Постанова Київський апеляційний суд № 761/28455/19

Справа № 761/28455/19 Головуючий у 1 інстанції Хардіна О.П. Провадження № 33/824/1500/2020 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В. П О С Т А Н О В А іменем України 17 березня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Семенцов Ю.В., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою адвоката Паламарчука Д.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року, - В С Т А Н О В И В: Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Паламарчук Д.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Окрім того, адвокат Паламарчук Д.Ю. подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просить визнати причини пропуску строку поважними, оскільки ОСОБА_1 про розгляд вказаної справи судом повідомлений не був, про наявність існування адміністративного матеріалу щодо нього дізнався 20.02.2020 року, коли з Управління патрульної поліції у м. Києві на адресу ОСОБА_1 надійшов лист-повідомлення. 27 лютого 2020 року ОСОБА_1 з ним (адвокатом Паламарчуком Д.Ю.) було укладено угоду про надання правничої допомоги. 06.03.2020 року він (адвокат Паламарчук Д.Ю.) ознайомився з матеріалами справи про адміністративне правопорушення і вважає, що ОСОБА_1 не був повідомлений про існування справи про адміністративне правопорушення та зазначеної постанови, а тому строк на подачу апеляційної скарги вважає пропущеним ОСОБА_1 з поважних причин. Перевіривши апеляційну скаргу адвоката та доводи клопотання про поновлення строку на оскарження, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з таких підстав. Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Проте, відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»). Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку на подачу скарги, повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено. Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова була винесена 11 жовтня 2019 року. Разом з тим, апеляційна скарга адвокатом Паламарчуком Д.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , була подана 12 березня 2020 року, тобто із порушенням встановленого законом строку на апеляційне оскарження постанови. В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27 від 26.04.2007 у справі «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України» (ухвала) від 14.10.2003). При визначеності наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особу вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. Посилання апелянта про те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про місце, день та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, апеляційним судом не приймаються до уваги. Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про час і місце розгляду справи, що підтверджується судовими повістками наявними в матеріалах справи (а.с. 6, 9). Однак, ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №179464 відносно ОСОБА_1 , йому було повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться в Шевченківському районному суді м. Києва, копія вказаного протоколу вручалась ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, окрім того, інформація про дату, час та місце судового розгляду, а також його результати є загальнодоступною. З аналізу рішень Європейського суду вбачається, що він у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у ст. 17 Конвенції. Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_1 , знаючи про вчинене ним адміністративне правопорушення і про те, що розгляд адміністративної справи буде розглядатись у Шевченківському районному суді м. Києва не вживав заходів, щоб дізнатися про стан відомого йому судового провадження, знаючи про складення стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім того, як вбачається із Єдиного реєстру судових рішень, постанову суду на вказаному сайті було оприлюднено 29 жовтня 2019 року, а тому про результати розгляду справи ОСОБА_1 мав можливість поцікавитися і дізнатися із загальнодоступних джерел, або звернутися до суду після розгляду справи та отримати вказане рішення і оскаржити його у визначені законом строки. Будь-яких інших посилань на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 рокуклопотання та апеляційна скарга не містять, у зв`язку з чим апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження. ОСОБА_1 будучи самостійним суб`єктом оскарження, не скористався своїм правом на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції без поважних причин, незважаючи на відсутність перешкод для його реалізації. При цьому слід зауважити, що розглядаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об`єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 , чи які перешкоджали чи створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно, тобто в період з 11 жовтня 2019 року по 21 жовтня 2019 включно, або навіть після того, подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або хоча б поцікавитись рухом цієї справи в межах розумних строків, або вчинити будь-які інші намагання, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, особа, яка притягується до відповідальності, ОСОБА_1 не вказує. А відтак, оскільки ОСОБА_1 знав про провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності, про рух справи не цікавився і протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження і після нього протягом майже 5 місяців постанову не оскаржував в апеляційному порядку та не вживав жодних заходів, які хоча б свідчили про його намір реалізувати гарантоване йому право на оскарження постанови суду першої інстанції, жодних доказів на підтвердження поважних причин, які б позбавляли його або його захисника можливості вчасно подати апеляційну скаргу суду не надав, що свідчить про відсутність підстав для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання адвоката Паламарчука Дмитра Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 рокувідмовити. Апеляційну скаргу адвоката Паламарчука Д.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Ю.В.Семенцов