Постанова 4857 № 344/3315/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 344/3315/20 пров. № А/857/996/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Довгополова О.М., суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови, - суддя (судді) в суді першої інстанції Пастернак І.А., місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно будівельної інспекції в Івано-Франківській області про скасування постанови №16/1009/m6/2020 від 14.02.2020 по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі. Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2020 року позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду. Визнано незаконною та скасовано постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 14.02.2020 року №16/1009/m6/2020 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.188-42 КУпАП та накладено адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 5 100,00 грн. Рішення мотивоване тим, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт відсутності складу правопорушення за ч. 1 ст. 96 КУпАП, якою передбачена відповідальність за порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», то в силу відсутності складу правопорушення припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 26.04.2019 року не підлягає до виконання. Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій з посиланням на його необгрунтованість, безпідставність, неповне з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення процесуального права, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного. Відтак, суд прийняв рішення, врахувавши лише позицію позивача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів. Позивачем не спростовано факт вчиненого ним порушення законодавства, не наведено жодних фактів та не надано жодних доказів, які б спростовували вчинені ним порушення, виявлені під час проведення позапланової перевірки відповідачем. За результатами проведення позапланової перевірки було встановлено, що вимоги припису від 26.04.2019 виконані не були, тому позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-42 КУпАП постановою по справі про адміністративне правопорушення від 14.02.2020 № 16/1009/т.6/2020. ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує щодо доводів апеляційної скарги та просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. В зв`язку з відсутністю клопотань від учасників справи про розгляд справи за їх участю, колегія суддів відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на неї в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 26.04.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Яворським М.Й. складено припис про усунунення виявленого порушення шляхом виготовлення дозвільних документів або приведення до первинного стану до 26.06.2019 (а.с. 22). 10.05.2019 року винесено постанову №43/1009/m6/2019, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3 400 грн(а.с.23). Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24.09.2019 по справі №344/11518/19, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019, задоволено позовну заяву ОСОБА_1 про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №43/1009/m6/2019 від 10.05.2019, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбачуваного ч. 1 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с.24-31). 03.02.2020 головним інспектором будівельного нагляду УДАБІ в Івано-Франківській області Яворським М.Й. складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Зазначеним актом було встановлено невиконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 26.04.2019 щодо виготовлення дозвільних документів на об`єкт: реконструкція будівлі МРЦ МВС України «Кремінці» в с. Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (а.с. 7-12). 03.02.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого за результатами позапланової перевірки, проведеної на «реконструкції будівлі МРЦ МВС України «Кремінці» в с. Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області виявлено порушення абз. 4 п. 14 Постанови КМУ від 23.05.2011 №553 - невиконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 26.04.2019, щодо виготовлення дозвільних документів на об`єкт: Реконструкція будівлі Медичного реабілітаційного центру МВС України «Кремінці» в с. Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 1 ст. 188-42 КУпАП (а.с. 5, 6). Постановою Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано- Франківській області №16/1009/т6/2020 від 14.02.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5100,00 грн (а.с. 13). Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність таких дій і вважає його таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) (далі Закон № 3038-VI). Частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI, зокрема, передбачено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) (далі Порядок № 553). Згідно пункту 7 Порядку підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю. Вимогами пункту 14 Порядку №553 передбачено, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, зокрема, виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Пунктом 3 частини 3 статті 41 Закону №3038-VI передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт. Пунктом 20 Порядку №553 встановлено, що протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Як видно із матеріалів справи, в зв`язку з виявленими під час перевірки 26.04.2019 порушеннями, відповідачем винесено припис. За змістом припису він є обов`язковим до виконання, за його невиконання особи несуть відповідальність, передбачену Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року N 208/94-ВР (далі Закон N 208/94-ВР) та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Відповідно до частини першої статті 188-42 КУпАП невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відтак, винесений припис є окремим рішенням суб`єкта владних повноважень, що несе для особи певні зобов`язання та відповідні правові наслідки. Враховуючи наведене вище, апеляційний суд зазначає про підставність проведення перевірки 03.02.2020 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності в частині виконання вимог припису та правомірності винесення оскаржуваної постанови, оскільки перевірка проведена щодо виконання вимог дійсного припису, який у передбаченому законом порядку не скасований, а отже є правомірним. Отже, колегія суддів вважає помилковим твердження суду першої інстанції, що оскільки рішенням суду скасовано постанову №43/1009/m6/2019 від 10.05.2019, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 96 КУпАП, то припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 26.04.2019 року не підлягає до виконання, оскільки припис є окремим рішенням суб`єкта владних повноважень, що несе для суб`єкта, якого він стосується, певні зобов`язання та відповідні правові наслідки, та на час розгляду даної справи є чинним. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про протиправність та скасування постанови Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області від 14.02.2020 року №16/1009/m6/2020 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Колегія суддів, керуючись статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, якою неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права встановлено підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 308, 311, 317, 321, 322, ч. 1 ст. 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області задовольнити. Рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2020 року у справі № 344/3315/20 скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Довгополов судді Л. Я. Гудим В. В. Святецький Повне судове рішення складено 15.04.2021 року, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Гудима Л.Я.