Постанова Київський апеляційний суд № 359/7591/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участі: захисників особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, - Синяченка В.П. , Богомазова П.С. , представника Київської міської митниці ДФС - Захарова А.О., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Київської міської митниці ДФС Захарова А.О. на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2019 року стосовно ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Києва, яка проживає: АДРЕСА_1 , працювала моделлю агентства "Шарм Моделс", м. Харків, - В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та на неї за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1.700,00 грн. Вилучена валюта - 8.097,00 доларів США повернута ОСОБА_3 . Постановою суду визнано доведеним, що 07.07.2019, о 09 год. 00 хв., під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Приліт" терміналу "Д" ДП MA "Бориспіль" громадянка України ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), що прилетіла до України з Туреччини, м. Стамбул, літаком авіакомпанії "Турецькі авіалінії", рейсом № 457, своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору, - "зелений коридор", тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення. "Зелений коридор" призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари, в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Перетин пасажиром "зеленої лінії", згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті", яка позначає початок "зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано "зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю. На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянці України ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), яка самостійно обрала спосіб проходження митного контролю "зелений коридор", було задано запитання після перетину нею "зеленої лінії" щодо наявності в неї готівки, на що вона відповіла, що має 10.000,00 доларів США. Після цього пасажирці було запропоновано пред`явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю), пасажиркою було видано готівку в розмірі: 19.384,00 доларів США, що знаходились: 17.800,00 доларів США у відкритому паперовому конверті, що лежав в одному з відділень рюкзака, який був на плечі пасажирки (ручна поклажа), 1.584,00 доларів США - у відкритому паперовому конверті, що лежав в одному з відділень дорожньої сумки пасажира (багажна бирка 0235614188 , виписана на ім?я ОСОБА_3 ). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_3 , вказана валюта належить їй особисто. Пасажирка обрала проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, яка є меншою еквіваленту 10.000,00 Євро. З виявленої суми пасажирці було пропущено: 11.287,00 доларів США (еквівалент 9.999,00 Євро згідно курсу НБУ станом на 07.07.2019). За протоколом про порушення митних правил вилучено 8.097,00 доларів США. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці в присутності пасажира. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажирка не надала, до моменту перетину нею "зеленої лінії" для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не зверталася та для декларування готівкових коштів на "червоний коридор" не зверталася. Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), під час проходження митного контролю в залі "Приліт" терміналу "Д" ДП MA "Бориспіль" порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), яка формою проходження митного контролю обрала проходження через "зелений коридор" готівки в обсязі, що підлягає обов`язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ № 3 від 02.01.2019 "Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей" та Постанови Правління НБУ № 5 від 02.01.2019 року "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті", та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст.ст. 471 МК України. У зв`язку з цим, інспектором митниці, на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу "Приліт" терміналу "D" ДП МА Бориспіль, 07.07.2019 складено протокол про порушення митних правил № 0336/12500/19. На підставі ст. 511 МК України за протоколом № 0336/12500/19 вилучено: долари США згідно курсу НБУ на 07.07.2019 за 100 доларів США 2587-0835 гривень, кількістю - 8.097,00, вартістю 209.476,15 грн. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник Київської митниці ДФС Захаров А.О., 02.09.2019 подав через місцевий суд апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Бориспільського міськрайоного суду Київської області від 23.08.2019 та постановити нову, якою визнати ОСОБА_3 винною у порушенні митних правил за ст. 471 МК України та застосувати до ОСОБА_3 стягнення у вигляді штрафу розміром 1.700,00 грн. та конфіскації вилученої валюти, оскільки суд першої інстанції у судовому рішенні не встановив та не обґрунтував належним чином того, що застосування конфіскації 8.097.00 доларів США буде для ОСОБА_3 надмірним індивідуальним тягарем. На апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Захарова А.О. захисник Синяченко В.П. в інтересах ОСОБА_3 подав заперечення, в яких просив постанову суду першої інстанції стосовно останньої залишити без змін. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника Київської митниці ДФС Захарова А.О. на підтримку доводів апеляційної скарги в повному обсязі, пояснення захисників ОСОБА_3 - адвокатів Синяченка В.П. та Богомазова П.С., які заперечували проти апеляційних вимог представника Київської митниці ДФС Захарова А.О., вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали провадження за протоколом про правопорушення митних правил, перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти наступного висновку. Як регламентують положення ч. 5 ст. 529 МК України, порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення. Цей порядок визначений ст. 294 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про порушення митних правил//адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. При цьому, згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої та апеляційної інстанції розглядає обставини вчиненого правопорушення у межах, що викладені в протоколі про порушення митних правил. Дані вимоги закону при розгляді справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_3 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, - є правильним, що фактично представником Київської митниці ДФС, як і правильність накладеного на ОСОБА_3 стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією вказаного матеріального закону, в апеляційній скарзі не оспопрюється, а тому і не підлягає перегляду судом апеляційної інстанції, на виконання приписів ст. 294 КУпАП. Погоджується суд апеляційної інстанції і з прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині повернення ОСОБА_3 вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0336/12500/19 валюти, а саме: доларів США згідно курсу НБУ на 07.07.2019 за 100 доларів США 2587-0835 гривень, кількістю - 8.097,00, вартістю 209.476,15 грн., з огляду на наступне. Так, згідно приписів ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до норми ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Як указують положення ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення повинні бути враховані характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Матеріали справи свідчать, що правопорушення, вчинене громадянкою України ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів у сумі 19.384,00 доларів США, що підлягали обов?язковому декларуванню, оскільки вказана сума перевищувала еквівалент 10.000,00 Євро, які могли бути ввезені без письмового їх декларування. За дане правопорушення санкція ст. 471 МК України передбачає за собою накладення адміністративного стягнення у виді штрафу і конфіскації валюти в обсягу, що перевищує норму переміщення через митний кордон України. При вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення - чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв?язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника. Європейський суд з прав людини у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, "інтерес суспільства" та "умови, передбачені законом". Будь-яке втручання у право власності обов?язково повинно відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний і надмірний тягар". Оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення "справедливого балансу" дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982 Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном повинно здійснюватися з дотриманням принципу "пропорційності" (principle of proportionality) - "справедливої рівноваги (балансу)" (fair balance) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості в кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гирлян проти Росії" від 09.10.2018 (скарга № 35943/15), Суд наголосив, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання, - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено, наприклад, злочин відмивання грошей або ухилення від сплати податків (див. Ісмаїлов, § 38, Grifhorst, § 102, і Boljeviж , § 44). Розуміння пропорційності - є оціночною категорією і повинна встановлюватися щодо конкретного суб`єкта в кожній окремій справі на підставі тих обставин і фактів, що встановлені судом безпосередньо. Підґрунтям для висновку про додержання балансу інтересів, якщо втручання в право особи на мирне володіння майном має місце, повинен бути результат вивчення спірної ситуації. За проаналізованими в судах першої та апеляційної інстанції доказами встановлено, що громадянка України ОСОБА_3 була офіційно працевлаштована в компанії "ALCHEMY BISTRO PTE.LTD", отримала від компанії за свою роботу заробітну плату, яка охороняється від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім?ї, як указують приписи п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати №

95. За матеріалами досліджуваної справи жодних даних, які б давали підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - не видно. В суді першої та апеляційної інстанцій представник митниці не довів, що ОСОБА_3 ввозила кошти, які їй не належать, і що накладення одного такого адміністративного стягнення як штраф не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Не можуть на дані висновки вплинути доводи представника митниці лише щодо необхідності застосування конфіскації виключно за тим, що таке додаткове адміністративне стягнення, передбачене санкцією ст. 471 МК України, як обов?язкове. На противагу судом встановлено, що шкода, яку громадянка України ОСОБА_3 потенційно могла завдати державі була незначною: вона не ухиляється від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди при ввезенні коштів, не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти були ввезені на територію держави. Отже, метою конфіскації було б не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, за відсутності таких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Водночас, застосування конфіскації в даному випадку не є компенсаційною, а стримуючою та карною мірою. Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. За наведеним, на переконання суду першої інстанції, з чим погоджується і апеляційний суд, застосування конфіскації коштів буде занадто жорстоким покаранням для ОСОБА_3 , а тому це порушує її право на повагу власності, так як не є пропорційним і конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню її матеріального становища, оскільки ніяк чином не сприятиме її вихованню та попередженню вчиненню нею нових порушень, звідки підстав для застосування конфіскації вилученої валюти, що вказано в санкції ст. 471 МК України, - не має. Правильність покладених на ОСОБА_3 , відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України, витрат - в апеляційній скарзі не оспорюється Викладене не дає підстав для задоволення апеляційної скарги представника Київської митниці ДФС - Захарова А.О. Керуючись ст.ст. 294, 529 МК України, - П О С Т А Н О В И Л А: Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2019 року, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та на неї за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС Захарова А.О. - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька