Постанова 4857 № 560/2184/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 560/2184/19 пров. № 857/13619/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Попка Я.С., Сеника Р.П. з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року, ухвалене суддею Мартиць О.І. в місті Тернополі о 12 год. 00 хв. у справі № 560/2184/19 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить суд визнати протиправними та скасувати: - наказ керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду Панчука О.О. від 05.06.2019 року № 117-П «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 »; - наказ керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду Панчука О.О. від 05.06.2019 року № 119-П «Про звільнення ОСОБА_1 »; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду; - стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. У обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що, на підставі доповідної записки начальника відділу документального забезпечення суду ОСОБА_2 від 28.03.2019 року, службової записки Святецької М.В. від 28.03.2019 року, пояснення ОСОБА_3 від 28.03.2019 року та ОСОБА_4 від 28.03.2019 року, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, у зв`язку із втручанням в роботу відділу документального забезпечення суду начальником відділу аналітичного та інформаційного забезпечення ОСОБА_1 та перевищенням службових повноважень, відповідно до статті 68 Закону України «Про державну службу», керівник апарату Хмельницького окружного адміністративного суду видав наказ № 49-П від 28.03.2019 року «Про ініціювання дисциплінарного провадження». В ході службового розслідування дисциплінарна комісія встановила перевищення позивачкою службових повноважень, шляхом надання вказівок провідному спеціалісту відділу документального забезпечення суду ОСОБА_5 щодо реєстрації звернення державного службовця на збори суддів. За результатами службового розслідування, в межах дисциплінарного провадження, керівник апарату Хмельницького окружного адміністративного суду 05.06.2019 року видав наказ № 117-П «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » та наказ № 119-П «Про звільнення ОСОБА_1 » на підставі якого позивачка звільнена з посади начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду. Цей наказ позивачка вважає протиправним, оскільки він прийнятий на основі дисциплінарної справи, яка в порушення вимог частини 2 статті 73 Закону України «Про державну службу» не містить: крім характеристики державного службовця складеної, безпосереднім керівником, інших відомостей, що характеризують державного службовця; пояснень державного службовця щодо обставин, які стали підставою порушення дисциплінарного провадження; пояснень безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою порушення дисциплінарного провадження; відомостей про причини у умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; висновку про наявність чи відсутність в діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того, позивачка, з посиланням на частину 5 статті 71 Закону України «Про державну службу», зазначає, що до участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися особи державного органу, особисто заінтересовані в його результатах. Натомість, членом дисциплінарної комісії, яка проводила службове розслідування, була ОСОБА_5 , яка, на думку позивачки, особисто заінтересована в результатах службового розслідування. Позивачка також вказує на те, що відповідач порушив право позивачки на ознайомлення з матеріалами дисциплінарного провадження та надання пояснень з цього приводу. Позивачка додатково зазначає, що 27.03.2019 року звернулася у відділ документального забезпечення роботи суду з проханням зареєструвати звернення до зборів суддів, які мали відбутися того ж дня, однак їй відмовили в задоволенні її прохання та повідомили, що кореспонденція буде зареєстрована в порядку черговості її надходження. Позивачка зазначила, що не чинила тиск та не давала незаконні вказівки провідному спеціалісту відділу документального забезпечення роботи суду ОСОБА_5 щодо реєстрації звернення, оскільки реєстрація вхідної кореспонденції входить до її обов`язків. За таких умов, на думку позивачки, прохання відповідального працівника апарату суду здійснити реєстрацію звернення, не може визнаватись як перевищення службових повноважень. Цими діями та рішеннями, як вважає позивачка, відповідач порушив її право на працю, належним способом захисту якого є скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, його оскаржила ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року та прийняти постанову, якою позов задовольнити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачка посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставини справи та виходить з мотивів, які аналогічні тим, що наведені в позовній заяві. Крім того, в апеляційній скарзі позивачка додатково зазначила, що до обов`язків провідного спеціаліста відділу документального забезпечення роботи суду ОСОБА_5 , згідно з посадовою інструкцією, входить, зокрема, здійснення оперативного прийому, реєстрації та розподілу вхідної кореспонденції, в тому числі службової. Тому, на думку позивачки, видається логічним, що позивачка не могла давати незаконні вказівки ОСОБА_5 щодо реєстрації звернення, оскільки прийом і реєстрації кореспонденції є її обов`язком, як провідного спеціаліста відділу документального забезпечення. Суд першої інстанції на цю обставину не звернув належної уваги. Позиція відповідача зводиться до того, що на підставі доповідної записки начальника відділу документального забезпечення суду ОСОБА_2 від 28.03.2019 року, службової записки ОСОБА_5 від 28.03.2019 року, пояснення ОСОБА_3 від 