Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/1736/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1736/19 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м.Одеса Повний текст судового рішення складений 23.05.2019р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Лидер» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства «Лидер» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: 21.03.2019р. дочірнє підприємство (надалі - ДП) «Лидер» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.12.2018р. №0041145306 щодо застосування штрафу у сумі 229407,08грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2294070,77грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на підставі п.201.4 ст.201 ПК України він скористався правом на складання та реєстрацію саме зведеної податкової накладної на здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна. При цьому, реєстрація податкових накладних підприємством у передбачений законодавством строк була неможлива за рахунок сум SПеревищ, оскільки така можливість не була передбачена програмним забезпеченням СЕА з ПДВ, що виключає відповідальність платника податків на підставі п.42-1.2 ст.42-1 Податкового кодексу України. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2019р. у задоволенні позову відмовлено з підстав того, що доводи позивача ґрунтуються виключно на незгоді з приписами податкового законодавства, натомість, відповідачем з посиланням на належні та допустимі докази доведено допущення ДП «Лидер» порушення строків реєстрації податкових накладних. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що 19.11.2018р. Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 та у порядку абз.2 п.76.3 ст.76 ПК України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних за звітні періоди: березень, вересень, листопад, грудень 2017 року ДП «Лидер», за результатами якої складений акт перевірки №39971/15-32-12-07/34168990. Перевіркою строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН з податку на додану вартість встановлено, що ДП «Лидер» порушені терміни реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ, а саме: у березні 2017р. податкова накладна №9 від 31.03.2017р. на суму ПДВ 104314,47грн. зареєстрована 24.04.2017р. (9 днів затримки); у вересні 2017р. податкова накладна №12 від 29.09.2017р. на суму ПДВ 143788.20грн. зареєстрована 18.10.2017р. (3дні затримки); у листопаді 2017р. податкова накладна №11 від 30.11.2017р. на суму ПДВ 160831грн. зареєстрована 18.12.2017р. (3 дні затримки); у листопаді 2017р. податкова накладна №10 від 30.11.2017р. на суму ПДВ 252709,80грн. зареєстрована 18.12.2017р. (3 дні затримки); у грудні 2017р. податкова накладна №17 від 29.12.2017р. на суму ПДВ 454128,60грн. зареєстрована 16.01.2018р. (1 день затримки); у грудні 2017р. податкова накладна №18 від 29.12.2017р. на суму ПДВ 521440,60грн. зареєстрована 16.01.2018р. (1 день затримки); у грудні 2017р. податкова накладна №22 від 29.12.2017р. на суму ПДВ 130587,90грн. зареєстрована 19.01.2018р. (4 дні затримки); у грудні 2017р. податкова накладна №20 від 29.12.2017р. на суму ПДВ 353981,80грн. зареєстрована 16.01.2018р. (1 день затримки); у грудні 2017р. податкова накладна №11 від 29.12.2017р. на суму ПДВ 17228,40грн. зареєстрована 17.01.2018р. (2 дні затримки). /а.с.12/ ДП «Лидер» від 03.12.2018р. подало до Головного управління ДФС в Одеській області заперечення на акт перевірки від 19.11.2018р. №39971/15-32-12-07/34168990. /а.с.13-14/ 13.02.2018р. Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі акта камеральної перевірки від 19.11.2018р. №39971/15-32-12-07/34168990, за порушення ДП «Лидер» граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення №34168990, згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції згідно зі статтею 120-1.1 ПК України: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2294070грн. - застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 229407,08грн. /а.с.33-34/ Листом ДП «Лидер» від 30.12.2018р. №30122018-1 подано до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 13.02.2018р. №34168990. /а.с.35-38/ Рішенням Державної фіскальної служби України в Одеській області від 06.03.2019р. №10833/6/99-99-11-06-01-25 скаргу ДП «Лидер» залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 13.02.2018р. №34168990 залишено без змін. /а.с.41-42/ Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням щодо застосування штрафу у розмірі 229407,08грн., позивач звернувся до суду з даним позовом до суду. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного. Згідно з п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 ПК України. Зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України. 01.01.2017р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016р. №1797-VIII. Вищезазначеним законом доповнено підпункт 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України абзацом другим такого змісту: «Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах». Таким чином, законодавець конкретизував, що, зокрема, може бути предметом камеральної перевірки, і знову ж звернув увагу на порядок її проведення - виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах контролюючого органу, тобто, без виходу за податковою адресою платника податків та перевірки первісних бухгалтерських документів. З огляду на вищевикладене, предметом камеральної перевірки, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №803/1315/17. Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків. Разом з тим, об`єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, будь-які інші дані не можуть бути предметом дослідження податковим органом. