Постанова Одеський апеляційний суд № 522/10188/19

Номер провадження: 22-ц/813/3848/20 Номер справи місцевого суду: 522/10188/19 Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б. Доповідач Таварткіладзе О. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03.03.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Таварткіладзе О.М., суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О., за участю секретаря судового засідання: Томашевської К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Вовк Олександра Євгеновича на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2019 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманих коштів, В С Т А Н О В И В: У червні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про повернення безпідставно отриманих коштів. Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2019 року відкрито провадження по даній справі. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 адвокат Вовк Олександр Євгенович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2019 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що позов пред`явлено з порушенням територіальної підсудності, а саме в порушення вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України. Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що відносить до території Овідіопольського району Одеської області. Також, апелянт посилається на те, що позов повинен розглядатися в межах господарського судочинства. На вказану апеляційну скаргу представником позивача до суду апеляційної інстанції подано відзив. У даному відзиві представник позивача обґрунтовує свої заперечення проти задоволення апеляційної скарги тим, що на виконання п. 6 ст. 187 ЦПК України районним судом зроблено запит до відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області про місце реєстрації відповідача та згідно відповіді на цей запит ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально підсудна Приморському районному суду м. Одеси. Представник позивача також заперечує щодо розгляду справи в межах господарського судочинства. У відзиві також зазначено, що ухвала про відкриття провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині порушення правил підсудності. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених у цій постанові підстав. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до ч.І ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позов підсудний Приморському районному суду м.Одеси. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав. Відповідно до ч.І ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Частинами 6,9 статті 187 ЦПК України визначено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. З матеріалів справи встановлено, що у відповідності до вимог цивільно-процесуального законодавства районним судом 14.06.2019 року зроблено запит до адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області (а. с. 21). Відповідно до довідки Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 19.06.2019 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 17.11.2016 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 22). Таким чином, встановивши, що відповідач має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання у Приморському районні м. Одеси, суд першої інстанції вірно відкрив провадження у справі. Доводи апеляційної скарги, що відповідач проживає у Овідіопольському районі Одеської області не приймаються апеляційним судом, оскільки за правилами ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. А докази, на які апелянт посилається як на підтвердження свого місця проживання (а. с. 52, 54), вказують лише на наявність у відповідача права власності на нерухоме майно, що знаходиться у Овідіопольському районі Одеської області. З вказаних довідок також вбачається, що ОСОБА_1 є власником нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Приморського району м. Одеси. Тому доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції порушено правила територіальної підсудності не спростовують висновки місцевого суду про відкриття провадження у справі. Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції порушив правила юрисдикції не є предметом апеляційного розгляду, оскільки відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, чинного на момент звернення з апеляційною скаргою, ухвала про відкриття провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише з підстав недотримання судом першої інстанції правил підсудності. Колегія суддів також звертає увагу, що апеляційна скарга подана у серпні 2019 року, а апеляційне провадження у справі після усунення недоліків апеляційної скарги відкрито та призначено 04.10.2019 року за нормами ЦПК України, в діючій на той час редакції, яка зокрема передбачала можливість окремого від рішення суду оскарження ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності. Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відноситься до основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 8 ч. З ст. 2 ЦПК України). На час розгляду апеляційної скарги по суті, Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020 року з ст. 353 ЦПК України виключений п. 8, яким передбачувалося право на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності. Колегія суддів враховує наступне. Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine») від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03, § 22). Згідно з пунктом «d» статті 5 Рекомендацій (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам- членам щодо введення в дію та поліпшення функціонування систем і процедур оскарження у цивільних і торговельних справах від 7 лютого 1995 року для забезпечення того, щоби суд апеляційної інстанції розглядав лише вагомі питання, державам слід відтермінувати реалізацію права на оскарження з низки проміжних питань до подання основної скарги у справі. Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі (зокрема права на апеляційне оскарження ухвал про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі), до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. Обмеження права на апеляційне оскарження окремо від рішення суду щодо суті спору ухвал, не вказаних у частині першій статті 353 ЦПК України, є передбачуваним, оскільки чітко регламентоване процесуальним законом. Звертаючись з апеляційною скаргою на ухвалу суду, що за законом не може бути окремо оскаржена в апеляційному порядку, учасник справи може спрогнозувати юридичні наслідки такого оскарження, визначені у частині пункті 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України. При таких обставинах колегія суддів доходить до висновку, що виключення з переліку ухвал, що можуть бути оскарженими в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності передбачено законом, яким внесені зміни до процесуального законодавства і має легітимну мету. Проте, в даній справі, на час подання представником ОСОБА_1 апеляційної скарги, відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду в апеляційному порядку, національним законом - п. 8 ст. 353 ЦПК України передбачалася можливість оскарження ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності окремо від рішення суду. У відповідності до ч.4 ст. 4 ЦПК України закон, який встановлює нові обов`язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі. Враховуючи наведене, не допуск апеляційної скарги представника ОСОБА_1 до розгляду по суті в апеляційному порядку не може за наведених обставин вважатися, що таке втручання в його процесуальне право на оскарження судового рішення (ухвали про відкриття провадження у справі) є достатнім, виправданим і пропорційним інтересам ОСОБА_1 , як учасника справи. Відповідно до Закону України № 460-ІХ від 15.01.2020 року, який набрав чинності 08.02.2020 року, ухвала про відкриття провадження у справі касаційному оскарженню не підлягає. На час розгляду апеляційної скарги по суті, Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020 року з ст. 353 ЦПК України виключений п. 8, яким передбачувалося право на апеляційне оскарження ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності. Нормами закону, яким внесено відповідні зміни та перехідними положеннями не врегульовані дії апеляційного суду відносно апеляційних скарг на ухвали про відкриття провадження у справі у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності, апеляційне провадження за якими відкрито і які призначені до апеляційного розгляду за правилами ЦПК України, які діяли до набуття 08.02.2020 року чинності Законом України № 460-ІХ від 15.01.2020 року. Разом з тим пунктом 2 прикінцевих та перехідних положень до Закону України № 460-ІХ від 15.01.2020 року передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до п. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права). Тобто, з урахуванням викладеного, апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Вовк Олександра Євгеновича підлягала розгляду по суті. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому в силу ст.375 ЦПК України апеляційна скарга піддягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. Відповідно до Закону України № 460-ІХ від 15.01.2020 року, який набрав чинності 08.02.2020 року, ухвала про відкриття провадження у справі касаційному оскарженню не підлягає. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367,374, 375, 381, 383 ЦПК України, Одеський апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Вовк Олександра Євгеновича - залишити без задоволення. Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2019 року про відкриття провадження - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складено 11.03.2020 року. Головуючий О.М. Таварткіладз Судді: А.П. Заїкін С.О. Погорєлова