Постанова Кропивницький апеляційний суд № 390/1449/19

ПОСТАНОВА Іменем України 19 березня 2020 року м. Кропивницький справа № 390/1449/19 провадження № 22-ц/4809/551/20 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого - Кіселика С.А., (суддя - доповідач), суддів: Єгорової С.М., Мурашка С.І., учасники справи: позивач ОСОБА_1 ; відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВВ-В», розглянувши порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Глазкова Андрія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2019 року у складі судді Пасічника Д.І. по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВВ-В» про розірвання трудового договору, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У жовтні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати трудовий договір між ним і ТОВ «ВВВ-В» розірваним за ініціативою працівника з 23.08.2019 року на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 01 вересня 2010 року, згідно наказу № 1 ТОВ «ВВВ-В», на підставі протоколу загальних зборів від 05 серпня 2010 року, його було призначено на посаду директора, за сумісництвом. У зв`язку з тим, що впродовж тривалого часу ТОВ «ВВВ-В» фактично не здійснює господарську діяльність, учасники не цікавляться долею юридичної особи, він прийняв рішення про розірвання трудового договору з ТОВ «ВВВ-В» за власним бажанням. 09 серпня 2019 року він звернувся до ТОВ «ВВВ-В» з заявою про звільнення його з роботи за власним бажанням з 23 серпня 2019 року. У зв`язку з тим, що згідно п. 7 ч. 2 ст.30 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вирішення питання про зміну керівника належить до компетенції загальних зборів учасників, директором було прийнято рішення про скликання загальних зборів учасників, про що видано наказ № 1 від 09 серпня 2019 року. Учасникам ТОВ «ВВВ-В» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були надіслані повідомлення про проведення загальних зборів учасників 16 вересня 2019 року з питаннями порядку денного щодо зміни директора. Натомість, учасники, для участі у зборах, не з`явились, що підтверджується протоколом засідання реєстраційної комісії № 1 від 16 вересня 2019 року. Невиконання ТОВ «ВВВ-В» порядку звільнення його з посади директора, передбаченого чинним законодавством України, є порушенням його конституційних прав та не дає змоги йому припинити трудові правовідносини із ТОВ «ВВВ-В». Короткий зміст рішення суду першої інстанцій та мотиви його прийняття Заочним рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «ВВВ-В» про розірвання трудового договору відмовлено. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким визнати трудовий договір між ОСОБА_1 та ТОВ «ВВВ-В» розірваним за ініціативою працівника з 23.08.2019 року на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач вважає рішення незаконним, таким, що прийняте судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив Встановлені судом першої інстанції обставини справи Судом встановлено, що 01 вересня 2010 року, згідно наказу № 1 по ТОВ «ВВВ-В», на підставі протоколу загальних зборів від 05 серпня 2010 року, ОСОБА_1 було призначено на посаду директора, за сумісництвом (а.с. 10). Відомості про те, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ «ВВВ-В» містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 7-9). 09 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ВВВ-В» з заявою про звільнення його з роботи за власним бажанням з 23 серпня 2019 року (а.с. 12). У зв`язку з тим, що згідно п. 7 ч. 2 ст.30 ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» вирішення питання про зміну керівника належить до компетенції загальних зборів учасників, директором було прийнято рішення про скликання загальних зборів учасників, про що видано наказ № 1 від 09 серпня 2019 року (а.с.13). Учасникам ТОВ «ВВВ-В» - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були надіслані повідомлення про проведення 16 вересня 2019 року загальних зборів учасників з питаннями порядку денного щодо зміни директора (а.с. 14-16). Учасники, для участі у зборах, не з`явились, що підтверджується протоколом засідання реєстраційної комісії № 1 від 16 вересня 2019 року, який, крім члена реєстраційної комісії - ОСОБА_6 , також підписаний головою реєстраційної комісії - ОСОБА_7 (а.с. 22). Учасники ОСОБА_2 , ОСОБА_4 взагалі не отримали свої повідомлення (листи повернулись, у зв`язку з закінченням терміну зберігання), ОСОБА_3 отримав лист з повідомленням, але на збори не з`явився (а.с. 18-21). Провадження у суді апеляційної інстанції Апеляційна скарга подана через суд першої інстанції, до Кропивницького апеляційного суду справа надійшла і зареєстрована 05.02.2020 року. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 26 лютого 2020 року справу призначено до розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою. За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Рішення суду відповідає зазначеним вимогам закону. Відповідно до ст. ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України). Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а обов`язок надання доказів покладається на сторони та інших осіб, які беруть участь у справі. Частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України (далі КЗпПУ) визначено - трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник (ч.1 ст. 38 КЗпПУ). Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Згідно п. 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю», повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу. Рішення загальних зборів учасників про призначення (звільнення) керівника товариства оформлюється у формі протоколу, на підставі якого вносяться зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Далі ЄДР). Підписи засновників на протоколі засвідчуються нотаріально, а внесення змін до ЄДР має бути здійснено протягом трьох робочих днів з моменту прийняття рішення (дата протоколу). Процедура звільнення директора із займаної посади не може вважатись завершеною внаслідок припинення лише трудових відносин з товариством. Оскільки повноваження директора як посадової особи припиняються з моменту прийняття відповідного рішення засновниками та внесення змін до ЄДР. Таким чином, по-перше, трудові відносини директора з товариством мають бути припинені з дотриманням законодавства. По-друге, директора має бути виключено з ЄДР як керівника товариства. Якщо засновників не вдається зібрати та провести загальні збори, директор, який звільняється, повинен: -надіслати на адресу засновників заяву про звільнення за власним бажанням з дотриманням двотижневого строку, передбаченого ст. 38 КЗпПУ, з супровідним листом, в якому директор ініціює проведення позачергових загальних зборів з винесенням питання звільнення директора на порядок денний. Поштове відправлення необхідно надіслати з повідомленням про вручення та описом вкладення; -забезпечити передачу справ, печатки, ввірених директору матеріальних цінностей. -у випадку наявності майна, за яке директор несе матеріальну відповідальність, необхідно провести інвентаризацію, опечатати майно у складі комісії (або свідків), відповідний акт надіслати засновникам. -підписати наказ про звільнення директора на підставі ст. 38 КЗпПУ та занести запис про звільнення в трудову книжку. -надати державному реєстратору заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (форма 3) та наказ про звільнення. Виконавши вище перелічені дії, директор, у випадку, якщо державний реєстратор відмовляє у внесенні запису до ЄДР у зв`язку з відсутністю рішення засновників про звільнення директора, може звертатись до суду з вимогою про визнання трудових відносин припиненими. На підставі рішення суду вносяться зміни до ЄДР. Доказами звільнення директора за власним бажанням, а отже припинення трудових відносин, є документи які, у своїй сукупності, будуть підтверджувати процедуру звільнення (копії поштових відправлень, наказ, копію заяви, актів тощо). Таких доказів позивач суду не надав. З врахуванням наведеного та досліджених матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Висновки суду апеляційної інстанції Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. 367,ст. 368, ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Глазкова Андрія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а заочне рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 19 березня 2020 року. Головуючий С.А.Кіселик Судді: С.М.Єгорова С.І.Мурашко