Ухвала КЦС ВС № 290/794/19

Ухвала 16 березня 2020 року м. Київ справа № 290/794/18 провадження № 61-3562ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у справі за позовом селянського фермерського господарства «Шанс» до ОСОБА_2 про поновлення строку дії договору оренди землі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: 21 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у вказаній вище справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, а отже, питання про відкриття касаційного провадження не може бути вирішене, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону за подання та розгляд касаційної скарги. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (що діяв на час звернення) за подання до суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 році прожитковиймінімум на одну працездатну особу становить 1 921 грн. Отже, розмір судового збору за подання та розгляд касаційної скарги відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 1 921,00 грн * 200% = 3 842,00 грн, а тому заявнику слід сплатити 3 842,00 грнсудового збору. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102, ЄДРПОУ - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО-899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку -

207. На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату. Крім цього, пунктом 6 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено клопотання особи, яка подає скаргу. У прохальній частині заявник просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2020 року та рішення Романівського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2019 року та ухвалити нове рішення, або передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Таким чином, заявнику необхідно конкретизувати прохальну частину та викласти прохальну частину касаційної скарги згідно вимог пункту 6 частини другої статті 392ЦПК України з урахуванням положень статті 409 ЦПК України. ОСОБА_1 необхідно надати уточнену касаційну скаргу та її копії разом із доданими до неї матеріалами відповідно до кількості інших учасників справи. Також, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати уточнену редакцію касаційної скарги, копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити заявникові строк для усунення вказаних недоліків. На підставі наведеного, керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 04 листопада 2019 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 22 січня 2020 року у справі за позовом селянського фермерського господарства «Шанс» до ОСОБА_2 про поновлення строку дії договору оренди землі, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_1 залишити без руху. Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк до 16 квітня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. В. Литвиненко