Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1411/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1411/19 пров. № А/857/2621/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Курильця А.Р., Мікули О.І. за участю секретаря судового засідання Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці" на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду, прийняту суддею Панікар І.В., у м.Івано-Франківськ о 11 годині 14 хвилині, повний текст складено 03 лютого 2020 року, у справі №300/1411/19 за позовом Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: Медичний реабілітаційний центр МВС України "Кремінці" звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області № 20/1009/m5/2019 від 10.05.2018 року (як зазначено в позові) за порушення передбачене п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу в сумі 69156 грн.. Одночасно із позовною заявою, подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яку обґрунтував тим, що 29.05.2019 року позивачем подано скаргу голові Держархбудінспекції України та начальнику управління Держархбудінспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови № 20/1009/m5/2019 від 10.05.2019 року, яка досі не розглянута. У зв`язку з цим не зміг своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду з даним позовом у встановлений законодавством строк. Вказав, що звернення позивача до вищого органу зі скаргою не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року клопотання представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області - задоволено. Позовну заяву Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці" - залишено без розгляду. Позивач не погоджуючись з даною ухвалою з підстав порушення норм процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків обставинам справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду. В обґрунтування вимог посилається на те, що судом не встановлено обставин щодо причин пропуску процесуального строку: перебування начальника Джигіта Я.М. у відрядженні та на курсах підвищення кваліфікації в травні та на початку червня 2019 року. З дня отримання оспореної постанови відповідача - 10.05.2019 року і до подання позовної заяви - 27.06.2019 року начальник МРЦ МВС України «Кремінці» Джигіта Я.М. вживав заходів щодо її оскарження в позасудовому порядку, а також неодноразово брав участь у заходах, безпосередньо пов`язаних з виконанням своїх посадових обов`язків, що є поважними причинами пропуску строку звернення до суду. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що строки звернення до суду встановлюються не лише Кодексом адміністративного судочинства України, а й спеціальним Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Крім того, позивачем не надано доказів оскарження постанови до органу який її виніс чи до центрального органу. Окрім того, як зазначає позивач, скарга подана 29.05.2019 року - з пропуском строків визначених законом. Просить залишити без змін ухвалу суду. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи відповідно до ч.4 ст.229, ч.2 ст.313 КАС України та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Судом встановлено, що 10.05.2019 року управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області винесено постанову № 20/1009/m5/2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці", яка того ж дня вручена представнику позивача - Джигіті Я.М. (а.с. 24). 27.06.2019 року Медичний реабілітаційний центр МВС України "Кремінці" звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області № 20/1009/m5/2019 від 10.05.2019 року за порушення передбачене п.2 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу в сумі 69156 грн.. (а.с.5 - 65) Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про залишення позову без розгляду, з підстав визначених частиною третьою статті 123 цього Кодексу, виходячи з наступного. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. - частина перша, третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову. Відповідно до п.28 Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, передбачено аналогічне, що постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження поштою або через електронний кабінет у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову. Таким чином, законодавцем чітко встановлений термін, протягом якого суб`єкт містобудування може оскаржити до суду постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, і такий термін становить 15 днів з дня її винесення. Сторонами не оспорюється отримання представником Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці" - Джигіта Я.М. постанови управління державної архітектурно-будівельної інспекції України в Івано-Франківській області № 20/1009/m5/2019 від 10.05.2019 року - 10.05.2019 року, яка є датою коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, кінцевий термін оскарження оспореної постанови - 25.05.2019 року. Апеляційний суд погоджується з твердженням відповідача, що покликання позивача на подання 29.05.2019 року скарги голові Держархбудінспекції України та начальнику управління Держархбудінспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови № 20/1009/m5/2019 від 10.05.2019 року не підтверджено і таке не спростовано, як в суді першої, так і апеляційної інстанції. Окрім того, така була б подана з пропуском строку. Перевіряючи поважність причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що при цьому суд зобов`язаний встановити обставини, які стосуються дотримання строку звернення до суду, до яких, зокрема, слід віднести: початок перебігу строку, момент завершення строку, та наявність (відсутність) обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску звернення до суду та "добросовісність" заявника. Під останнім слід розуміти обставини, які свідчать про умисне чи недбале ставлення особою, яка звертається в суд (планує звернутися), до правил обчислення і застосування відповідних строків такого звернення. Також, згідно із пунктом 46 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13 від 29.01.2016), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений "особливими і непереборними" обставинами. У пункті 47 Рішення зазначено, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип resjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків. Враховуючи вказане, розгляд судом клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з тих підстав і обґрунтування, які позивачем зазначені у позовній заяві, повинно відповідати принципу юридичної визначеності. Зважаючи на наведені вимоги до вчинення процесуальних дій суд встановив і цього не спростовує позивач, що в поданому адміністративному позові жодним чином не обґрунтовано, яким чином перебування начальника МРЦ МВС України «Кремінці» Джигіта Я.М. у відрядженні та на курсах підвищення кваліфікації в травні та на початку червня 2019 року обмежило чи позбавило можливості Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці" на звернення до суду із позовом про оскарження - скасування постанови про накладення штрафу № 20/1009/m5/2019 від 10.05.2019 року. Дане спростовує твердження позивача, що судом першої інтанції встановлено не лише факт пропуску строку звернення до суду, а й відсутність поважних причин його пропуску. Відповідно до вимог ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції, з чим погоджується колегія суддів, підстав залишив без розгляду даний позов. Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України - суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частиною третьою статті 123 цього Кодексу. Апеляційний суд також зазначає, що покликання позивача на постанову Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №210/3915/17 (провадження К/9901/13/17) є не обгрунтованим, так як вбачається із змісту постанови таке стосується інших обставин справи щодо строків. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт порушення норм процесуального права рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. керуючись ст. ст.243, 308, 312, 315, 316, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Медичного реабілітаційного центру МВС України "Кремінці" залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №300/1411/19, без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула