Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 766/13933/17

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 766/13933/17 Категорія: 113070100 Головуючий в 1 інстанції: Прохоренко В. В.. Час і місце ухвалення: м. Херсон Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Лук`янчук О.В. суддів - Бітова А.І. - Ступакової І. Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 липня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Херсоні Департаменту патрульної поліції Федкевича Євгена Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Херсоні Департаменту патрульної поліції Федкевича Євгена Миколайовича про скасування постанови серії АР № 866114 від 06.08.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. Позовна заява мотивована тим, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки правопорушення, передбачені частиною 2 статті 122 КУпАП та ч.1 ст.126 КУпАП. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 08 липня 2019 року у задоволенні позову - відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що апелянт не порушував ПДР України. При цьому зазначив, що відповідачем не було виконано вимоги норм КУпАП, а саме не роз`яснено права, не представлено посадову особу та інші порушення норм законодавства, а тому зазначає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню. Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.311 КАС України, враховуючи достатність доказів для її вирішення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 06.08.2017 року відносно ОСОБА_1 , інспектором патрульної поліції 3-ї роти УПП у м. Херсоні лейтенантом Федкевич Є.М., винесено постанову серії АР №866114 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Постанова мотивована тим, що 06.08.2017 року о 02-00 год., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом в м. Херсоні по Миколаївському шосе не подав сигналу повороту відповідного напрямку при перестроюванні з другорядної дороги на головну та відмовився надати документи передбачені п.2.1 ПДР України, чим порушив п.9б та 2.1.а ПДР України. Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач звернувся до суду з позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є правомірною, оскільки відповідачем доведено факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а отже позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності оскаржуваного рішення, виходячи з наступного. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями). Відповідно до ч.5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Згідно п п. «а» п.9.1 ПДР України, попереджувальними сигналами є сигнали, що подаються світловими показниками повороту або рукою. Пункт 9.2. ПДР водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою; б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Сигнали покажчиками повороту обов`язково мають подаватися завчасно і незалежно від місця виконання маневру (дорога, дворові території), наявності інших учасників дорожнього руху та плавності виконання маневру. Починаючи рух від-правого краю проїзної частини, необхідно подати сигнал лівого повороту, а від лівого - відповідно правого. Сигнал лівого повороту подається також перед перестроюванням на ліву смугу, поворотом ліворуч, розворотом, початком обгону. Сигнал правого повороту подається перед початком руху від лівого краю проїзної частини, зупинкою біля правого краю проїзної частини, поворотом або перестроюванням праворуч, а також перед перестроюванням під час завершення виконання обгону. Згідно з п. 2.4 (а) Правил дорожнього руху України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Відповідно до п.2.1 (а, б, ґ) водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Згідно ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Частиною 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення: керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало не ввімкнення позивачем відповідного покажчику повороту при перестроюванні з другорядної дороги на головну та відмови надати документи передбачені п.2.1 ПДР України, чим порушив п.9 б та 2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП та ч.1 ст.126 КУпАП. Стаття 245 КУпАП. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Стаття 251 КУпАП. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. У п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" зазначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Судом апеляційної інстанції досліджено відеозапис (з нагрудної камери), який міститься в матеріалах справи, при відтворенні якого колегією суддів встановлено, що на відеозаписі зафіксований лише процес розгляду справи інспектором УПП та даний відеозапис спростовує факт непред`явлення позивачем документів, що звільняє його від відповідальності за ст. 126 КУпАП. Натомість, зазначеним відеозаписом не зафіксовано факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, а саме: що позивач керуючи транспортним засобом не подав сигналу повороту відповідного напрямку при перестроюванні з другорядної дороги на головну. Крім цього, колегія суддів зазначає, що в оскаржуваній постанові взагалі відсутні відомості про технічний засіб, яким здійснено відеозапис. При цьому, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, надана відповідачем копія відеозапису з нагрудної камери інспектора не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Отже, відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, в розумінні приписів ст.ст. 73-76 КАС України, не може вважатися належним доказом по справі про адміністративне правопорушення Аналогічна позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 15 листопада 2018 року у справах № 524/5536/17 та № 524/7184/16-а, від 24 січня 2019 року у справах № 428/2769/17 та № 592/5576/17. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв`язку із відсутністю належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові серії АР № 866114 від 06.08.2017 року. При цьому, колегія суддів зазначає, що відсутність доказів на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, яке полягає у порушенні Правил дорожнього руху, саме по собі є підставою для скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, при цьому судом апеляційної інстанції оцінка процедури притягнення позивача до відповідальності не надається. Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, приймаючи до уваги, що наявні у справі докази унеможливлюють беззаперечно встановити факт порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України, матеріали справи не містять достатніх доказів у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що спірна постанова є необґрунтованою та підлягає скасуванню. Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. У відповідності до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права На підставі вище викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав зазначених вище. Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 311,315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів , - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 липня 2019 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в м. Херсоні Департаменту патрульної поліції Федкевича Євгена Миколайовича про скасування постанови серії АР № 866114 від 06.08.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. задовольнити. Скасувати постанову серії АР № 866114 від 06.08.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено та підписано 14 лютого 2020 року . Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова