Ухвала КГС ВС № 916/1092/19

УХВАЛА 23 березня 2020 року м. Київ Справа № 916/1092/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Кондратової І.Д., розглянувши матеріали касаційної скарги приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Савицький Я.Ф., судді - Головей В.М.,Разюк Г.П.) від 12.02.2020 за скаргою Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" на постанови приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника у справі № 916/1092/19 за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" про стягнення 4 721 991,12 грн, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.11.2019 у задоволенні скарги ТОВ "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" на постанову приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника у справі № 916/1092/19 відмовлено. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 916/1092/19 ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.11.2019 скасовано. Скаргу ТОВ "ЄВРОПІАН АГРО ІНВЕСТМЕНТ ЮКРЕЙН" на постанову приватного виконавця про опис та арешт майна (коштів) боржника у справі задоволено. Визнано протиправними та скасовано постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова В.Г. про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.10.2019 у виконавчому провадженні № 60072608. 11.03.2020 приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 916/1092/19, в якій просить скасувати цю постанову та залишити без змін ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.11.2019. У касаційній скарзі приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В.: 1) викладає фактичні обставини справи, що встановлені судами попередніх інстанцій та обставини, що були відхилені ними; 2) цитує положення статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність в Україні", статті 10, частин 1-3 статті 18, частин 1-3 статті 56, частини 1 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", статей 177, 178, 395,частини 2 статті 190, частини 1 статті 795 Цивільного кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", пункту 2 частини 1 статті 1, частини 1 статті 5, частини 1 статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частини 3 статті 13, статті 73, частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, але не зазначає, які з цих норм неправильно застосовано чи порушено судом апеляційної інстанції; 3) стверджує, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, при цьому не наводить належного правового обґрунтування неправильного застосування судом процитованих у скарзі норм права; 4) посилається на ухвалу Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 149/1120/19. Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення її без руху з таких підстав. 1). Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону від 15.01.2020 № 460 - ІХ, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини 1статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень); Таким чином, у касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції, ухвалену за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про розгляд скарги на постанову приватного виконавця має зазначатися підстава (підстави) касаційного оскарження судових рішень, а саме: - яка норма матеріального та процесуального права неправильно застосована чи порушена судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; - обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що касаційна скарга в частині обґрунтування підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку містить лише виклад фактичних обставин справи, що встановлені судами та обставини, що були відхилені ними; цитати нормативних актів; посилання на ухвалу Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 149/1120/19 і; із абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції постанову ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, тобто касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України. 2). Окрім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Приписом частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. 12.02.2020 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову у справі № № 916/1092/19, повне судове рішення складено 13.02.2020. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги є 04.03.2020. Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. звернувся з касаційною скаргою 11.03.2020, тобто, поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги. Заявник у касаційній скарзі зазначає дату отримання копії постанови суду апеляційної інстанції, що оскаржується - 18.02.2020, водночас не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження. Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу. З огляду на те, що скаржник не подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження , а також не зазначив підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, касаційна скарга відповідно до статті 174, частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України залишається без руху для надання строку на усунення встановлених недоліків. Керуючись статтею 234, пунктом 5 частини 2 статті 290, частинами 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.02.2020 у справі № 916/1092/19 залишити без руху.

2. Приватному виконавцеві виконавчого округу Одеської області Парфьонову Георгію Володимировичу протягом десяти днів з дня вручення ухвали усунути недоліки касаційної скарги: - подавши до суду заяву про поновлення строку касаційного оскарження; - подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), з доказами надіслання копій відповідних уточнень (змін) до касаційної скарги іншим учасникам справи.

3. Роз`яснити Приватному виконавцеві виконавчого округу Одеської області Парфьонову Георгію Володимировичу, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку касаційного оскарження , суд відмовить у відкритті касаційного провадження у справі; у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо зазначення підстави (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, що звернулася із касаційною скаргою.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя І. Кондратова