Постанова 4857 № 167/1692/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 167/1692/19 пров. № А/857/1897/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 27 січня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 167/1692/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Рожищенського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Шворака Віктора Васильовича про скасування постанови (ухвала суду першої інстанції постановлена суддею Сіліч І.І. в смт. Рожище Волинської області 27.01.2020 згідно з протоколом судового засідання о 10:56 год.), - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до начальника сектору реагування патрульної поліції № 3 Рожищенського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області Шворака Віктора Васильовича (далі відповідач) про скасування постанови. Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 27 січня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив позивач, який вважає, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу Рожищенського районного суду Волинської області від 27 січня 2020 року про повернення позовної заяви скасувати, а справу направити на продовження розгляду в суд першої інстанції. У доводах апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи позивача, викладені в клопотанні щодо поновлення строку для звернення з адміністративним позовом, а тому протиправно відмовив в задоволенні такого клопотання, і відповідно повернув позовну заяву. Справа призначена та розглядалася в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Апеляційним судом встановлено, що 12 грудня 2020 року позивач, звернувся з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови серії ДПО18 № 250460 від 16.04.2019. В прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просив поновити строк для оскарження постанови у зв`язку з тим, що копію постанови він не отримував, а також йому не було відомо про притягнення до адміністративної відповідальності, так як знаходився за кордоном. Про накладення адміністративного стягнення дізнався, коли не отримав всю суму пенсії. 10.12.2019 року звернувся до Рожищенського районного відділу державної виконавчої служби, де йому були надані копії всіх документів, в тому числі і копія оскаржуваної постанови. Вважає, що саме з 10.12.2019 року дізнався про порушене право та просить поновити строк на оскарження постанови від 16.04.2019 року. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з оскарженої постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач був особисто присутній під час винесення 16.04.2019 року начальником СРПП № 3 Рожищенського ВП Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області Швораком В.В. постанови серії ДПО18 № 250460, однак відмовився від її отримання в присутності двох свідків. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі КупАП) органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу. Статтею 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Статтею 285 КУпАП передбачено оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови. Частиною 1-3 статті 285 КУпАП встановлено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі. За приписами ч. 5 статті 285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення. Визнаючи неповажними причини пропуску позивачем строку звернення з адміністративним позовом, суд першої інстанції зазначив, що позивач був присутній при винесенні оскаржуваної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та відмовився від отримання її копії. Також судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено, що позивач в судовому засіданні підтвердив про обізнаність у вересні 2019 року щодо наявності постанови про адміністративне правопорушення, що свідчить про відсутність поважних причин пропуску строку звернення до суду з позовом. Щодо зазначених висновків суду першої інстанції апеляційний суд зазначає наступне. З копії оскарженої постанови, яка міститься в матеріалах справи, встановлено, що позивач в присутності двох свідків відмовився від підписання постанови про адміністративне правопорушення, а не від її отримання, як зазначив суд першої інстанції. ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що йому не було відомо 16.04.2019 року про винесення щодо нього постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Відтак, надаючи перевагу зазначеним у постанові відомостям про відмову від підпису, враховуючи заперечення такого факту позивачем, суд першої інстанції мав ретельно перевірити дану обставину. Посилаючись на визнану самим позивачем у судовому засіданні обізнаність ще у вересні 2019 року про винесення оскаржуваної постанови, суд першої інстанції не дав жодної оцінки можливості отримання копії даної постанови позивачем, який з вересня по листопад 2019 року перебував за кордоном, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією закордонного паспорта позивача. Саме на неможливість отримання копії постанови внаслідок фізичної відсутності на території України посилався позивач, обґрунтовуючи в позовній заяві поважність підстав пропуску строку звернення до суду. Відповідно до частини 1 статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах. При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення високої вірогідності того, що особа могла дізнатися про порушення своїх прав, зокрема, якщо особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Відповідно до статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Умовами застосування наслідків пропуску строку звернення до суду є насамперед його пропуск, а також відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів. Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними в конкретній справі залежить від вказаних у позовній заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування, та доданих до неї матеріалів. При цьому, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропуску строків, а тому, вирішення цього питання знаходиться у виключній компетенції суду, до якого з адміністративним позовом звертається позивач. В свою чергу, системний аналіз статті 123 КАС України дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що законодавець визначає наступну послідовність дій суду у випадку пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду і не подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або, якщо підстави, вказані у заяві, визнані судом неповажними: залишення позову без руху, а в подальшому або відкриття провадження у справі, або повернення позовної заяви з підстав не подачі заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або визнання неповажними підстав, вказаних у заяві, поданій на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Така послідовність дій суду відповідає принципу забезпечення права особи на доступ до суду та судовий захист. Аналізуючи обставини справи в контексті поданого позову та апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суддя суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив алгоритм процесуальних дій, передбачених КАС України, а також не надав належної оцінки зазначеним обставинам, такі не проаналізовано (не перевірено) як підстави для висновку щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що повернення позовної заяви - це процесуальна дія, яка припиняє розгляд конкретної позовної заяви на стадії відкриття провадження без вирішення спору по суті, у випадку неможливості її розгляду з підстав, які можуть бути усунуті особою, яка звернулася до суду. Водночас, суд не повинен тлумачити положення статті 122 КАС України у такий спосіб, щоб створювати штучні перешкоди для доступу до правосуддя в адміністративній справі. Адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям. Відповідно до частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, враховуючи, що висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не відповідають обставинам справи, дана ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, вона підлягає скасуванню, а справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити, а Рожищенського районного суду Волинської області від 27 січня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 167/1692/19 скасувати, направивши справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді З. М. Матковська Р. М. Шавель