Постанова 4820 № 682/3026/18

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 682/3026/18 Провадження № 22-ц/4820/523/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Купельського А.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М. секретар судового засідання Шевчук Ю.Г. за участю учасників справи: представника апелянта Москалюк С.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 вересня 2019 року (суддя Маршал І.М.) у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : У жовтні 2018 року АТ КБ «ПриватБанк», звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначало, що відповідач отримав кредит у ПАТ КБ «ПриватБанку» у розмірі 2800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач порушив кредитні зобов`язання, внаслідок чого сформувалась заборгованість у розмірі 12300,19 грн., яка складається із 2245,74 грн. - заборгованості за кредитом; 7175,69 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 2054,94 грн. заборгованості за пенею, 250 грн. штрафу (фіксована частина) та 573,82 грн. штрафу (процентна складова). Відповідач добровільно кредитну заборгованість не сплачує, в зв`язку з чим позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача борг за договором у сумі 12300,19 грн., який складається із 2245,74 грн. - заборгованості за кредитом; 7175,69 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 2054,94 грн. заборгованості за пенею, 250 грн. штрафу (фіксована частина) та 573,82 грн. штрафу (процентна складова) та судові витрати в сумі 1762 грн. Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 вересня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 2 245,74 грн. та 321,70 грн. судових витрат. В решті позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, АТ КБ «ПриватБанк» в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення відсотків, пені і штрафу та задовольнити вимоги у цій частині, в іншій частині рішення залишити без змін. Вважає вказане рішення в частині незадоволених вимог щодо стягнення відсотків та неустойки, постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, недостатньо повно досліджені письмові докази та дійсні обставини справи, що мають значення для справи, а тому ухвалено необґрунтоване, незаконне рішення суду. Посилається на те, що місцевий суд зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків по кредиту, допустивши грубе порушення норм цивільного права та невірно застосував норми права. Крім того, місцевим судом неналежним чином вивчено надані документи, а саме надані до позову Заяву і Довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 пільгового періоду від 25 грудня 2008 року, що призвело до помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, пені і штрафу. Крім того, місцевий суд оскарженим рішенням не тільки призводить до нехтування принципами платності кредитного договору, а ще і наносить істотну шкоду усім споживачам банківських послуг, банку та у цілому - порушує стабільність функціонування фінансового сектору держави. Суд ігнорує, що важливою ознакою кредитної операції є те, що вона надається за рахунок залучених грошових коштів. Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав. Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що 25 грудня 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_1 шляхом підписання останнім анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а. с. 9). За умовами вказаного договору позичальник отримав кредит у розмірі 2800 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Своїм підписом у заяві відповідач підтвердив, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає договір про надання банківських послуг. Позивач є правонаступником ПАТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією витягу із Статуту АТ КБ «ПриватБанк», погодженого НБУ 11 червня 2018 року (а. с. 32-33). У заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були для ознайомлення в письмовому вигляді. До кредитного договору банк долучив Довідку про умови кредитування з використанням платіжної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду», та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а. с. 10, 11-25). Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 4 жовтня 2018 року становить 12300,19 грн., який складається із 2245,74 грн. - заборгованості за кредитом; 7175,69 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 2054,94 грн. заборгованості за пенею, 250 грн. штрафу (фіксована частина) та 573,82 грн. штрафу (процентна складова) (а. с. 7-8). Відмовляючи в задоволені позову про стягнення відсотків за користування кредитом, штрафу, пені суд виходив з того, що при укладенні кредитного договору б/н від 25 грудня 2008 року сторонами не було погоджено умови щодо порядку, розмірів і строків нарахування та погашення відсотків за користування кредитними коштами, пені за прострочення виконання зобов`язань, штрафу. При цьому суд дійшов висновку, що Умови та Правила надання банківських послуг, які визначають порядок, розміри та строки погашення заборгованості та встановлюють відповідальність позичальника за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов`язань, не можна вважати складовою кредитного договору б/н від 25 грудня 2008 року, оскільки позивачем не надано доказів, що Умови та Правила надання банківських послуг, які додані до позовної заяви, розумів позичальник ОСОБА_1 при укладенні договору та погодився з ними. Висновок суду в цій частині не в повній мірі є обґрунтованим з огляду на наступне. Частиною 2 статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Відповідно до частин 1 та 2 статті 207 ЦК України, в редакції чинній на час укладення договору, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно із частинами 1 та 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 25 грудня 2008 року укладено договір № б/н, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 2800 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 25 грудня 2008 року ОСОБА_1 надав згоду на те, що вказана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між позивачем та відповідачем договір про надання банківських послуг. Судом першої інстанції вірно зазначено, що надана позивачем анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 25 грудня 2008 року