28.03.2019 року та ОСОБА_4 від 28.03.2019 року, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, у зв`язку із втручанням в роботу відділу документального забезпечення суду начальником відділу аналітичного та інформаційного забезпечення ОСОБА_1 та перевищенням службових повноважень, відповідно до статті 68 Закону України «Про державну службу», керівник апарату Хмельницького окружного адміністративного суду видав наказ № 49-П від 28.03.2019 року «Про ініціювання дисциплінарного провадження». В ході службового розслідування дисциплінарна комісія встановила перевищення позивачкою службових повноважень, шляхом надання вказівок провідному спеціалісту відділу документального забезпечення суду ОСОБА_5 , щодо реєстрації звернення державного службовця на збори суддів. Згідно з наказом керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.06.2019 року № 117-П «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », до начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне у вигляді звільнення з посади державної служби на підставі подання дисциплінарної комісії. 05.06.2019 року керівник апарату Хмельницького окружного адміністративного суду видав наказ про звільнення начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 із займаної посади з 05 червня 2019 року. Відповідач вважає, що, при проведенні службового розслідування та звільненні позивачки, діяв відповідно до Закону України «Про державну службу». Заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що на підставі доповідної записки начальника відділу документального забезпечення суду ОСОБА_2 від 28.03.2019 року, службової записки Святецької М.В. від 28.03.2019 року, пояснення ОСОБА_3 від 28.03.2019 року та ОСОБА_4 від 28.03.2019 року, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку, у зв`язку із втручанням в роботу відділу документального забезпечення суду начальником відділу аналітичного та інформаційного забезпечення ОСОБА_1 та перевищенням службових повноважень, відповідно до статті 68 Закону України «Про державну службу» керівник апарату Хмельницького окружного адміністративного суду видав наказ № 49-П від 28.03.2019 року «Про ініціювання дисциплінарного провадження». В ході службового розслідування дисциплінарна комісія встановила перевищення позивачкою службових повноважень, шляхом надання вказівок провідному спеціалісту відділу документального забезпечення суду ОСОБА_5 , щодо реєстрації звернення державного службовця на збори суддів. За результатами службового розслідування, в межах дисциплінарного провадження, керівник апарату Хмельницького окружного адміністративного суду 05.06.2019 року видав наказ № 117-П «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 » та наказ № 119-П «Про звільнення ОСОБА_1 », на підставі якого позивачку звільнено з посади начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду. Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що обставини вчинення позивачкою дисциплінарного проступку (перевищення службових повноважень) встановлені службовим розслідуванням, підтвердилися в ході судового розгляду. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Частиною 1 статті 64 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889-VIII) встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до частини 1 та 2 статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу. Згідно з частиною 1 статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби. Частиною 5 цієї статті визначено, що звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону. Відповідно до частини 1 та 10 статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Відповідно до частини 1, 7, 8, 9 статті 71 Закону № 889-VIII з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. Особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. Державний службовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування. За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відповідно до частини 1-3 статті 73 Закону № 889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. На підставі аналізу наведених вище правових норм Закону № 889-VIII, апеляційний суд дійшов висновку, що з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У випадку його проведення заводиться дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити підстави для відкриття дисциплінарного провадження та стосуватись обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження. Закон № 889-VIII не дозволяє під час проведення службового розслідування встановлення чи дослідження інших обставин, які не стосуються підстав для відкриття дисциплінарної справи. Апеляційний суд встановив те, що підставою для відкриття дисциплінарної справи є доповідна записка начальника відділу документального забезпечення суду ОСОБА_2 від 28.03.2019 року, службова записка Святецької М.В. від 28.03.2019 року, пояснення Пастух В.