Постанова 4855 № 320/5891/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5891/19 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., за участю секретаря: Яковіна Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,- ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому, з ураховуючи заяви про збільшення позовних вимог, просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 04.05.2018 року № 246 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Бориспільського відділу поліції, 07 травня 2018 року; - поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Бориспільського відділу поліції, з 08 травня 2018 року; - стягнути з ГУНП в Київській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 травня 2018 року по 31 січня 2020 року в розмірі 131 746,98 (сто тридцять одна тисяча сімсот сорок шість гривень 98 копійок). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що наказом ГУНП в Київській області від 26.01.2018 року №142 "Про призначення службового розслідування" було призначено службове розслідування, підставою якого стали результати службової діяльності та виконання покладених на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 службових обов`язків під час перебування останнього на посаді заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області. За результатами вказаного службового розслідування 26.02.2018 року складено висновок, з якого вбачається наступне. 23.01.2018 року до Головного управління з Бориспільського ВП ГУНП в Київській області надійшла інформація про затримання заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області. У ході проведення службового розслідування встановлено, що 20.12.2017 року до Бориспільського ВП ГУ надійшло повідомлення ОСОБА_2 про те, що його автомобіль марки "RENO" номерний знак НОМЕР_1 , пошкодив автомобіль марки "Газель", водій якого з місця події зник. Вказане повідомлення було зареєстровано до ЖЕО Бориспільського ВП ГУ за № 30800 від 20.12.2017 року, а його розгляд доручено ОСОБА_1 . Відповідно до наказу Бориснільськрго ВП ГУНП в Київській області № 367 від 15.12.2017 року ОСОБА_1 був закріплений відповідальним за внесення відомостей до інформаційної підсистеми "ДТП" ІПН Бориспільського ВП ГУ. 18.01.2018 року у зв`язку із неможливістю встановити водія автомобіля марки "Газель", ОСОБА_1 прийняв рішення про закінчення перевірки, яка проводилася за вищевказаним фактом. Крім того, ОСОБА_1 у ході перевірки встановив, що на автомобілі марки "Газель", водій якої зник з місця події, були встановлені номерні знаки НОМЕР_2 , які закріплені за автомобілем марки "LAND ROVER". У подальшому 22.01.2018 ОСОБА_1 встановив водія автомобіля марки "Газель" (прізвище, ім`я, по батькові не відомі, працівниками СБУ не розголошуються), викликав його до Бориспільського ВП ГУ, де запропонував надати йому неправомірну грошову винагороду у розмірі 5000 гривень (п`ять тисяч гривень), за не притягнення останнього до адміністративної відповідальності за зникнення з місця скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 5 розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, яким визначено, що посадова особа органу поліції при виявленні чи отриманні інформації про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію негайно повідомляє про це чергову частину органу поліції, тобто замість того щоб повідомити чергову частину відділу поліції про те, що ним було встановлено водія, який зник з місця вчинення дорожньо-транспортної пригоди та використовує номерні знаки, які не закріплені за його транспортним засобом, приховав цей факт. 22.01.2018 року до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області з заявою звернувся вищезазначений водій про те, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вимагає у нього грошові кошти у сумі 5000 гривень, за не притягнення його до адміністративної відповідальності, за зникнення з місця скоєння дорожньо-транспортної пригоди. Того ж дня, відомості викладені у заяві водія автомобіля "Газель" внесено до ЄРДР № 42018100000000047 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України. Так, 23.01.2018 року під час проведення в зазначеному кримінальному провадженні невідкладних слідчих (розшукових) дій, працівниками Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області і прокуратури м. Києва, під час отримання неправомірної грошової винагороди у розмірі 5000 гривень (п`ять тисяч гривень) було затримано ОСОБА_1 . Того ж дня, ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України. 24.01.2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. 25.01.2018 Печерським районним судом м. Києва, ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, строком на 2 місяці. Цією ж ухвалою Печерського районного суду м. Києва, ОСОБА_1 було зобов`язано прибувати до слідчих, прокурорів, слідчого судді, суду у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів свій паспорт для виїзду за кордон. Також, 25.01.2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 відсторонено від посади заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області на строк до 23.03.2018 року. На час проведення службового розслідування, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018100000000047 від 22.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, триває. Разом з тим, у ході вивчення матеріалів перевірки, проведеної ОСОБА_1 за фактом дорожньо-транспортної пригоди було встановлено, що вона проведена не об`єктивно та не всебічно, а саме: під час проведення перевірки ОСОБА_1 не встановив та не опитав очевидців події та не вжив жодних заходів, щодо розшуку зниклого автомобіля. Не було проведено жодних дій щодо встановлення власника автомобіля за яким було закріплено номерний знак НОМЕР_2 . Разом з тим, встановлено, що вказаний висновок було затверджено заступником начальника Бориспільського ВП ГУНП в Київській області майором поліції Григоренком Сергієм Олексійовичем який, будучи керівником, не вивчив матеріали проведеної перевірки та затвердив відповідний висновок. Вважаючи оскаржувані накази відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські зобов`язані неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових обов`язків, наказів керівництва, поважати і не порушувати права та свободи людини. Статтею 19 вказаного Закону, визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до Закону. Відповідно до п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 до набрання чинності Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", поширено на поліцейських. Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України" передбачено, що службова дисципліна це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України та підпорядкованих йому органів і підрозділів. Статтею 7 згаданого статуту встановлено, що особа рядового і начальницького складу зобов`язана берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку. У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові. Статтею 8 згаданого Закону встановлено, що начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов`язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов`язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу. Особливу увагу начальник повинен приділяти вивченню індивідуальних якостей підлеглих, дотриманню статутних відносин між ними, створенню здорового морально-психологічного клімату в колективі, його згуртуванню, своєчасному запобіганню порушенням службової дисципліни та виявленню причин їх учинення, формуванню нетерпимого ставлення до порушників, враховуючи при цьому думку колективу та громадськості. Службова дисципліна досягається шляхом набуттям високого рівня професіоналізму, статутного порядку та вихованням у осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей. Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни. За вчинення дисциплінарних проступків поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України. Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян" органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги. Крім того, ОСОБА_1 своїм підписом у Присязі працівника поліції засвідчив, про що те що він усвідомлює свою високу відповідальність, урочисто присягає вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки Пунктом 1 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Таким чином, аналізуючи матеріали службового розслідування, можливо зробити висновок, що інформація про затримання працівниками Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження. У діях заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вбачаються порушення статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, статті 19 Закону України " Про звернення громадян", підпункту 1 пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пункту 5 розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1377, що виразилось у не всебічному та не об`єктивному проведені перевірці інформації викладеної у зверненні ОСОБА_2 , неповідомленні чергової частини відділу поліції про встановлення особи, яка причетна до скоєння дорожньо-транспортної пригоди зі зникненням з місця події та до використання номерних знаків, які не закріплені за транспортним засобом. У зв`язку з викладеним у цьому висновку, старший інспектор ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції А.О.Либідь "вважає за доцільне за порушення службової дисципліни, невиконання вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, а саме ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", підпункту 1 пункту 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, підпункту 5 розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1377, що виразилось у не всебічному та не об`єктивному проведенні перевірки інформації викладеної у зверненні ОСОБА_2 , неповідомленні чергової частини відділу поліції про встановлення особи, яка причетна до скоєння дорожньої-транспортної пригоди зі зникненням з місця події та до використання номерних знаків, які не закріплені за транспортним засобом, заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції". Так, наказом ГУНП в Київській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Бориспільського ВП ГУНП в Київській області від 07.03.2018 № 427, за порушення вимог статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, а саме ст. 19 Закону України "Про звернення громадян", підпункту 1 пункту 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, пункту 1 розділу 2 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, підпункту 5 розділу 2 Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1377, що виразилось у не всебічному та не об`єктивному проведенні перевірки інформації викладеної у зверненні ОСОБА_2 , неповідомленні чергової частини відділу поліції про встановлення особи, яка причетна до скоєння дорожньої-транспортної пригоди зі зникненням з місця події та до використання номерних знаків, які не закріплені за транспортним засобом, заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вирішено звільнити зі служби в поліції. 07 травня 2018 року був виданий наказ № 246 о/с від 04.05.2018 року, в якому зазначено: "відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнити зі служби за п. 6 частини 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0055428), заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Бориспільського відділу поліції, 07 травня 2018 року". Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" - поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. В апеляційній скарзі позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Київській області № 246 о/с від 04.05.2018 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Бориспільського відділу поліції, 07 травня 2018 року, проте, посилається лише на обставини викладені у висновку службового розслідування за фактом затримання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 26.02.2018, та наказу ГУНП в Київській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Бориспільського ВП ГУНП в Київській області від 07.03.2018 №

427. Разом з тим, позивачем ані висновок службового розслідування за фактом затримання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 від 26.02.2018, ані наказ ГУНП в Київській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Бориспільського ВП ГУНП в Київській області від 07.03.2018 № 427 та в цілому порядок проведення службового розслідування в судовому порядку не оскаржується, тому відношення до предмета спору, який розглядається у справі №320/5891/19, пояснення позивача з приводу проведення службового розслідування та видачі відповідних висновків та наказів не мають. Водночас, колегія суддів зазначає, що винесення наказу ГУНП в Київській області № 246 о/с від 04.05.2018 в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції з посади заступника начальника сектору реагування патрульної поліції № 4 Бориспільського відділу поліції, 07 травня 2018 року, з пропуском місячного строку для накладення дисциплінарного стягнення, не може бути самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваного наказу. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при виданні оскаржуваного наказу по особовому складу Головне управління Національної поліції в Київській області діяло виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством, а тому відсутні підстав для його скасування. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т. Повний текст постанови виготовлено - 22 лютого 2021 року.