Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/2719/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2719/20 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О. суддів: Ключковича В. Ю., Пилипенко О. Є. за участю секретаря: Присяжної Д. В. представника позивача Смірнова А. Ю., представника третьої особи Правдюка В. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоінбуд-2» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення про видачу дозволу на виконання будівельних робіт від 29.08.2019 р. № ІУ 113192411589, наданого замовнику будівництва - ТОВ «Житлоіндбуд-2» (код в ЄДРПОУ 36106370), найменування об`єкта будівництва: «Будівництво житлового комплексу з вбудованими адміністративно-побутовими приміщеннями по вул. Велика Кільцева. 11 в с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області». Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у відкритті провадження відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суб`єкт владних повноважень прийняв рішення про надання третій особі дозволу, яке є протиправним, оскільки воно не відповідає містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам. Апелянт вважає, що у зазначених правовідносинах немає спору про цивільне право між сторонами, оскільки оскаржуване рішення про видачу дозволу не породжує цивільних прав та обов`язків для позивача, а дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень. До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 10.03.2020 р. за вх. № 8913, у якому третя особа повністю підтримує позицію суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. У відповідності до п. 1 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Як вбачається з матеріалів справи, позивач проживає в с. Петропавлівська-Борщагівка та у своїх доводах апеляційної скарги зазначає про порушення відповідачем правил забудови території на місцевому рівні. При цьому, позивач вважає, що на території вказаного населеного пункту чинними нормативно-правовими актами дозволяється зведення споруд не вище чотирьох поверхів. Зміст свого порушеного права позивач вбачає у неналежному виконанні суб`єктом владних повноважень своїх публічно-владних управлінських функцій у сфері забудови територій при видачі оскаржуваного дозволу. Із суті апеляційної скарги колегією суддів також вбачається, що обов`язок відповідача діяти у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України щодо забудови територій, превалює над правом позивача на безпечне довкілля. З огляду на наведене, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність ознак приватноправового спору у даних відносинах помилковим. Суд апеляційної інстанції зауважує, що суди адміністративної юрисдикції не позбавлені можливості в ході розгляду справи по суті спору надати оцінку існуванню порушених прав, свобод та інтересів фізичних осіб внаслідок прийняття суб`єктом владних повноважень певних рішень у відповідності до ст. 2 КАС України. В свою чергу, сам лише факт посилання позивача на порушення його прав на безпечне довкілля не може скеровувати характер спору у приватноправовому напрямку, оскільки на такий характер має безпосередній вплив і суть оскаржуваного рішення, і підстави його прийняття, зокрема, з`ясуванню підлягає обставина, чи оскаржуваним рішенням вирішувалось питання про право фізичної особи на безпечне довкілля (або інші особисті немайнові права), чи було вирішення цього питання підставою для прийняття рішення у стверджуваній формі. З огляду на те, що у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що оскаржуване рішення про надання дозволу на виконання будівельних робіт третій особі прийнято в середовищі приватних відносин з позивачем, колегія суддів вважає, що даний спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Натомість, питання існування порушених прав, свобод та інтересів позивача оскаржуваним рішенням належить з`ясовувати в ході розгляду справи по суті позовних вимог. Відтак доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 229, 271, 287, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю «Житлоінбуд-2» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року скасувати. Справу № 640/2719/20 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя О. Є. Пилипенко (Повний текст постанови складено 12.03.2020 р.)