Постанова Харківський апеляційний суд № 953/24247/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №953/24247/19 Суддя 1-ї інстанції: Колесник С.А. Провадження № 33/818/189/20 Категорія: ч. 3 ст. 126 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03.03.2020 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П. за участю особи, відносно якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 27.12.2019 року у відношенні ОСОБА_1 ,- ВСТАНОВИВ: Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 07.10.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 був визнаний винним та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці. Судом першої інстанції було встановлено, що 22.11.2019 року о 20.00 в м. Харкові по вул. Мироносіцькій, 24 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ-Део, державний номер НОМЕР_1 , буду тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом, згідно виконавчого провадження № 42247717 від 24.03.2018 року. Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить його скасувати, та вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови суд першої інстанції повинен був перевірити наявність постанови державного виконавця ро обмеження у праві керування транспортним засобом, факт обізнаності ОСОБА_1 про її наявність. Вважає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження його вини. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції вимог вказаних вище норм. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Відповідно до статті 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі статтею 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частина 2 статті 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Дослідивши зміст протоколу про адміністративні правопорушення серії ДПР18№354926 від 22.11.2019 року та постанови, яка оскаржена, вбачається, що в них викладені обставини вчинення адміністративного правопорушення, вказано, що ОСОБА_1 в м. Харкові по вул. Мироносицькій, 24 керував транспортним засобом ЗАЗ-Део, державний номер НОМЕР_1 , будучи при цьому тимчасово обмеженим у праві керування транспортним засобом, згідно виконавчого провадження №42247717 від 24.03.2018 року. З вказаним протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був згоден, але зазначив, що ніби то не був повідомлений виконавчою службою. Про те, як вбачається з матеріалів справи (аркуш 2), 24.03.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами ОСОБА_1 до погашення ним заборгованості за сплати аліментів у повному обсязі, і доказів, які спростовують обізнаність ОСОБА_1 зі змістом цього документа апелянтом не надано. Доводи останнього, що зі слів його дружини вона не зверталась до виконавчої служби, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки таке провадження було відкрито на підставі виконавчого листа №640/20996/13-ц виданого Київським районним судом м. Харкова від 24.02.2014 року, що в свою чергу не спростовує наявний в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП. Враховуючи вище викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.3 ст. 126 КУпАП, оскільки це підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції надав повну та об`єктивну оцінку, та прийняв законе і обґрунтоване рішення, та наклав адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 27.12.2019 року відносно ОСОБА_1 без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Постанова набрала законної сили 03.03.2020 року Суддя Харківського апеляційного суду В.П. Цілюрик