 1-й інстанції - Мащук В. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 березня 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В. за участю секретаря Літвінової А.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року про відмову у забезпеченні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Воробйова Олена Олександрівна, Дніпровська міська рада про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину,- В С Т А Н О В И Л А : Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Воробйова О.О., Дніпровська міська рада про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину залишено без задоволення. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду від 21 грудня 2019 року скасувати та ухвалити постанову, якою задовольнити його заяву про забезпечення позову у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів справи вбачається 19 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 04 вересня 2019 року житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , житлове приміщення ІХ (РНОНМ 838709812101), укладений між ним та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Воробйовою О.О., зареєстрований в реєстрі за № 1461. Крім того, позивач просив застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ОСОБА_2 на свою користь грошові кошти у розмірі 967400 грн. (а.с. 5). 19 грудня 2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просив заборонити відповідачу ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження шляхом продажу або реалізації в будь-який спосіб (у тому числі на торгах, аукціонах, внесення до статутного капіталу, передачі в заставу тощо), державну реєстрацію прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо наступного нерухомого майна: - квартири за адресою: АДРЕСА_2 (РНОНМ 1565691612101), що належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 04 червня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Павловською Г.О., зареєстрованого в реєстрі за №273; - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 (РНОНМ 1046210412119), що належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30 вересня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом НМНО Куліш Ю.О., зареєстрованого в реєстрі за№ 637; - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 (РНОНМ 838751212101). що належить ОСОБА_2 на підставі акту передачі майна стягувачу у рахунок погашення боргу ВП № 60800694 від 05 грудня 2019 року, постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу ВП № 60800694 від 05 грудня 2019 року, супровідного листа від 09 грудня 2019 року, виданих приватним виконавцем Бурхан - Крутоус Л.А. Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову в частині застосування реституції, як наслідку недійсності оспорюваного правочину, у вигляді стягнення з ОСОБА_2 на його користь грошових коштів у розмірі 967400 грн. Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції в своїй ухвалі посилався на те, що у поданій ОСОБА_1 заяві належним чином не вмотивовано те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду та не надано доказів на підтвердження того, що відповідач має намір здійснити відчуження належного йому нерухомого майна, а обраний позивачем вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами, однак погодитись з такими висновками суду не можна з наступних підстав. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до ч.1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4», що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Суд першої інстанції належним чином не перевірив та не з`ясував обсяг заявлених позивачем позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1 , його позовним вимогам. Приймаючи до уваги, що між сторонами дійсно виник спір, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити заяву позивача та вжити заходи забезпечення позову у вигляді заборони ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб квартири АДРЕСА_5 (РНОНМ 1565691612101), яка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 04 червня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Павловською Г.О., зареєстрованого в реєстрі за №273. Обраний судом вид забезпечення позову (заборона відчуження вищевказаної квартири) не порушує права відповідача на користування квартирою, є цілком співмірним із заявленими позовними вимогами та є достатнім для усунення загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та, з урахуванням ціни позову, відсутні правові підстави для заборони відчуження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 та нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , які належать відповідачу. За таких обставин, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу суду від 21 грудня 2019 року скасувати, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2019 року про відмову у забезпеченні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Воробйова Олена Олександрівна, Дніпровська міська рада про визнання правочину недійсним та застосування наслідків недійсності правочину - скасувати. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково. Заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб квартири АДРЕСА_5 (РНОНМ 1565691612101), яка належить ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 04 червня 2018 року, посвідченого приватним нотаріусом ДМНО Павловською Г.О., зареєстрованого в реєстрі за №

273. В іншій частині вимог заяви ОСОБА_1 - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Судді