Постанова 4857 № 465/992/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 серпня 2020 рокуЛьвівСправа № 465/992/19 пров. № А/857/4649/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В. суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М. з участю секретаря судового засідання Федак С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові на рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2019 року в справі №465/992/19 (суддя Ванівський Ю.М., м. Львів) за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові про скасування постанов у справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові, в якому просив скасувати постанови від 24.09.2018 за №0006-вих-8364/94 та від 12.11.2018 за №0006-вих.-4033/117 у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням від 13 листопада 2019 року Франківський районний суд м. Львова позовну заяву задовольнив повністю. Скасував постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №0006-вих.-4033/117 від 12.11.2018 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 (п`ять тисяч сто ) гривень. Скасував постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №0006-вих-8364/94 від 24.09.2018 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказує на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст.174 КАС України не направляв на адресу відповідача ухвали про відкриття провадження у справі, а також копії позовної заяви з додатками. Крім того, жодної повістки ні на офіційну електронну адресу Інспекції, ні на юридичну теж не надходило. Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції, нехтуючи усіма процесуальними правами та обов`язками Інспекції, всупереч основним засадам адміністративного судочинства (верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі), - виніс неправомірне рішення. З огляду на викладене, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. ОСОБА_1 правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Суд встановив та матеріалами справи підтверджується, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №0006-вих.-3364/94 від 24.09.2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн. Відповідно до вказаної постанови при проведенні позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові встановлено, що гр. ОСОБА_1 проведено будівельні роботи з будівництва одноповерхової цегляної споруди розміром 5,7 м * 6,8 м на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 . На момент проведення перевірки на адресу інспекції ДАБК у м. Львові не надходило документів, що дають право на виконання будівельних робіт за вказаною адресою, що кваліфікується як виконання будівельних робіт без повідомлення на виконання зазначених робіт, та є порушенням п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та абз.2 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України від 13.04.2011 №466. Постановою по справі про адміністративне правопорушення №0006-вих-4033/117 від 12.11.2018 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн. Відповідачем встановлено, що при проведенні позапланової перевірки на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , посадовими особами Інспекції ДАБК у м. Львові встановлено, що гр. ОСОБА_1 вимоги припису Інспекції ДАБК у м. Львові про усунення порушення вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.08.2018 не виконав, чим порушив пп.3 п.14 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 №553. Не погодившись із вказаними постановами з тих підстав, що не є суб`єктом вказаних правопорушень, ОСОБА_1 оскаржив їх до суду. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції керувався тим, що на час проведення відповідачем позапланових перевірок, за результатами яких було винесено оскаржувані постанови по справі про адміністративне правопорушення, позивач не був власником гаража по АДРЕСА_1 . Крім того, матеріали справи не містять відомостей про те, що будівельні роботи з будівництва одноповерхової цегляної споруди розміром 5,7 м на 6,8 м, які проводяться внаслідок перебудови вказаного гаража, здійснювалися саме позивачем. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. ст. 245, 280 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і накладення адміністративного стягнення. У межах апеляційного розгляду справи №1340/4767/18 за позовом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Львові до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Львівська міська рада, ОСОБА_2 , Восьмий апеляційний адміністративний суд встановив, що відповідно до договорів дарування від 23.08.2016 та від 31.08.2016 ОСОБА_3 (обдаровувана) прийняла безоплатно в дар гараж, що розташований на прибудинковій території будинку по АДРЕСА_1 . А тому, ОСОБА_1 станом на час проведення працівниками Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові позапланових перевірок в періоди з 19.07.2018 року до 01.08.2018 року, з 06.09.2018 року по 12.09.2018 року та з 12.10.2018 року по 12.10.2018 року не був власником гаража по АДРЕСА_1 . Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Крім того, як правильно встановив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що будівельні роботи з будівництва одноповерхової цегляної споруди розміром 5,7 м на 6,8 м, які проводяться внаслідок перебудови зазначеного вище гаража, проводились саме позивачем. Таких доказів не надано відповідачем та не здобуто судом під час розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять та судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.188-42 КУпАП та ч.4 ст.96 КУпАП, що є підставою для скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, якими позивача притягнуто до відповідальності. Крім того, суд першої інстанції покликається на ч.2 ст.77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Проте саме на позбавлення такої процесуальної можливості покликається Інспекція ДАБК у м. Львові. Адже рішення у даній справі відповідач оскаржує з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме - розгляд справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.3 ч.3 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Відповідно до ч.3 ст.126 КАС України повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді. Якщо для розгляду окремих категорій справ, заяв або клопотань учасників справи цим Кодексом встановлено строк розгляду менше десяти днів, повістка має бути вручена у строк, достатній для прибуття особи до суду для участі в судовому засіданні. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності регулюється статтею 286 КАС України. Відповідно до ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі. Статтею 268 КАС України регулюються особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ. За правилами ч.1 цієї статті у справах, визначених, зокрема, статтею 286 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Отже, дана категорія справ розглядається протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі, а тому про подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача. З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що суд першої інстанції відкрив провадження у справі 01.08.2019 (а.с.7), визначив, що відповідно до вимог ст. 257 КАС України розгляд справи здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 11 листопада 2019 року. Крім того, у вказаній ухвалі зазначено, що про подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи негайно повідомити відповідача шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомим суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Натомість відповідно до супровідного листа від 01.08.2019 копія згаданої ухвали направлялася засобами поштового зв`язку, проте докази отримання відповідачем такої матеріали справи не містять. Відсутні також докази направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі зазначеними вище технічними засобами зв`язку. Адже в такому випадку, відповідно до вимог ст. 268 КАС України матеріали справи повинні містити відповідну відмітку працівника суду про направлення учаснику справи повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Вказані обставини та наявні докази безумовно свідчать про те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке є підставою для обов`язкового скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, оскільки справу розглянуто адміністративним судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, враховуючи, що учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Разом з цим, відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Враховуючи, що суб`єкт владних повноважень був позбавлений процесуальної можливості надання суду першої інстанції належних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. ст.188-42 КУпАП та ч.4 ст.96 КУпАП, проте, скориставшись можливістю апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, не надав таких доказів суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані постанови не можуть вважатися такими, що прийняті з дотриманням норм та принципів, встановлених КУпАП для розгляду та винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже, беручи до уваги відсутність доказів вчинення адміністративних правопорушень позивачем, постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №0006-вих-8364/94 від 24.09.2018 року та №0006-вих.-4033/117 від 12.11.2018 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про накладення на позивача адміністративних стягнень підлягають скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи наведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, допустив порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, колегія суддів, відповідно до п.3 ч.3 ст.317 КАС України, вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. Керуючись ст. ст. 243, 271, 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові задовольнити частково. Рішення Франківського районного суду м. Львова від 13 листопада 2019 року в справі №465/992/19 скасувати та ухвалити постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №0006-вих-8364/94 від 24.09.2018 по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) гривень, справу про адміністративне правопорушення закрити. Скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові №0006-вих.-4033/117 від 12.11.2018 року по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі у розмірі 5100 (п`ять тисяч сто ) гривень, справу про адміністративне правопорушення закрити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 17.08.2020.