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.06.2018р. у справі №803/552/17, від 21.06.2018р. у справі №813/448/17, від 27.02.2018р. у справі №808/918/17, від 13.02.2018 р. у справі №805/4016/16-а. Згідно з абзацом 2 п. 76.3 ст.76 ПК України камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, тобто 1095 днів. Враховуючи викладене, у податкового органу були правові підстави для проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації ДП «Лидер» податкових накладних та/або розрахунків корегування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає березень, вересень, листопад, грудень 2017р., яка проводилась у приміщенні контролюючого органу на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Пунктом 201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Так, згідно п.201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинно здійснити з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Зареєструвати такий документ в Єдиному реєстрі податкових накладних можна з 0 до 23-ї години. Адже, відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29.12.2010р. №1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Єдиного реєстру податкових накладних здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі Державній податковій службі з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Відповідно до підпункту 20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до п.111.1 ст.111 ПК України, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п.111.2 ст.111 ПК України). Відповідальність платників за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, встановлено статтею 120-1 ПК України. Згідно з п.120-1.1 ст.120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів. Вищенаведеними нормами передбачається відповідальність за порушення строку реєстрації податкової накладної у вигляді штрафу незалежно від причин, порушення вказаних строків. Як вбачається з матеріалів справи, сам факт порушення ДП «Лидер» податкового законодавства щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовується позивачем, тобто фактично визнається, а спірним є питанням звільнення ДП «Лидер» від відповідальності на підставі п.42-1.2 ст.42-1 ПК України, оскільки можливість реєстрації за рахунок сум SПеревищ не була передбачена програмним забезпеченням СЕА з ПДВ, що виключає відповідальність платника податків. /а.с.7, 35-38, 75/ При цьому, статтею 120-1 ПК України визначені виключні випадки звільнення платника від штрафних санкцій, а саме у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Як вбачається з доводів податкового органу, у податкових накладних ДП «Лидер» щодо яких виявлено порушення строків їх реєстрації в ЄРПН, в графі 8 зазначено код ставки податку на додану вартість « 20», що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, тобто не становлять виключення, з яким ПК України пов`язує можливість звільнення платника податків від штрафних санкцій. /а.с.49/ Водночас, позивач зазначає, що ним складені зведена податкова накладна, відповідно до п.201.4 ст.201 ПКУ, однак не надає копію відповідної зведеної податкової накладної, а також не конкретизує, яким чином це впливає на порушення строків реєстрації податкових накладних №9 від 31.03.2017р., №12 від 29.09.2017р., №11 від 30.11.2017р., №10 від 30.11.2017р., №17 від 29.12.2017р., №18 від 29.12.2017р., №22 від 29.12.2017р., №20 від 29.12.2017р., №11 від 29.12.2017р. /а.с.7-8/ При цьому, ДП «Лидер» не додано копії зазначених податкових накладних, рівно як і документів, що підтверджують спроби їх вчасної реєстрації. Пунктом 7 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 29.12.2010р. №1246 (надалі - Порядок №1246) встановлено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до ДФС здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, та у разі відсутності причин для відмови проводиться їх реєстрація. Згідно п.8 Порядку №1246 для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС. Відповідно до п. 10 Порядку №1246 датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття. Згідно п.11 Порядку №1246 квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Таким чином, доводи позивача не підтверджені жодним належним та допустимим доказом, зокрема, твердження про тривалу неможливість вчасно зареєструвати податкові накладні через помилку в електронному кабінеті повинні бути підтверджені відповідними квитанціями, які направляються платникам податків за результатами обробки поданих на реєстрацію податкових накладних. Щодо посилань апелянта на ст.42-1 ПК України та на технічну помилку у роботі його електронного кабінету, колегія суддів приходить до наступних висновків. Приписами п.п.42-1.7. - 42-1.11 ст.42.1 ПК України встановлений порядок виявлення технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету, а саме у разі виявлення платником податків технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету він має право надіслати через електронний кабінет або в інший спосіб повідомлення про виявлену технічну та/або методологічну помилку. Повідомлення про методологічну помилку надсилається методологу електронного кабінету. Повідомлення про технічну помилку надсилається одночасно методологу електронного кабінету та технічному адміністратору. Методолог електронного кабінету зобов`язаний провести перевірку наявності методологічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити платнику податків у цей самий строк. Якщо методолог електронного кабінету визнає наявність методологічної помилки, він зобов`язаний усунути її у строк, що визначається ним з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо методологічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, методолог надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платника податків документ, яким повідомляє про існування методологічної помилки та про час, необхідний для її усунення та відновлення порушених прав платників податків. Про усунення методологічної помилки методолог повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків. Технічний