Ухвала КЦС ВС № 369/4044/17

УХВАЛА 11 березня 2020 року м. Київ справа № 369/4044/17 провадження № 61-4247ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служби у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації про виселення, ВСТАНОВИВ : Рішенням Києво-Святошинської районного суду Київської області від 13 червня 2019 року у задоволенні позову акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Служба у справах дітей та сім`ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації про виселення відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року залишено без змін. 02 березня 2020 року засобами поштового зв`язку АТ КБ «ПриватБанк» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження, встановленого частиною першою статті 390 ЦПК України. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У клопотанні, доданому до касаційної скарги, АТ КБ «ПриватБанк» просить поновити строк на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій, посилаючись на отримання копії оскаржуваної постанови апеляційного суду лише 04 лютого 2020 року. Частиною другою статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки без своєчасного отримання копії оскаржуваного судового рішення заявник позбавлений можливості як визначення необхідності подання касаційної скарги, так і підстав її подання, що є обов`язковим елементом касаційної скарги згідно з вимогами статті 392 ЦПК України, він підлягає поновленню. Разом з тим, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з наступних підстав. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) продається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Як на підставу касаційного оскарження заявник узагальнено посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Клопотання акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» строк на касаційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року. Касаційну скаргу акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 31 березня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Є. Червинська