Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/8166/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/8166/19 Номер провадження 22-ц/814/526/20Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л. І. Доповідач ап. інст. Пилипчук Л. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий суддя Пилипчук Л.І., судді Абрамов П.С., Бондаревська С.М., секретар Зеленська О.І., з участю позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Шейки Р.В., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у м.Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження (із повідомленням учасників справи) цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 11 грудня 2019 року, постановлене суддею Савченко Л.І. (повний текст складено 16 грудня 2019 року), по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, в с т а н о в и в: 09.09.2019 ОСОБА_1 звернувся в суд із указаним позовом, у якому просить стягнути на його користь із ОСОБА_2 безпідставно набуті нею кошти у розмірі 82 363,24 грн. та 11 380,00 грн. судових витрат, включно із професійною правничою допомогою адвоката. Заявлені вимоги обґрунтовував тим, що під час примусового виконання судового рішення від 25.05.2016 (справа №554/46/16-ц) органами ДВС стягнуто із нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на загальну суму 82 363,24 грн. Вважає, що такі кошти набуті відповідачкою безпідставно, оскільки судове рішення, на підставі якого стягувалися аліменти, скасовано рішенням суду від 11.06.2019 (справа №554/46/16), а тому відповідно до п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України є підставою для повернення виконання однією зі сторін у зобов`язанні. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 11.12.2019 задоволено позов ОСОБА_1 . Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти у розмірі 82 363, 24 грн., судові витрати у розмірі 7 473,63 грн., а всього 89 836,87 грн. Рішення районного суду вмотивовано тим, що аліменти у розмірі 82 363,24 грн. набуті ОСОБА_2 від ОСОБА_1 на підставі рішення суду, яке в подальшому скасовано, а тому згідно п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України, підлягають поверненню, як безпідставно набуті. Питання про розподіл судових витрат районним судом вирішено у відповідності до ст.141 ЦПК України. Із рішенням не погодилася відповідач та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з`ясування обставин, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вважає, що при постановленні рішення районним судом порушено принцип найкращих інтересів дитини, визначений у п.1 ст.3 Конвенції про права дитини та вимоги ст.45 ЦПК України щодо забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи. Посилаючись на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 14.03.2018 у справі №682/690/16-ц, а також положення ст.179 СК України зазначає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім`я якого вони виплачуються, чи власністю дитини, однак ці грошові кошти мають цільове призначення виключно в інтересах дитини, а тому на них не може бути звернено стягнення. Виняток становлять тільки аліменти, які були одержані в недійсному шлюбі. Оскільки шлюб між сторонами розірвано, а не визнано недійсним, вважає відсутніми підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст.1212 ЦК України. Заперечує правомірність рішення районного суду від 18.02.2019 по справі №554/7183/17 щодо виключення відомостей про батька ОСОБА_1 з актового запису №1529 від 30.12.2015 про народження ОСОБА_4 , яке оскаржено нею в апеляційному порядку. Вважає, що позивач ввів суд в оману, вказавши, що аліменти сплачувалися ним на утримання колишньої дружини, а не на утримання дитини, та має понести відповідальність згідно ч.4 ст.43 ЦПК України. 13.02.2020 позивач надав апеляційному суду відзив на апеляційному скаргу, в якому просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення районного суду залишити без змін. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 підтримала доводи своєї апеляційної скарги, просить рішення районного суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в позові. Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 проти апеляційної скарги заперечили, підтримуючи рішення суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.При цьому враховує наступне. Судом установлено та не оспорюється сторонами, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 25.05.2016 (справа №554/46/16-ц) стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі ј частки його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з 05.01.2016 та до досягнення повноліття дитиною./а.с.15-16/. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 18.02.2019 (справа №554/7183/17) виключено відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із актового запису №1529 від 30.12.2015 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчиненого Октябрським відділом ДРАЦС Полтавського МУЮ./а.с.13-14/. Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 11.06.2019 (справа №554/46/16-ц) задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 25.05.2016 та скасовано рішення цього ж суду від 25.05.2016 у справі №2/554/86/2016, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів./а.с.17-18/. Згідно повідомлення Київського ВДВС м.Полтави ГТУЮ у Полтавській області №46183 від 28.08.2019, за матеріалами виконавчого провадження №51647160 на користь стягувача ОСОБА_2 , в рахунок аліментів згідно виконавчого листа № 554/46/16-ц від 13.06.2016, виданого Октябрським районним судом м.Полтави, станом на 28.08.2019, з моменту відкриття виконавчого провадження, перераховано 82 363 грн. 24 коп./а.с.11/ Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив із того, що ОСОБА_2 набула від ОСОБА_1 кошти у розмірі 82 363,24 грн. в рахунок аліментів згідно рішення суду, яке в подальшому скасовано, а тому такі кошти підлягають поверненню, як безпідставно набуті, згідно п.3 ч.3 ст.1212 ЦК України. Апеляційний суд із висновками районного суду не погоджується. У відповідності до ст.ст.141, 179, 180 ЦК України, утримання батьками своїх дітей до повноліття є їх обов`язком. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. При цьому, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Обов`язок батьків піклуватися про дітей є беззаперечним та таким, що гарантується як нормами міжнародного так і національного законодавства, а тому аліменти, одержані ОСОБА_2 на дитину, є власністю дитини, та не є безпідставно набутими в розумінні ст.1212 ЦК України. Тому колегія суддів приходить до висновку про те, що сплачені ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за рішенням суду аліменти на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в загальній сумі 82 363,24 грн. - не є безпідставно набутими відповідачем. Фактично позовні вимоги про повернення сплачених аліментів на підставі ст.1212 ЦК України зводяться до повороту виконання, тоді як відповідно до ч.2 ст.445 ЦПК України у справах про стягнення аліментів поворот виконання не допускається, незалежно від того, в якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача. Обставин, за яких законом допускається поворот виконання рішення про стягнення аліментів, позивачем не доведено та судом не встановлено, а тому апеляційний суд визнає позовні вимоги безпідставними. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню із постановленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23.01.2020 задоволено клопотання ОСОБА_2 та відстрочено сплату судового збору за апеляційне оскарження судового рішення до ухвалення судового рішення у справі, із ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь держави витрати за апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції в розмірі 1 392,20 грн. Керуючись ст.ст. 367,368, п.п.3.4 ч.1 ст.376, ст.ст. 381-384,389-391 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Октябрського районного суду м.Полтави від 11 грудня 2019 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 392,20 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17.03.2020. Головуючий суддя Л.І. Пилипчук Судді П.С. Абрамов С.М. Бондаревська