Постанова 4821 № 692/1124/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2020 року м. Черкаси Справа № 692/1124/19 Провадження № 22-ц/821/496/20 Категорія: 304090000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Бородійчука В.Г., Василенко Л.І. секретаря: Винник І.М. учасники справи: позивач: ТОВ «Порше Мобіліті» відповідач: ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті адвоката Андрейківа Олега Володимировича на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 7 серпня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» звернулось до Драбівського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відповідно до Кредитного договору № 50010433 від 3 вересня 2013 року, посилаючись в обґрунтування заявленого позову на те, що між сторонами був укладений кредитний договір № 50010433, відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит в сумі 118811,77 грн., що еквівалентно на дату укладення договору 14610,40 доларів США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель Роlo Sedan, 2013 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов договору. Відповідно до додаткової угоди до кредитного договору № 50010433 від 3 вересня 2013 року сторони домовились змінити строк кредиту на 84 місяці. В забезпечення виконання зобов`язання відповідача за кредитним договором між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу № 50010433 від 5 вересня 2013 року, за яким для забезпечення виконання зобов`язань за договором відповідачем було передано у заставу вищевказаний автомобіль, заставною вартістю 148514,72 грн. У зв`язку із систематичним невиконанням відповідачем умов кредитного договору, 19 червня 2014 року позивачем було направлено ОСОБА_1 вимогу щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором в сумі 154977,87 грн., однак, відповідач жодним чином на вимогу не відреагував. 10 жовтня 2014 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняк А.М. було вчинено виконавчий напис № 1670 про звернення стягнення на предмет застави. Вимоги позивача станом на момент вчинення виконавчого напису були задоволені в розмірі 201 574,17 грн. За допомогою ТОВ «Дельта М Юкрейн», до якого звернувся позивач для супроводження виконавчого провадження, предмет застави було вилучено в примусовому порядку у відповідача і, в подальшому, реалізовано. Сума грошових коштів, яку позивач поніс у зв`язку із необхідністю звернення до товариства, має бути компенсована відповідачем в сумі 50167,60 грн. З метою захисту своїх порушених прав, Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» змушене було звернутися до суду і просило постановити судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на свою користь спричинені невиконанням кредитного договору № 50010433 від 3 вересня 2013 року збитки в розмірі 50 167,60 грн.; 3% річних у розмірі 12 063,29 грн. та інфляційні втрати в розмірі 133 401,85 грн. Також ТОВ «Порше Мобіліті» просило стягнути з ОСОБА_1 понесені товариством судові витрати по справі. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2019 року в задоволенні позову ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 50010433 від 3 вересня 2013 року відмовлено. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивоване тим, що правові підстави для відшкодування відповідачем на користь ТОВ «Порше Мобіліті» збитків, спричинених невиконанням кредитного договору № 50010433 від 3 вересня 2013 року; 3% річних та інфляційних втрат відсутні. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі, поданій 31 січня 2020 року, представник ТОВ «Порше Мобіліті», вважаючи, що оскаржуване рішення є постановленим при неправильному застосуванні норм матеріального права та із порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, просив суд скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2019 року та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» задовольнити в повному обсязі. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано факт спричинення позивачеві збитків, пов`язаних із необхідністю звернення до ТОВ «Дельта М Юкрейн» з метою реалізації заставного автомобіля, розмір яких становить 50167,60 грн. Також в апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в стягненні із ОСОБА_1 інфляційних втрат, не прийнявши до уваги валюту кредитування гривню, а також в скарзі міститься посилання на безпідставне посилання в рішенні на пропуск позивачем строку позовної давності стосовно вимог позивача щодо стягнення із відповідача на свою користь 3% річних. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Фактичні обставини справи З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №50010433 від 03.09.2013 року (а.