Ухвала КАС ВС № 240/3485/19

УХВАЛА 12 березня 2020 року Київ справа №240/3485/19 адміністративне провадження №К/9901/5588/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №240/3485/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Житомирській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), УСТАНОВИВ: 28.02.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт відповідача - Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області, відповідач), а саме вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-92184-50 від 19.11.2018 у сумі 15819,54 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2019, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020, позов задоволено. Судами попередніх інстанцій встановленою, що ОСОБА_1 є адвокатом з 08.06.2011 відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, виданого Житомирською обласною КДКА. 06.07.2017 позивачем до Бердичівської ОДПІ подано заяву про припинення платника податків форми №8-ОПП, оскільки право на заняття адвокатською діяльністю зупинено. Також до Бердичівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області позивачем подано заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску форми № 7-ЄСВ. 19.11.2018 ГУ ДФС у Житомирській області відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів, сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-92184-50, в якій вказано, що станом на 31.10.2018 заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 становить 15 819,54 грн. Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте ГУ ДФС у Житомирській області вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-92184-50 від 19.11.2018 у сумі 15 819,54 грн є протиправною та підлягає скасуванню. Головне управління ДФС у Житомирській області, не погодившись із судовими рішеннями, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №240/3485/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з пунктом 2 частиною п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. На час звернення позивача з адміністративним позовом - 20119 рік, відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2019 року встановлено 1921. Отже, справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100,00 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України). З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №240/3485/19 є визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-92184-50 від 19.11.2018 у сумі 15819,54грн. За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №240/3485/19 не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.08.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі №240/3485/19 відмовити. Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І. А. Гончарова Судді І. Я. Олендер Р. Ф. Ханова