М. від 28.03.2019 року та ОСОБА_4 від 28.03.2019 року. У цих документах йдеться про те, що ОСОБА_1 , яка є начальником відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду 27.03.2019 року звернулась з проханням зареєструвати звернення на збори суддів, однак ОСОБА_5 , яка перебуває на посаді провідного спеціаліста відділу документального забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду та до якої було адресовано це прохання, пояснила, що це звернення буде зареєстроване в порядку черговості, після реєстрації іншої кореспонденція, яка надійшла до суду в цей день. Проте, ОСОБА_1 відмовилася покинути кабінет та наполягала на негайній реєстрації звернення. Після цього, ОСОБА_5 зареєструвала звернення. Ці обставини встановлені також і в ході службового розслідування в межах дисциплінарної справи відкритої щодо перевищення службових повноважень начальником відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду ОСОБА_1 . Оцінюючи фактичні обставини справи, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до пункту 6 розділ 2 посадової інструкції провідного спеціаліста відділу документального забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду, провідний спеціаліст здійснює реєстрацію вхідної кореспонденції суду в автоматизованій системі документообігу суду. Отже, ОСОБА_5 , яка перебуває на посаді провідного спеціаліста відділу документального забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду, здійснює реєстрацію вхідної кореспонденції суду в автоматизованій системі документообігу суду. Відповідач надав пояснення, що порядок роботи з документами в Хмельницькому окружному адміністративному суді, регламентується Інструкцією з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року № 174 (далі Інструкція № 174) та Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 року (далі Положення № 30). Відповідно до пунктів 2.1.2, 2.1.14, 2.1.15, 2.1.16, 2.1.17 Інструкції № 174, уся кореспонденція, що надходить до суду, приймається та реєструється службою діловодства (канцелярією). Документи, які надійшли до суду, розподіляються службою діловодства (канцелярією) на позовні заяви, подання, апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, справи, додаткові документи, урядові документи, скарги, заяви, пропозиції, звернення громадян тощо. Реєстрація документів здійснюється в автоматизованій системі документообігу суду. У правому нижньому куті чи іншому вільному від тексту місці супровідного листа до документа або його першої сторінки проставляється реєстраційний штамп суду, у якому зазначається дата надходження документа (а щодо документів у судових справах, які надійшли в день судового розгляду, та позовних заяв, щодо яких законодавством встановлено скорочений строк розгляду - час їх надходження) і вхідний номер, що складається з номера за порядком у відповідному році та року реєстрації. До реєстраційної картки в автоматизованій системі документообігу суду вносяться відомості про особу, від якої надійшов документ (матеріал, справа), дата і вихідний номер документа, дата реєстрації у суді та вхідний реєстраційний номер, короткий зміст документа, які відображаються у журналі реєстрації вхідної кореспонденції (реєстру вхідних документів). Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу 3 Положення № 30 автоматизована система документообігу суду має забезпечувати реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, внутрішніх документів, судових справ, матеріалів судового провадження, скарг, заяв, клопотань та інших передбачених законом процесуальних документів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження та фіксування етапів руху інформаційних ресурсів. Однак, ця норма стосується функціоналу автоматизованої системи документообігу суду, який має забезпечувати реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції, внутрішніх документів в порядку їх надходження, та не встановлює порядок черговості реєстрації вхідної та вихідної кореспонденції, внутрішніх документів. При цьому, пунктом 1 розділу 6 Положення № 30 визначено вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами АСДС відповідно до їх функціональних обов`язків та реєструється в АСДС в день її надходження. Отже, згідно з Інструкцією № 174 та Положенням № 30, кореспонденція, яка подана до суду систематизується за змістом та реєструється в день її подання без певної, встановленої за конкретними ознаками, черговості. У розділі 5 Посадової інструкції провідного спеціаліста відділу документального забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду зазначено, що провідний спеціаліст під час виконання своїх обов`язків та реалізації своїх прав взаємодіє з усіма керівниками структурних відділів та працівниками апарату суду з питань отримання від них інформації та даних, які необхідні для виконання посадових обов`язків. Аналогічне положення міститься і у розділі 5 посадової інструкції начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду, відповідно до якого начальник відділу під час виконання своїх обов`язків та реалізації своїх прав взаємодіє з іншими працівниками апарату суду та його структурними підрозділами. Апеляційний суд встановив те, що порядок роботи з документами в Хмельницькому окружному адміністративному суді, регламентується Інструкцією № 174 та Положенням №

30. Позивачка звернулась до провідного спеціаліста відділу документального забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду Святецької М.В. з проханням зареєструвати звернення на збори суддів, яке є внутрішнім документом суду. Порядок реєстрації внутрішніх документів у Хмельницькому окружному адміністративному суді окремо не встановлений, тому звернення позивачки необхідно було зареєструвати у порядку визначеному Інструкцією № 174 та Положенням №

