Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 766/14046/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 березня 2020 р.м.ОдесаСправа № 766/14046/19 Головуючий в 1 інстанції: Прохоренко В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Запорожана Д.В., суддів - Джабурія О.В., Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 роти батальйону 1 Управління патрульної поліції в Херсонській області капрала поліції Іващенка Максима Андрійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Херсоні про скасування постанови, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського 2 роти батальйону 1 Управління патрульної поліції в Херсонській області капрала поліції Іващенка Максима Андрійовича, третя особа: Управління патрульної поліції в м. Херсоні про скасування постанови серії ЕАВ №1320941 від 12.07.2019 року. Cвої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірної постанови. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 25 листопада 2019 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведене рішення, як таке, що прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що поліцейським 2 роти батальйону 1 Управління патрульної поліції в Херсонській області капралом поліції Іващенко М.А. винесено постанову серії ЕАВ №1320941 від 12.07.2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень. Постанову відповідач мотивував тим, що Полухін Ю.Г . о 13-36 годині керуючи транспортним засобом Toyota Starlet, державний номерний знак НОМЕР_1 за адресою: пр. Ушакова № 76В, м. Херсон, здійснив зупинку ближче 10 м від пішохідного переходу, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР України. Так, за правилами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію"визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Згідно із статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв. З аналізу вищевикладених норм права вбачається, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, інспектори відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів. Таким чином, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а. Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Разом з тим, суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог процесуального закону, та, вирішуючи спір про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, пред`явлений до поліцейського капрала поліції, не з`ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача. Крім того, матеріали справи не містять жодних доказів того, що суд першої інстанції запропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача або залучення до участі у справі другого відповідача. За правилами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача. Однак, як вбачається до матеріалів справи, судом першої інстанції не приймалось ухвали про залучення до участі у справі другого відповідача. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не встановивши фактичні обставини, які мають значення для справи та не здійснивши заміну неналежної сторони, яка, в силу обмежень встановлених статтею 48 КАС України, могла бути проведена виключно судом першої інстанції, допустив порушення норм процесуального права, що є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Відповідно до абз.2 ч.2 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Враховуючи, що судом першої інстанції прийнято правильне по суті рішення, але з порушенням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині підстав для відмови у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 272, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 листопада 2019 року - змінити в частині підстав для відмови у задоволенні позову. В іншій частині рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 25 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. Головуючий Д.В. Запорожан Судді: О.В. Джабурія К.В. Кравченко