та інші матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідач ознайомився та погодився саме з Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» і Умовами та Правилами надання банківських послуг в ПриватБанку, витяги з яких надані позивачем на обґрунтування своїх вимог, відтак вказані Умови та Правила не є частиною укладеного між сторонами кредитного договору. Вказані висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, де зазначено, що роздруківка із сайту позивача не може бути належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та Правила банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена щодо укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин. Разом з тим судом першої інстанції не взято до уваги та не досліджено надану позивачем копію довідки про умови кредитування від 25 грудня 2008 року, яка підписана відповідачем, відповідно до якої останній погодився на базову відсоткову ставку за користування кредитом в розмірі 2,5 % на місяць та розмір щомісячних платежів у розмірі 7 % від заборгованості, а також погодився на строк внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, порядок нарахування пені за невчасне погашення заборгованості, згідно якого загальна пеня складається із сум двох видів пені, з яких одна пеня вираховується за формулою базова % ставка за договором/30 та нараховується за кожен день прострочення кредиту та інша пеня вираховується як 1 % від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць та нараховується раз в місяць, за наявності прострочення по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 грн. та більше (а. с. 10). Згідно даної довідки сторонами визначено розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 120 днів, а саме 250 грн. + 5% від суми позову, та розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів тощо (а. с. 10). Також судом першої інстанції не взято до уваги, що в анкеті-заяві від 25 грудня 2008 року сторонами також погоджено вартість кредитування із зазначенням відсоткової ставки в розмірі 2,5 % на місяць та штрафу, який передбачено сплатити позичальником у розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову у разі порушення позичальником термінів платежів за будь-якими із грошових зобов`язань більш ніж як на 120 днів, у зв`язку із чим Банк змушений буде звернутись до суду (а. с. 9 на звороті). Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За розрахунком Банку станом на 4 жовтня 2018 року у ОСОБА_1 перед Банком виникла заборгованість у розмірі 12300 грн. 19 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2245 грн. 74 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 7175 грн. 69 коп., заборгованості за пенею та комісією 2054 грн. 94 коп., штрафу (фіксована частина) 250 грн., штрафу (процентна складова) 573 грн. 82 коп. Як вбачається з матеріалів справи Банк, пред`являючи вимоги щодо погашення кредиту, просив, окрім заборгованості за тілом кредиту, також стягнути проценти за користування кредитом. Згідно наданого розрахунку заборгованості вбачається, що всупереч фактично погодженим між сторонами умовами сплати процентів в розмірі 2,5 % в місяць (30 % в рік) на залишок заборгованості, Банком з 1 вересня 2014 року змінено відсоткову ставку за користування кредитними коштами на 34,80 %, згодом з 1 квітня 2015 року на 43,20 %, що не було погоджено сторонами, відтак відповідний розрахунок Банку заборгованості зі сплати відсотків, починаючи з 1 вересня 2014 року колегія суддів не може взяти до уваги на підтвердження вірного розміру заборгованості. До апеляційного суду позивач надав розрахунок заборгованості за узгодженою відсотковою ставкою 30 %, яка складає 875 грн. 79 коп. Суд з зазначеним розрахунком погоджується. Частиною 1 статті 546 цього Кодексу встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. В силу ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов`язання. Як вбачається із підписаною відповідачем анкетою-заявою та відповідної довідки про умови кредитування позивачем визначено декілька видів цивільної відповідальності у вигляді двох видів пені та штрафів. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної від повільності за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Відповідний правовий висновок викладений у постанові ВСУ №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року. За таких обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність виключення пені з суми стягнення, що покладала на ОСОБА_1 подвійну відповідальність за порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором та залишити суму штрафу визначеного в анкеті-заяві підписаної сторонами в розмірі 250 грн. + 5 % від суми позову. Таким чином, враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги і стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк», окрім заборгованості за тілом кредиту, яке обґрунтовано було стягнуто судом першої інстанції, заборгованість по відсоткам у розмірі 875 грн. 79 коп. та штрафу у розмірі 406 грн. 07 коп. Питання розподілу судових витрат між сторонами підлягає вирішенню в порядку ст. 141 ЦПК України. При поданні позовної заяви до суду першої інстанції ПАТ КБ «Приватбанк» було сплачено 1762 грн. судового збору, при поданні апеляційної скарги сплачено 2643 грн. за перегляд рішення суду в частині незадоволених позовних вимог. Апеляційним судом позов задоволено на 28,67 %. Тому до відшкодування апелянту за рахунок відповідача підлягає судові витрати в розмірі 1262 грн. 91 коп. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Заочне рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 3 вересня 2019 року скасувати в частині відмови в позові про стягнення відсотків за користування кредитом, штрафу та стягнення судових витрат і ухвалити нове судове рішення. Позов в цій частині задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299) заборгованість за відсотками по кредиту у розмірі 875 грн. 79 коп., штраф у розмірі 406 грн. 07 коп. В решті позову відмовити. В решті рішення залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 1262 грн. 91 коп. судових витрат по сплаті судового збору. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Повне судове рішення складено 19 березня 2020 року. Судді А.В. Купельський Р.С. Гринчук А.М. Костенко