Постанова 4805 № 290/6/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №290/6/20 Головуючий у 1-й інст. Бабич С.В. Категорія 32 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т. М., суддів Трояновської Г.С., Миніч Т.І., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м.Житомирі цивільну справу №290/6/20 за позовом позовом селянського фермерського господарства «Шанс» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, за апеляційною скаргою селянського фермерського господарства «Шанс» на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2020 року, ухвалене під головуванням судді Бабича С.В. в смт Романові, в с т а н о в и в : У січні 2020 року СФГ «Шанс» звернулося до суду з даним позовом, в якому, з урахування заяви про зміну предмету позову, просило визнати укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 29 січня 2007 року із СФГ «Шанс» на 1/12 частину спільних земельних ділянок ОСОБА_1 , які остання успадкувала від ОСОБА_3 , згідно державного акта серії ЯБ №844350 від 28 листопада 2006 року, на той самий строк і на тих самих умовах. В обгрунтування позову вказувало, що СФГ «Шанс» орендує спільні земельні ділянки на території Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської област, власником та орендодавцем 1/12 частини яких була ОСОБА_3 , яка довірила ОСОБА_2 укласти на десять років договір оренди своєї частини спільної земельної ділянки із СФГ «Шанс». Строк дії договору оренди закінчився 29 січня 2017 року, однак СФГ «Шанс» користується земельними ділянками, орендну плату за земельні частки ОСОБА_3 виплатило наперед її сину ОСОБА_4 СФГ «Шанс» випадково дізналося, що спадкоємцем ОСОБА_3 являється ОСОБА_1 . Керуючись ст.33 Закону України «Про оренду землі», 14.09.2019 було надіслано ОСОБА_1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі на новий строк та проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 29 січня 2007 року. Ні усної, ні письмової відповіді на звернення до ОСОБА_1 отримано не було. Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2020 року відмовлено СФГ «Шанс» у задоволенні позову. В апеляційній скарзі СФГ «Шанс», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обгрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що відповідач не виконав вимоги ст.31 Закону України «Про оренду землі», не повідомив належним чином позивача-орендаря про перехід до його 16.04.2019 права власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді СФГ «Шанс». Було відсутнє, протягом місяця після закінчення строку договору, повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, що можна кваліфікувати як згоду орендодавця на пролонгацію договору оренди. Всі умови для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч.6 ст.33 Закону України «Про оренду землі», СФГ «Шанс» виконано, тому такий договір вважається поновлений на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди. Необхідно лише укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, від підписання якої ОСОБА_1 ухиляється. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_3 була співвласником 1/12 ідеальної частини земельних ділянок № 1821481000:13:000:0002 та № 1821481000:15:000:0125, розташованих на території Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області, площею 50,4218 га та 16,3051 га. 29 січня 2007 року між ОСОБА_2 та СФГ «Шанс» укладено договір оренди вищевказаних земельних ділянок для товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі - 190 грн. Договір зареєстрований у РРРВ про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 січня 2007 року за №040720700001. Строк договору оренди закінчився 29 січня 2017 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла. Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 01 жовтня 2018 року, яке набрало законної сили 26 грудня 2019 року, за ОСОБА_1 визнано право власності на 2/24 ідеальні частини земельних ділянок, що знаходяться на території Вільшанської сільської ради Романівського району Житомирської області (кадастрові номери 1821481000:13:000:0002 та 1821481000:15:000:0125), в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 14 вересня 2019 року голова СФГ «Шанс» направив ОСОБА_1 , лист- повідомлення про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, додавши при цьому відповідний проект додаткової угоди. Лист-повідомлення та проект додаткової угоди ОСОБА_1 отримала особисто 18 вересня 2019 року. Згідно проекту додаткової угоди СФГ «Шанс» пропонує ОСОБА_1 поновити строк дії договору оренди від 29 січня 2007 року на 15 років та змінити розмір орендної плати на 3 000 грн. Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до частини першої статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов`язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк. Умови договору найму при його поновлені на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється. За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, також Земельним Кодексом України, Законом України «Про оренду землі». Правові підстави поновлення договору оренди землі, крім положень статті 777 ЦК України, визначаються також статтею 33 Закону України «Про оренду землі», яка об`єднує два випадки поновлення договору оренди землі: укладання договору на новий строк з застосуванням переважного права орендаря перед іншими особами (частина перша - п`ята статті 33) та продовження договору за мовчазною згодою сторін на тих самих умовах та на той самий строк (частина шоста статті 33). Так, відповідно до частини першої - п`ятої статті 33 цього Закону, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на невідповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другої - п`ятої цього Закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення. Друга самостійна підстава для поновлення орендних відносин передбачена частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі». Згідно з частинами шостою, восьмою статті 33 Закону України «Про оренду землі» в разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця із запереченням у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Отже, реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. А поновлення договору передбачає іншу ситуацію між сторонами договору, коли проти фактичного подальшого користування орендованою земельною ділянкою орендарем після закінчення строку дії договору не заперечує орендодавець, земля продовжує перебувати в користуванні орендаря та сторони уклали додаткову угоду про подальші орендні відносини, яка укладається на той же строк і на тих же самих умовах. У зв`язку з цим відмінностями у застосуванні положень частин другої - п`ятої та положення частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх - частини другої - п`ятої) або ті самі (частина шоста) та строк, у який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати орендні відносини (в місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки - частини другої - п`ятої) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина шоста). Зміна умов договору у будь-якій частині виключає продовження договору з підстав, передбачених частиною статті 33 Закону України «Про оренду землі». Частиною 4 цієї норми також врегульовано, що при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Як вбачається з матеріалів справи, лист-повідомлення містить пропозицію укласти додаткову угоду до договору оренди землі від 29 січня 2007 року на інших умовах договору, а тому отримані від позивача пропозиції стосуються внесення змін до договору оренди землі, а не його поновлення. Доказів досягнення між сторонами домовленості щодо орендної плати та строку оренди, матеріали справи не містять. З огляду на наведений аналіз правових норм, якими врегульовані відносини оренди землі, пропонуючи орендодавцю ОСОБА_1 укласти договір на нових умовах щодо строку оренди та розміру орендної плати, СФГ «Шанс» повинно було дотриматись процедури, визначеної положеннями частин другої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі». Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Згідно із положеннями, викладеними у абзаці 1 частини першої статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Тому, якщо одна із сторін договору не має наміру досягнути домовленості щодо змін щодо істотних умов договору, переважне право припиняється як це унормовано частиною четвертою статті 33 спеціального закону. Отже, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін, обумовлені ним. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 312/344/17 (провадження № 61-41452св18), 16 січня 2019 року у справі № 312/337/17 (провадження № 61-44899св18), 23 січня 2019 року у справі № 312/265/17 (провадження № 61-43640св18), 06 березня 2019 року у справі № 312/333/17 (провадження № 61-41192св18), 06 березня 2019 року у справі № 312/246/17 (провадження № 61-43639св18). Таким чином, у цій справі право СФГ «Шанс» на користування земельною ділянкою ОСОБА_1 припинилось у зв`язку зі спливом строку дії договору та у зв`язку з відсутністю домовленості про його продовження на змінених умовах (частина перша статті 31 Закону України «Про оренду землі»), а тому суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права та не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу селянського фермерського господарства «Шанс» залишити без задоволення. Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 24 березня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді