Постанова 4855 № 640/587/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/587/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Горяйнова А.М., Губської Л.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м.Києві про визнання протиправними дій,скасування наказів та поновлення на роботі, - В С Т А Н О В И В : До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади слідчого відділу Подільського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 та призначення капітана поліції ОСОБА_1 інспектором штурмового взводу №2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення "Київ", звільнивши з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції; - скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 08.11.2018 №799 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського управління поліції та УПН ГУНП у м. Києві" в частині звільнення з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 , - скасувати наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24.12.2018 №1280 о/с "Щодо особового складу" в частині призначення капітана поліції ОСОБА_1 інспектором штурмового взводу №2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення "Київ", звільнивши з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції; - поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції; - виплатити капітану поліції ОСОБА_1 різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2019 року у задоволенні адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції у м. Києві щодо накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 та призначення його інспектором штурмового взводу №2 роти швидкого реагування полку патрульної служби поліції особливого призначення "Київ", звільнивши його з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції. Визнано протиправним та скасовано накази Головного управління Національної поліції у м. Києві від 08.11.2018 №799 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського управління поліції та УПН ГУНП у м. Києві" в частині звільнення з посади слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 , а також наказ від 24.12.2018 №1280 о/с "Щодо особового складу". Поновлено капітана поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділу Подільського управління поліції. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Не погодившись з прийнятим судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції про задоволення позову виключно з підстав видання наказу ГУНП у м.Києві від 24.12.2018 № 1280 о/с поза межами місячного строку. Звертає увагу, що станом на час закінчення службового розслідування та прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності останній відсторонений від виконання службових обов`язків (посади) строком до 23 грудня 2018 року включно, у зв`язку з чим ГУНП У м. Києві не мало реальної можливості та передбачених законом підстав призначити його на іншу посаду. Відповідно, одразу після скасування відповідних обмежень встановлених судовим рішенням у кримінальній справі дисциплінарне стягнення було реалізовано управлінням. Таким чином, відповідач стверджує, що ГУ НП у Київській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством, натомість, доводи викладені апелянтом в обґрунтування позовних вимог та апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а також повністю спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Натомість, суд першої інстанції неправильно застосувавши норми матеріального права дійшов помилкового висновку про порушення ГУ НП у м. Києві процедури застосування дисциплінарного стягнення та наявність підстав для задоволення позовних вимог. За наведених обставин відповідач вважає, що прийняте Окружним адміністративним судом міста Києва від 29 листопада 2019 року рішення в частині задоволених позовних вимог є безпідставним та необґрунтованим у зв`язку з чим просить суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Позивачем було подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого останній зазначає, що з доводами апеляційної скарги категорично не погоджується та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини щодо порушення відповідачем строку виконання дисциплінарного стягнення. Разом з цим, позивач зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та дійшов помилкових висновків стосовно дотримання відповідачем процедури його звільнення з посади з огляду на відсутність подання про звільнення заступника начальника ГУНП у м.Києві - начальника слідчого управління. Також позивач не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо законності його звільнення з посади, оскільки таке відбулось з грубим порушення норм чинного законодавства, а саме відсутності подання про звільнення заступника начальника ГУНП - начальника слідчого управління. Крім того, на думку позивача судом першої інстанції не було враховано, що відповідач застосував до нього вид дисциплінарного стягнення, що не передбачений нормами спеціального законодавства, а саме - переведення на посаду того ж самого рівня в іншому підрозділі поліції. За наведених обставин, позивач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м.Києва без змін. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи позивач проходить службу в Національній поліції України. Наказом № 448 о/с від 17 травня 2016 року «Щодо особового складу» капітана поліції ОСОБА_1 (М-224605) було призначено слідчим слідчого відділу Подільського управління поліції (а.с. 13). 22 жовтня 2018 до ГУ НП у м. Києві надійшла інформація про те, що цього дня працівниками КМУ ДВБ НПУ, військової прокуратури Київського гарнізону, ГВБКОЗ та СВ ГУ СБУ у м.Києві та Київській області у рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні від 01.10.2018 № 42018110350000166 затримано, зокрема, слідчого СВ Подільського управління поліції капітана поліції ОСОБА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (а.с.37-38). Згідно з даними наявними у матеріалах справи інформаційної довідки встановлено, що 22 жовтня 2018 року, зокрема, ОСОБА_1 було затримано працівниками КМУ ДВБ НПУ, військової прокуратури Київського гарнізону, ГВБКОЗ та СВ ГУ СБУ у м.Києві та Київській області під час отримання ним неправомірної вигоди в розмірі 50000 доларів США. За наведених обставин, позивача було затримано у порядку ст.. 208 КПК та доставлено до спецслужби СБУ для проведення слідчих дій. Наказом начальника ГУ НП у м.Києві від 26 жовтня 2018 року № 1419 за вказаним фактом було призначено службове розслідування (а.с. 39). 07 листопада 2018 року заступником начальника Голови НП України - начальником ГУ НП у м. Києві генералом поліції третього рангу було затверджено висновок службового розслідування призначеного Наказом від 26 жовтня 2018 року № 1419 (а.с. 40-48). Як вбачається зі змісту вказаного висновку Дисциплінарною комісією під час службового розслідування було, зокрема, встановлено, що 22 жовтня 2018 року працівниками КМУ ДВБ НПУ, військової прокуратури Київського гарнізону, ГВБКОЗ та СВ ГУ СБУ у м.Києві та Київській області було затримано ОСОБА_1 під час отримання суми коштів у розмірі 50000 доларів США, які останній вимагав від підозрюваного, погрожуючи змінити йому запобіжний захід та притягнути до кримінальної відповідальності, а також переслідувати за здійснення діяльності пов`язаної з реалізацією лікарських засобів, що містять у складі прекурсори (внаслідок чого СВ ГУ СБУ у м.Києві та Київській області 01.10.2018 року було відкрито кримінальне провадження № 4201811035000166 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України). Також, під час обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_1 було проведено обшук у ході якого вилучено, зокрема, грошові кошти у сумі 5000 доларів США. 22 жовтня 2018 року ОСОБА_1 затримано у порядку ст.. 208 КПК та 23 жовтня 2018 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Комісією також було встановлено, що вказані події набули розголосу 23 жовтня 2018 року у засобах масової інформації, зокрема, всесвітньої мережі Інтернет. З матеріалів справи вбачається, що у ході службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що інкриміноване йому порушення вважає провокацією та надавати свідчення буде лише під час розгляду справи по суті у суді. На підставі з`ясованих у ході службового розслідування обставин, Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.1,2,3 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліцію», п. 3 розділу VІ Положення про ОДС НП України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 № 570 та п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, використовуючи службове становище, з корисною метою скоїли вчинок, що підриває авторитет і негативно впливає на репутацію НП України. Відповідно до п. 3 резолютивної частини висновку службового розслідування Комісія вирішила за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про національну поліцію», п. 6. ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту НП України та абз. 2,3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, слідчого СВ Подільського УП капітана поліції ОСОБА_1 звільнити з посади. Разом з цим, у п. 9 вказаного Висновку Комісією зазначено, що згідно з вимогами п. 10 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» остаточне рішення щодо подальшого проходження служби в поліції слідчим СВ Полдільського УП капітаном поліції ОСОБА_1 буде прийнято після набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення його до відповідальності за скоєння кримінального правопорушення. На підставі зазначеного висновку службового розслідування 08 листопада 2018 року ГУ НП у Київчській області було видано Наказ № 799 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського УП та УПН ГУНП у м.Києві відповідно до п. 1 якого наказано слідчого СВ Подільського УП капітана поліції ОСОБА_1 звільнити з посади (а.с.59-60). Як було встановлено судом першої інстанції та не заперечується учасниками справи, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року у справі № 757/52137/18-к до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 з 22:00 по 07.00 години наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги. Згідно з даними наявних у справі доказів та відомостей з ЄДР СР судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2018 року у справі № 757/52605/18-к (номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018110350000166) було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області та відсторонено підозрюваного ОСОБА_1 від посади слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві, строком до 23 грудня 2018 року. На час відсторонення від посади ухвалено вилучити у ОСОБА_1 службове посвідчення слідчого слідчого відділу Подільського Управління поліції ГУ НП у м. Києві. Згідно з даними наявної у справі доповідної записки начальника УКЗ ГУНП у м. Києві полковника поліції, яка погоджена заступником начальника ГУ НП у м.Києві вбачається, що на виконання зазначеної ухвали суду 13 листопада 2018 року ГУ НП у м.Києві було видано наказ № 1144 о/с про відсторонення позивача від виконання службових обов`язків терміном з 26 жовтня по 23 грудня 2018 року. Проте, зазначений наказ не був долучений відповідачем до матеріалів справи (а.с. 61-62). Разом з тим, у вказаній доповідній записці, адресованій заступникові Голови НП України - начальнику ГУ НП у м. Києві генералу поліції, зазначено про те, що з метою виконання дисциплінарного стягнення буде доцільним по закінченню терміну відсторонення від виконання службових обов`язків та у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 65 ЗУ «Про Національну поліцію» призначити капітана поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора штурмового взводу № 2 роти швидкого реагування полку патрульної поліції особливого призначення «Київ» із звільненням з посади слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві. За наведених обставин, на підставі наказів ГУ НП у м.Києві від 08 листопада 2018 року № 799 та від 13 листопада 2018 року № 1144 о/с, доповідної записки начальника управління кадрового забезпечення від 17 грудня 2018 року ГУ НП у м.Києві 24 грудня 2018 року було видано наказ № 1280 о/с «Щодо особового складу» відповідно до якого капітана поліції ОСОБА_1 (0039393) призначено інспектором штурмового взводу № 2 роти швидкого реагування полку патрульної поліції особливого призначення «Київ», з посадовим окладом 2500 грн., звільнивши його з посади слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві (а.с. 63). Не погоджуючись вказаними наказами про звільнення з посади слідчого та переведенням на іншу посаду, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсторонення від виконання службових обов`язків та застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, не перешкоджали позивачу у проходженні служби та в прибутті до місця її проходження. Відтак, суд дійшов висновку про відсутність перешкод щодо прийняття відповідачем наказу про виконання застосованого до позивача дисциплінарного стягнення не пізніше місяця з дня його застосування відповідно до наказу від 08.11.2018 №799 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського управління поліції та УПН ГУНП у м. Києві". За наведених обставин та враховуючи, що виконання дисциплінарного стягнення щодо позивача з порушенням місячного строку свідчить про порушення відповідачем процедури застосування дисциплінарного стягнення, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваних наказів та поновлення позивача на посаді слідчого СВ Подільського управління поліції. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до положень ч.1 ст. 18 ЗУ "Про національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Разом з цим, положеннями ст.19 вказаного Закону передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Так, Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII було затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України. Згідно з приписами ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного Статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Частиною 3 вказаної норми також встановлено, що поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Положеннями ст.12 вказаного нормативно-правового акта визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (стаття 14 Дисциплінарного Статуту). Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Аналогічна правова норма викладена у п. 2 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок № 893), а положеннями п. 3 вказаного розділу передбачено, що службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку. Відповідно до положень п. 1, 4,7 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п. 2 розділу VІ Порядку № 893). Положеннями ст. 19 Дисциплінарного Статуту передбачено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються, зокрема: документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Згідно з приписами розділу VІ та VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника. Вказаними нормами законодавства також встановлено, що уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. У разі якщо уповноважений керівник не має права на накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на поліцейського, він затверджує висновок службового розслідування і одночасно порушує перед старшим прямим керівником, наділеним правом накладати таке стягнення, клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Відповідно до приписів ст. 13 Дисциплінарного Статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Частиною 3 вказаної норми врегульовано, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Повноваження щодо застосування дисциплінарних стягнень мають керівники в межах, визначених цим Статутом (стаття 20 Дисциплінарного статуту). Керівник Національної поліції України уповноважений застосовувати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, до всіх поліцейських. Інші керівники застосовують дисциплінарні стягнення в межах повноважень, визначених керівником Національної поліції України. Керівник, який перевищив надані йому дисциплінарні повноваження, несе відповідальність відповідно до цього Статуту. Дисциплінарне стягнення, застосоване з порушенням вимог цього Статуту, скасовується як незаконне керівником, який його застосував, або прямим керівником. Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь здійснюється керівниками, які уповноважені приймати на службу до поліції, призначати на посаду та присвоювати спеціальне звання. Разом з цим, згідно з приписами п. 3 розділу IV Положення «Про органи досудового розслідування Національної поліції України», затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 570 від 06.07.2017, слідчі та інші працівники слідчих управлінь ГУНП, слідчі та інші працівники слідчих підрозділів територіальних органів поліції та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції приймаються на службу в поліцію, призначаються на посади та звільняються з посад та/або зі служби в поліції начальниками ГУНП в областях, місті Києві, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі за поданням заступників начальників ГУНП - начальників слідчих управлінь. Згідно з приписами ст. 21 та 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Частиною 4 вказаної норми регламентовано, що дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення за результатом розгляду даного спору суд першої погодився з висновком службового розслідування, що за встановлених у ході службового розслідування обставин, вчинені позивачем дії свідчать про вчинення ним дисциплінарного проступку у зв`язку з недотриманням пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та абзаців 2 і 3 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, оскільки факт оголошення позивачу підозри у вчиненні кримінального правопорушення свідчить про порушення ним присяги поліцейського, норм службової та професійної етики, що призводить до дискредитації звання працівника поліції. Разом з цим, судовою колегією встановлено, що відповідний висновок суду першої інстанції не оспорюється учасниками справи, а тому суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки зазначеним обставинам. У свою чергу, колегія суддів критично оцінює посилання позивача про помилковість висновків суду першої інстанції щодо правомірності застосування до нього такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади, оскільки судом першої інстанції було правильно зазначено, що застосування відповідного виду дисциплінарного стягнення прямо передбачено приписами п. 6 ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту. Разом з цим, судова колегія зауважує, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов`язаними (не зумовленими) із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності, про що відповідно було зазначено відповідачем у п. 9 висновку службового розслідування. Натомість, доводи позивача про те, що фактично відповідачем було здійснено його переведення на іншу посаду не відповідають обставинам справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а отже є виключно суб`єктивною думкою останнього. Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги та висновкам суду першої щодо строків реалізації дисциплінарного стягнення на підставі наказу ГУ НП у м.Києві № 799, колегія суддів зазначає про таке. Як вже зазначалось, п.22 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення виконується не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). При цьому, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби. Як було встановлено колегією суддів наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади було прийнято відповідачем 08 листопада 2018 року. Водночас, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2018 року у справі № 757/52605/18-к (номер кримінального провадження в ЄРДР: 42018110350000166) ОСОБА_1 відсторонено від посади слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві, строком до 23 грудня 2018 року. На час відсторонення від посади ухвалено вилучити у ОСОБА_1 службове посвідчення слідчого слідчого відділу Подільського Управління поліції ГУ НП у м. Києві. Так, положеннями ч. 3 ст. 70 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський, щодо якого здійснюється кримінальне провадження, може бути відсторонений від посади в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України. Відповідно до приписів ст. 131 КПУ України відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Водночас, колегія суддів зазначає, що згідно з приписами ч. 6 ст. 70 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський вважається відстороненим від виконання службових обов`язків з дня видання відповідного наказу до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою. У разі якщо поліцейського, відстороненого від виконання службових обов`язків (посади), звільнено зі служби в поліції до дня видання наказу про допуск до виконання службових обов`язків за займаною посадою, він вважається таким, що був відсторонений від виконання службових обов`язків за посадою до дня звільнення зі служби в поліції. Протягом періоду, коли поліцейського відсторонено від виконання службових обов`язків (посади), призначення такої особи на будь-яку іншу посаду заборонено. Якщо поліцейського відсторонено від виконання службових обов`язків (посади), його можуть допустити до виконання службових обов`язків за займаною посадою або призначити на іншу посаду лише після скасування підстави відсторонення та видання відповідного наказу (ч. 7 вказаної норми). Отже, приписами вказаної норми не передбачено застережень щодо звільнення поліцейського з посади під час його відсторонення від посади. Колегія суддів зауважує, що вказаною нормою встановлено лише заборону призначення поліцейського, відсторонено від виконання службових обов`язків (посади) на будь-яку іншу посаду. Проте, як встановлено судом, наказом № 799 від 08 листопада 2019 року позивача було наказано звільнити з посади за вчинення дисциплінарного проступку. З огляду на зазначене, на враховуючи, що нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо звільнення з посади поліцейських відсторонених від виконання службових обов`язків (посади), судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність перешкод щодо прийняття відповідачем наказу про виконання застосованого до позивача дисциплінарного стягнення не пізніше місяця з дня його застосування відповідно до наказу від 08.11.2018 №799 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського управління поліції та УПН ГУНП у м. Києві". Крім того, колегія суддів враховує, що відповідачем не було долучено до матеріалів справи наказу № 1144 о/с від 13 листопада 2018 року про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків. Також, колегія суддів зауважує, що наказу № 799 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Подільського управління поліції та УПН ГУНП у м. Києві", яким вирішено звільнити позивача з посади було прийнято відповідачем від 08 листопада 2018 року, тобто до прийняття наказу наказу № 1144 о/с від 13 листопада 2018 року про відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов`язків, що також підтверджує безпідставність та необґрунтованість доводів апелянта про дотримання ним строків реалізації дисциплінарного стягнення відносно позивача. За наведених обставин, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24.12.2018 №1280 о/с "Щодо особового складу" було прийнято з порушенням норм чинного законодавства, у зв`язку з чим такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо посилання позивача про порушення процедури його звільнення з посади з огляду на відсутність подання про звільнення заступника начальника ГУНП у м. Києві, необхідність якого передбачена пунктом 3 розділу IV Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 №570, то колегія суддів не вбачає за необхідне надавати цим доводам правової оцінки, оскільки останні не є доводами апеляційної скарги та відповідно жодним чином не впливають на суть прийнятого рішення, яким визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 24.12.2018 №1280 о/с "Щодо особового складу". З огляду на зазначене, колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині та наявність підстав для їх задоволення. У свою чергу, наведені апелянтом доводи не спростовують відповідних висновків суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріально та процесуального права. У свою чергу, вказані відповідачем в апеляційній скарзі доводи не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315,-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2019 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді А.М. Горяйнов Л.В. Губська