Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 461/8159/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 461/8159/19 пров. № А/857/1633/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Курильця А.Р., Мікули О.І. за участю секретаря судового засідання Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові на рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року, прийняте суддею Фроловою Л.Д. в м.Львові о 11 годині 29 хвилині, повний текст складено 13 січня 2020 року, у справі № 461/8159/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, провідний спеціаліста Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Галянчука Юрія Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - встановив: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову виконуючого обов`язки начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Денисяка Т.Г. від 11 жовтня 2019 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що 27 вересня 2019 року відповідачем здійснювалася перевірка дотримання вимог законодавства в кв. 2 будинку 9»а№ по АДРЕСА_1 . За результатами огляду спеціалістом відділу ІДАБК у м. Львові був складений протокол про недопуск посадових осіб інспекції на об`єкт. За результатами розгляду протоколу, відповідачем 11 жовтня 2019 року було винесено постанову Зазначає, що оскаржувана постанова не містить жодних доказів недопуску спеціаліста на об`єкт. Крім того, вона 27 вересня 2019 року з 07 до 15 години перебувала за межами території України, про що свідчать відмітки у паспорті для виїзду за кордон, тому вважає, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення. передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року позов задовольнено. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що факт відсутності суб`єкта містобудування і факт не допуску суб`єктом містобудування посадових осіб Інспекції є різними. Позивачка відмовилась від підписання матеріалів перевірки, про що є відмітка і в акті, і в приписі, і в протоколі про адміністративне правопорушення від 27.09.2019 року. Позивач знала про документи складені за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові і їй були відомі час та дата на які призначено розгляд справи про адміністративне правопорушення, однак не скористалась ні правом відкладення розгляду справи, ні на подання документів чи пояснень, ні на участь у розгляді справи. Факт не проведення будівельних робіт мав би встановлюватись під час здійснення перевірки, але такої можливості інспектору не було надано. Невиконанням свого обов`язку позивачка позбавила себе можливості і права спростувати факт самочинного будівництва. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Відзиву на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає розгляду справи по суті, Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, представника відповідача, яка просить задоволити апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази. Судом встановлено, що провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи ІДАБК у м. Львові Галянчуком Ю.М. проводилась позапланова перевірка на реконструкції горища з улаштуванням мансардного поверху квартири АДРЕСА_2 в двоповерховому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки спеціалістом був складений акт про недопущення посадових осіб на об`єкт будівництва та винесений припис про усунення порушень вимог законодавства від 27.09.2019 року (а.с.14) Крім того, цього ж дня, провідним спеціалістом Голянчуком Ю.М. був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП відносно позивача, оскільки остання як замовник будівництва не допустила посадових осіб ІДАБК у м. Львові до перевірки об`єкта (а.с.15, 16). Постановою виконуючого обов`язки начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові Денисяка Т.Г. від 11 жовтня 2019 року № 0006-вих-3498/111 позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн. (а.с.9, 10) Позивач не погодившись з оспореною постановою, звернулася до суду. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування постанови від 11 жовтня 2019 року № 0006-вих-3498/111, якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП, накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 5100 грн, та закриття провадження у справі, виходячи з наступного. Статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації. Адміністративним правопорушенням є недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю - частина 2 ст. 188-42 КУпАП. Згідно положень частини третьої та четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки також мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо. Згідно ч.1 ст.256 КУпАП - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Нормами ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП. Колегія суддів приймає до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідачем складено без дотримано вимоги ст. 256, 268 КУпАП. Зокрема, з даного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 відмовилася від підпису, що засвідчено одноособово перевіряючим провідним спеціалістом відділу інспекційної роботи інспекції ДАБК у м.Львові Галянчуком Ю.М., без зазначення свідків. (а.с.15 зворот) Дане дає підстави вважати про наявність порушених процесуальних прав при розгляді даної справи. Крім того, оспорена постанова не містить дати вчинення правопорушення, що суттєво впливає на строки притягнення винної особи до відповідальності. Відповідачем, як суду першої так і апеляційної інстанції не спростовано твердження позивача, що вона була відсутня на території України протягом певного проміжку часу у межах доби 27 вересня 2019 року, що вбачається із копії паспорта позивачки для виїзду за кордон, де наявний відбиток штампу прикордонних органів Республіки Польща, про те, що позивач 27 вересня 2019 року з території України виїхала до Республіки Польща (через митний пост Корчова) та у цей же день повернулася (через митний пост Медика) (а.с.5). Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про скасування оспореної постанови відповідача і закрити провадження, з огляду на норми п.3 ч. 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, що суд першої інстанції правильно врахував. Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення. Судові витрати розподілу не підлягають, позаяк у даній категорії справ учасники звільняються від їх оплати. Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 09 січня 2020 року у справі № 461/8159/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не може бути оскаржена. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 11.03.20 о 16.45