Ухвала КАС ВС № 818/591/18

УХВАЛА 12 березня 2020 року Київ справа № 818/591/18 провадження № К/9901/56881/18 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І., розглянувши клопотання Міністерства юстиції України про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : Верховний Суд ухвалою від 10 жовтня 2019 року закрив касаційне провадження № К/9901/56881/18 за скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року у справі № 818/591/18. 10 березня 2020 року Міністерство юстиції України звернулось із клопотанням про повернення судового збору, сплаченого ним за подання касаційної скарги. У своєму клопотанні заявник посилається на пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», який передбачає повернення сплаченої суми судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Однак, клопотання Міністерства юстиції України про повернення судового збору не підлягає задоволенню з огляду на таке. Суд наділений повноваженнями закрити провадження у справі судового процесу (в суді першої інстанції, на стадії апеляційного чи касаційного перегляду), при цьому підстави для закриття провадження у справі передбаченні саме статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме суд закриває провадження у справі у випадках, якщо: 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Водночас, підстави для закриття касаційного провадження (як окремої стадії судового процесу) передбачені статтею 339 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з цією статтею суд закриває касаційне провадження у справі у випадках: 1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги; 2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення в силі рішення суду апеляційної інстанції. Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження». Отже, пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження в адміністративній справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачає, що унеможливлює задоволення клопотання Міністерства юстиції України про повернення судового збору. Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеній в ухвалі від 22 листопада 2019 року у справі № 816/731/16 (провадження № 9901/9639/19). Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір», у х в а л и в : У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про повернення судового збору у справі № 818/591/18 відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не оскаржується. Суддя М. І. Смокович