Постанова Запорізький апеляційний суд № 333/1912/14-ц

Дата документу 11.03.2020 Справа № 333/1912/14-ц ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 333/1912/14 Головуючий у 1 інстанції № провадження 88-ц/807/4/20 Варнавська Л.О. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кухаря С.В. Онищенко Е.А. За участю секретаря: Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Акварт-Україна», про звернення стягнення на предмет іпотеки, В С Т А Н О В И В: У березні 2014 року ПАТ «Таскомбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа: ТОВ «Акварт-Україна», про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, 24 вересня 2007 року між АБ «ТАС-Бізнесбанк», правонаступником якого є АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Акварт-Україна» був укладений кредитний договір № KP64-2007 із змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди № 1 від 16 листопада 2007 року до кредитного договору № KP64-2007 від 24 вересня 2007 року та договору № 2 від 01 липня 2008 року про внесення змін та доповнень до кредитного договору № KP 64-2007 від 24 вересня 2007 року. За умовами кредитного договору банк зобов`язався надати ТОВ «Акварт-Україна» кредит шляхом відкриття кредитної лінії у розмірі 830 900 грн. на термін по 23 вересня 2009 року на умовах, передбачених цим кредитним договором, з оплатою відсотків та комісій, обумовлених ним. Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі, надав ТОВ «Акварт-Україна» кредит в розмірі 830 900 грн., що підтверджується випискою з позичкового рахунку, який належить ТОВ «Акварт-Україна». Станом на 05 березня 2014 року заборгованість ТОВ «Акварт-Україна» за кредитним договором становить 1 257 464 грн. 65 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 830 875 грн., заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) 238 996 грн. 71 коп.; пеня на суму простроченої заборгованості 187 592 грн. 94 коп. В забезпечення виконання зобов`язань TOB «Акварт-Україна» за кредитним договором між банком та майновими поручителями - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір ДЗ № 127-07 від 21 листопада 2007 року, відповідно до умов якого іпотекодавці забезпечують іпотекою виконання всіх зобов`язань ТОВ «Акварт-Україна», в тому числі тих, що можуть виникнути в майбутньому, за кредитними договорами, що укладені між банком та позичальником, предметом якого є об`єкт нерухомості - трикімнатна квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,18 кв.м., житловою площею 44,5 кв.м., що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Зазначає, що відповідачі в добровільному порядку заборгованість за кредитним договором не сплачують. Посилаючись на зазначені обставини, просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, об`єкт нерухомості трикімнатну квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,18 кв.м., житловою площею 44,5 кв.м., що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , шляхом продажу на прилюдних торгах в межах виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Грошові кошти, отримані від реалізації предмету іпотеки, а саме, об`єкту нерухомості - трикімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,18 кв.м., житловою площею 44,5 кв.м., що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , спрямувати на погашення заборгованості ТОВ «Акварт-Україна» перед АТ «Таскомбанк» за кредитним договором № KP64-2007 від 24 вересня 2007 року в розмірі 1 257 464 грн. 65 коп. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2016 року позову заяву залишено без задоволення. Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ «Таскомбанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Таскмобанк» задоволено. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03 червня 2016 року по цій справі скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» задоволено. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Акварт-Україна» за кредитним договором № КР64-2007 від 24 вересня 2007 року в розмірі 1 257 464 грн. 65 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 830 875 грн., заборгованість по відсоткам - 238 996 грн. 71 коп., пеня - 187 592 грн. 94 коп. звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 127-07 від 21 листопада 2007 року - квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 67,18 кв.м., житловою площею 44,5 кв.м., що належить ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого Комунарською районною адміністрацією Запорізької міської ради 17 грудня 2003 року, зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 11 березня 2004 року в книзі 188, номер запису 34515, на користь Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, але не меншою ніж 332 138 грн. 50 коп., яка погоджена сторонами в іпотечному договорі № 127-07 від 21 листопада 2007 року. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір в сумі по 3 836 грн. 90 коп. з кожного. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2016 року залишено без змін. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2016 року. Зазначає, що рішення суду було ухвалено, незважаючи на те, що до серпня 2016 року вона взагалі не знала про укладення іпотечного договору, який від її імені підписаний ОСОБА_3 на підставі довіреності від 03 листопада 2005 року, яку вона не могла видавати, оскільки з 2003 року постійно проживає та працює за кордоном, в Україну приїжджає не частіше одного разу на три роки і в період з липня 2005 року по травень 2006 року в Україні не перебувала. Вказує, що випадково дізнавшись про наявність іпотечного договору від 21 листопада 2007 року, в серпні 2016 року вона звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із позовною завою про визнання іпотечного договору недійсним з моменту його підписання. Рішенням Комунарського районного суду від 12 вересня 2018 року, що набуло чинності 11 лютого 2019 року на підставі постанови Запорізького апеляційного суду, іпотечний договір № 127-07 від 21 листопада 2007 року укладений між ПАТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 визнано недійсним. Відтак, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2016 року ухвалено на підставі недійсного правочину і відповідно є підстави для його перегляду відповідно до пп. 1 п. 2 ст. 423 ЦПК України. Посилаючись на зазначені обставини просила суд скасувати рішення Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2016 року у справі за позовом ПАТ «Таскомбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з нововиявленими обставинами. Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, обговоривши доводи заяви та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 30 березня 2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Крім того, судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. З матеріалів справи вбачається, що факти, на підставі яких рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2018 року спірний іпотечний договір визнано недійсним, були відомі заявнику на час ухвалення рішення апеляційного суду, що переглядається. Так, ОСОБА_1 неодноразово оскаржувалися в апеляційному порядку ухвали про відкриття провадження в даній справі, тому посилання заявника на те, що до серпня 2016 року вона взагалі не знала про існування іпотечного договору колегія суддів не бере до уваги. Стаття 423 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Підстава, на яку посилається заявник, не відповідає жодній із зазначених в правовій нормі. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27-34, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року). Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової позовної вимоги або інших вимог на стадії виконання судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, а оскільки в рамках зазначеної справи свою думку з питань спірних правовідносин висловили суди всіх юрисдикцій, в тому числі й Верховний Суд колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд рішення апеляційного суду за нововиявленими обставинами. Керуючись ст. ст. 382, 384, 423, 429 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Заяву представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2016 року залишити без змін. Дата складання повної постанови 16 березня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар Е.А. Онищенко