с.10-18), відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 118811,77 грн., що еквівалентно на дату укладання договору 14610,40 дол. США, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою, з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки VW, модель Polo Sedan, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1,598 куб.см., 2013 року випуску, а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов договору. Відповідно до п. 1.1. Загальних умов кредитування, що є додатком до Кредитного договору, компанія зобов`язується надати позичальнику кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі в українських гривнях. В кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін Відповідно до п. 1.2. загальних умов кредитування, позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати і повернути компанії кредит та додатковий кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за користування кредиту та додаткового кредиту, а також інші платежі відповідно до умов кредитного договору. Пунктом 1.4.2 загальних умов кредитування передбачено, що повернення кредиту здійснюється позичальником у повному обсязі в терміни встановлені графіком погашення кредиту, за винятком випадків, у яких цими Загальними умовами кредитування передбачено інші строки повернення кредиту (стаття 3). Відповідно до п. 3.2.1 договору у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту та/або сплати за користування кредитом на строк щонайменше (один) календарний місяць, позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання договору. Відповідно до додаткової угоди до Кредитного договору №50010433 від 3 вересня 2013 року сторони домовились змінити строк кредиту на 84 місяці. В забезпечення виконання зобов`язання відповідача за кредитним договором між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено договір застави транспортного засобу № 50010433 від 5 вересня 2013 року, за яким для забезпечення виконання зобов`язань за договором відповідачем було передано у заставу вищевказаний автомобіль, заставною вартістю 148514,72 грн. Відповідно до п.3.2.1 Договору у випадку порушення відповідачем терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту відповідно до графіка погашення кредиту та/або плати за користування кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць позивач має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання договору. Як вбачається з копії листа від 5 червня 2014 року позивач звернувся з вимогою щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором до позивача та вимагав достроково повернути суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов договору, що разом станом на поточну дату становить 201574,17 грн. Вказана вимога вручена адресату, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення «Укрпошти» форми №119. Відповідач не повернув залишок суми кредиту та не сплатив прострочену заборгованість. Згідно з п. 2.1.1. договору застави транспортного засобу №50010433 від 5 вересня 2013 року у разі невиконання відповідачем зобов`язань за Договором, позивач має право задовольнити за рахунок предмету застави свої вимоги у порядку зазначеному у розділі 5 Договору застави, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, неустойки, необхідні витрати на отримання предмету застави та його реалізацію. Відповідно до п. 5.4. договору застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису. У зв`язку з невиконанням умов договору відповідачем, позивач скористався своїм правом, визначеним у пунктах 2.1.1. та 5.4. договору застави транспортного засобу. Відповідно до виконавчого напису від 10 жовтня 2014 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хижняк А.М. звернуто стягнення на транспортний засіб VW, модель Polo Sedan кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1,598 куб.см., рік випуску 2013, що належить на праві власності ОСОБА_1 . Актом опису й арешту майна від 10.03.2015 року автомобіль VW, модель Polo Sedan кузов № НОМЕР_1 було арештовано. За рахунок коштів, отриманих від реалізації транспортного засобу задоволено вимоги ТОВ «Порше мобіліті» у розмірі 201574,17 грн. Враховуючи недостатність суми, отриманої внаслідок реалізації заставного автомобіля та з метою відновлення порушених прав позивача внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, ТОВ «Порше Мобіліті» просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь спричинені невиконанням кредитного договору № 50010433 від 3 вересня 2013 року збитки в розмірі 50 167,60 грн.; 3% річних у розмірі 12 063,29 грн. та інфляційні втрати в розмірі 133 401,85 грн. Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті адвоката Андрейківа О.В. не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Згідно положень ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. (ст.631 ЦК України). Статтею ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 6-771цс15 міститься висновок про те, що індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає. Як вбачається із пункту 1 Загальних умов кредитування, які є додатком до укладеного між сторонами кредитного договору від 3 вересня 2013 року № 500010433, передбачено, що сторони погоджуються, що кошти у повернення кредиту позичальником відображають справедливу вартість кредиту на момент його видачі та забезпечують отримання ТОВ «Порше Мобіліті» очікуваної станом на дату сплати таких коштів суми на основі діючого обмінного курсу валюти, як це безпосередньо погоджено сторонами у кредитному договорі. Позичальник сплачує платежі у повернення кредиту відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування еквівалентів платежів в іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі (ПАТ «Креді Агріколь Банк»). Встановивши, що всі платежі за кредитним договором самостійно коригувалися позивачем під час виставлення рахунків позичальнику ОСОБА_1 відповідно до офіційного курсу долара США ПАТ «Креді Агріколь Банк» станом на момент звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в позивача не виникло інфляційних втрат у зв`язку із знеціненням гривні і правильно відмовив в задоволенні позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» в цій частині. Також апеляційний суд вважає необгрунтованими посилання ТОВ «Порше Мобіліті» в апеляційній скарзі на безпідставне, на думку апелянта, застосування судом першої інстанції наслідків пропуску строку позовної давності до вимог позивача стосовно стягнення із ОСОБА_1 на користь товариства 3 % річних. Як вбачається із наявних матеріалів справи, у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за умовами кредитного договору від 3 вересня 2013 року № 500010433, ТОВ «Порше Мобіліті» за вих. № 50010433 5 червня 2014 року направило на адресу позичальника ОСОБА_1 письмову вимогу щодо дострокового повернення кредиту та сплати існуючої заборгованості за кредитним договором, в якій позичальнику було запропоновано достроково повернути суму кредиту в повному обсязі та погасити заборгованість відповідно до умов Договору, що разом на поточну дату становить 201574,17 грн. У даній вимозі малося застереження, що у випадку невиконання ОСОБА_1 даної вимоги, ТОВ «Порше Мобіліті», яке змінило строки виконання зобов`язань за кредитним договором, залишає за собою право вдатися до примусового стягнення /а.с.33/. Дана вимога була отримана ОСОБА_1 , проте, відповідачем проігнорована, у зв`язку із чим у позивача виникло право на звернення до суду за захистом своїх прав, в тому числі щодо стягнення 3% річних у відповідності до вимог статті 625 ЦК України, проте, фактично даним правом ТОВ «Порше Мобіліті» скористалося лише в серпні 2019 року, звернувшись до Драбівського районного суду Черкаської області із відповідним позовом. Врахувавши те, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, встановлений статтею 257 ЦК України та прийнявши до уваги письмову заяву ОСОБА_1 про застосування наслідків спливу строку позовної давності /а.с.61-62/, суд першої інстанції аргументовано відмовив в задоволенні позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті» щодо стягнення із ОСОБА_1 на свою користь 3% річних у зв`язку із пропуском позивачем позовної давності, що визначено ч.4 ст.267 ЦК України, яка наголошує на тому, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. При цьому, суд першої інстанції послався на постанову Верховного Суду України від 6 квітня 2017 року у справі № 3-1522гс16. Також є необґрунтованими посилання ТОВ «Порше Мобіліті» в апеляційній скарзі щодо безпідставної, на думку особи, що подала апеляційну скаргу, відмови суду першої інстанції у відшкодуванні за рахунок відповідача ОСОБА_1 спричинених товариству «Порше Мобіліті» збитків, пов`язаних із необхідністю звернення позивача до ТОВ «Дельта М Юкрейн» з метою реалізації заставного автомобіля, розмір яких становить 50167,60 грн., оскільки, оцінивши сукупність зібраних по справі доказів, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що вказані витрати, понесені ТОВ «Порше Мобіліті», в контексті вимог статті 22 ЦК України не є збитками. Інші доводи апеляційної скарги ТОВ «Порше Мобіліті» суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують. У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у апеляційній скарзі доводами не вбачає. Керуючись ст.ст. 258, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» залишити без задоволення. Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи у суді апеляційної інстанції залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді В.Г. Бородійчук Л.І. Василенко