адміністратор зобов`язаний провести перевірку наявності технічної помилки протягом 72 годин після надходження повідомлення від платника податків, крім вихідних та святкових днів, про результати якої повідомити методологу електронного кабінету та платнику податків у цей самий строк. Якщо технічний адміністратор визнає наявність технічної помилки, він зобов`язаний усунути таку технічну помилку протягом строку, визначеного методологом електронного кабінету, з урахуванням критичності виявленої помилки та технічної можливості її усунення. Якщо технічна помилка призводить до порушення прав платників податків або передбачає притягнення платників податків до відповідальності, технічний адміністратор надсилає в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків документ, яким повідомляє всім платникам податків про існування технічної помилки та про час, необхідний для її усунення і відновлення порушених прав платників податків. Про усунення технічної помилки технічний адміністратор повідомляє платникам податків шляхом надіслання відповідного документа із повідомленням в електронний кабінет та на електронну адресу (адреси) платників податків. Платник податків звільняється від відповідальності у разі, коли у роботі електронного кабінету виявлена технічна та/або методологічна помилка і така помилка визнана технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або її існування підтверджено рішенням суду. У такому разі штрафні санкції та пеня, передбачені цим Кодексом, за порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, не застосовуються, підстави для притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності відсутні. Не нарахування штрафних санкцій та/або пені за порушення, що спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) в програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафних санкцій та/або пені за порушення податкового законодавства. Якщо технічний адміністратор або методолог не надсилає відповіді про результати перевірки повідомлення про технічну та/або методологічну помилку у встановлений цим Кодексом строк або заперечує наявність технічної та/або методологічної помилки у роботі електронного кабінету, то платник податків має право звернутися до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів, про що повідомляє контролюючому органу, технічному адміністратору та методологу електронного кабінету через електронний кабінет. Протягом всього часу судового розгляду такого звернення платника податків забороняється визначати платнику податків грошове зобов`язання, застосовувати штрафні санкції та нараховувати пеню, ініціювати притягнення платника податків та/або його посадових осіб до адміністративної, кримінальної відповідальності за порушення податкового законодавства, що можуть бути спричинені технічною та/або методологічною помилкою у роботі електронного кабінету. Однак, ДП «Дидер» не надано суду жодних доказів надіслання повідомлення про технічну помилку методологу електронного кабінету та технічному адміністратору, а також результатів розгляду такого повідомлення, або оскарження дій / бездіяльності податкового органу щодо не виправлення технічної помилки електронного кабінету у встановленому законом порядку. Не заслуговують на увагу посилання апелянта на приписи п.120.1.1. ст. 120-1 ПК України виходячи з наступного. Пунктом 120-1.1. передбачено, що у разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені п.120-1.2 цієї статті, не застосовуються. Так, Головним управління ДФС в Одеській області встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п.201.10 ст.201 ПК України (розмір штрафу склав 10% від суми ПДВ по кожній податковій накладні), штрафні санкції за яке, передбачені п.120-1.1 ст.120 ПК України. Отже, безпідставними є посилання апелянта на п.120-1.1. ст.120-1 ПК України та факт реєстрації податкових накладних до початку перевірки, як на підставу звільнення від застосування штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки приписи даної статті звільняють від застосування штрафних санкцій, передбачених п.120-1.2 ст.120-1 ПК України, які не застосовувалися податковим органом до позивача. В даному випадку норми ПК України містять зрозумілі й чіткі формулювання, які давали б платникам податків належне уявлення стосовно обставин та умов, за якими податкові органи уповноважені вдаватися до застосування податкових штрафів. Відповідні функції також реалізовуються державними органами відкрито. Відтак, аргументи позивача про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критерію пропорційності, оскільки ним не дотримано балансу між його наслідками та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, є неспроможними. Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003р.). Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (див. Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23.06.1993р., серія A, N 262, с. 25, § 63). Більш того, принцип рівності сторін у процесі - у розумінні "справедливого балансу" між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (див. Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands, рішення від 27 жовтня 1993 р., серія A, N 274, с. 19, § 33 та Ankerl v. Switzerland, рішення від 23.10.1996 р., Reports 1996-V, стор. 1567-68, § 38). Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (див. рішення у справі Ruiz-Mateos, наведене вище, с. 25, § 63). Колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем не надано суду обґрунтованих доводів протиправності податкового повідомлення-рішення від 13.12.2018р. №0041145306, які б свідчили про безпідставність притягнення ДП «Лидер» до відповідальності у вигляді накладення штрафних санкцій, передбачених, п.120-1.1 ст.120 ПК України. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Лидер» залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.