LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС520/6577/17

від 17.03.2020 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року залишити без руху.

Ухвала 17 березня 2020 року м. Київ справа №520/6577/17 провадження №61-3607ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 21 лютого 2020 року державне підприємство «Адміністрація морських портів України» звернулося із касаційною скаргою, яка підписана представником ОСОБА_2 , на постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року в указаній вище справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки не дотримано вимоги частини третьої статті 392 ЦПК України. Так, згідно із частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. Як убачається із матеріалів касаційного провадження, касаційна скарга підписана представником ОСОБА_2 , довіреність на якого видана виконуючим обов`язки голови державного підприємства «Адміністрація морських портів України» ОСОБА_4 , проте докази, що підтверджують повноваження ОСОБА_4 , стосовно подання та підписання цієї касаційної скарги в інтересах державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у матеріалах касаційного провадження відсутні. Разом з тим, згідно відомостей про юридичну особу державне підприємство «Адміністрація морських портів України», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником та підписантом юридичної особи державного підприємства «Адміністрація морських портів України», тобто особою уповноваженою представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, є ОСОБА_5 . Інформації про інших осіб, зокрема про ОСОБА_4 , які можуть вчиняти дії від імені державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить. Ураховую наведене, заявнику необхідно надати належні письмові докази на підтвердження права ОСОБА_4 діяти від імені та в інтересах державного підприємства «Адміністрація морських портів України». Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Касаційна скарга державного підприємства «Адміністрація морських портів України», не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. При цьому, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі ніж передбачено законодавством. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 1 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку:

207. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Згідно із частиною третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Зважаючи на те, що позовну заявупред`явлено у червні 2017 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2017 року. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року становив 1 600 грн. Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 * 0,4 = 640) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 600 * 5 = 8 000), та немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (редакція закону на момент подачі позовної заяви). Закон пов`язує сплату судового збору за подачу касаційної скарги незалежно від вирішення спору по суті. Ураховуючи характер спору, розмір ставки судового збору за подання до суду касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди) - 16 000 грн (8000*200%) та вимогу немайнового характеру (визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі) - 1 280 грн (640*200%). Судовий збір підлягає сплаті у розмірі 17 280 грн (16 000 + 1 280), із яких сплачено 16 816 грн. Таким чином заявнику необхідно доплатити 464 грн. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на постанову Одеського апеляційного суду від 07 лютого 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. С. Висоцька

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»