30. Одночасно апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідач надав апеляційному суду витяг з КП «ДСС» щодо надходження та реєстрації вхідної кореспонденції 27.03.2019 року, з якого видно, що звернення ОСОБА_1 зареєстроване 9 год. 58 хв. До цього часу, для реєстрації, надійшло лише 3 документи: перший о 8 год. 30 хв. і зареєстрований о 9 год. 05 хв., другий зареєстрований о 9 год. 42 хв., третій надійшов о 9 год. 56 хв. і зареєстрований о 10 год. 33 хв. Ці дані свідчать про те, що перешкод у реєстрації звернення позивачки на збори суддів, у момент, коли про це попросила позивачка, у ОСОБА_5 не було. При цьому, апеляційний суд встановив те, що правомірність, підставність та порядок реєстрації звернення позивачки сторонами не оспорюється, про що свідчить та обставина, що ОСОБА_5 до відповідальності з приводу порушення трудової (службової) дисципліни під час реєстрації звернення позивачки не притягалась. Апеляційний суд звертає увагу на те, що обов`язковим елементом складу дисциплінарного проступку є об`єктивна сторона, яка полягає у порушенні трудової (службової) дисципліни та протиправному наслідку такої поведінки. На переконання апеляційного суду, співпраця зі ОСОБА_5 входить до посадових обов`язків позивачки, а тому звернення позивачки до ОСОБА_5 про реєстрацію заяви (звернення) здійснене в межах повноважень позивачки. Таким чином, враховуючи те, що позивачка не вчинила дій, якими б порушила службову дисципліну, в діях позивачки відсутній склад дисциплінарного правопорушення. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти: а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства; б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов; в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально; г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти. Тому, апеляційний суд не розцінює прохання позивачки про реєстрацію її звернення на збори суддів як незаконна вказівка дана з перевищенням своїх службових повноважень. Крім того, відповідач не надав достатніх доказів того, що позивачка чинила психологічний тиск чи проявила неповагу або зневажливе ставлення до працівника відділу документального забезпечення, якого просила зареєструвати документ. Крім того, апеляційний суд зазначає, що відповідно до 75 Закону № 889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення. Апеляційний суд встановив те, що позивачці була надана можливість до прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності надати відповідні пояснення стосовно обставин дисциплінарного провадження, відповідні пояснення позивачка надала 21.05.2019 року, тобто перед накладенням дисциплінарного стягнення, у відповідь на лист відповідача від 13.05.2019 року № 13157/19. Крім того, суд зазначає, що під час проведення службового розслідування, відповідач не встановив інших відомостей про державного службовця, які його характеризують, що є обов`язковим відповідно до вимог Закону України «Про державну службу», і підтверджується тим, що дисциплінарна справа містить лише службову характеристику керівника апарату суду, яка є негативною. Внаслідок цього дисциплінарна комісія не оцінила в сукупності всі відомості про позивачку під час проведення службового розслідування. Інші доводи позивачки щодо недоліків дисциплінарної справи, зокрема, відсутність пояснень безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою порушення дисциплінарного провадження; відомостей про причини у умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; висновку про наявність чи відсутність в діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, не відповідають дійсним обставинам справи. Крім того, посилання позивачки на частину 5 статті 71 Закону України «Про державну службу» стосовно того, що до участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування, не є належним. Це пояснюється тим, що особиста заінтересованість у результатах службового розслідування та пряма підпорядкованість особі щодо якої проводиться службове розслідування, повинні бути поєднані в одній особі на що вказує сполучник «та». Натомість, ОСОБА_5 на яку вказує позивачка, як особу, яка особисто заінтересована в результатах службового розслідування прямо не підпорядкована позивачці, як особі щодо якої проводиться службове розслідування. Апеляційний суд встановив те, що співпраця позивачки, як начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду з працівниками інших підрозділів входить до повноважень позивачки відповідно до розділу 5 посадової інструкції. Отже, апеляційний суд вважає, що відповідач неправильно кваліфікував дії позивачки як перевищення службових повноважень, а тому звільнив позивачку з порушенням Закону України «Про державну службу». Внаслідок чого оскаржені накази про накладення дисциплінарного стягнення та звільнення з роботи необхідно скасувати та поновити позивачку на попередній посаді. Приписами частини першої статті 235 КЗпП України обумовлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Апеляційний суд вважає, що позивачка звільнена з посади без законної підстави, а тому підлягає поновленню на попередній посаді. Згідно з статтею 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. При задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян (податків з доходів фізичних осіб) є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення. Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок). Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Відповідно до довідки № 115/19/04-12 від 02.10.2018 року середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 653,96 грн. Час вимушеного прогулу за період з 06.06.2019 року по 10.03.2020 року складає 191 робочий день. Отже, середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу становить 124 906,36 грн. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, порушив норми матеріального права, а отже зробив невірний висновок про відмову в задоволенні позову. Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення адміністративного позову з вищевикладених мотивів. Судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року в справі № 560/2184/19 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити. Визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду Панчука О.О. від 05.06.2019 року № 117-П «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ». Визнати протиправним та скасувати наказ керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду Панчука О.О. від 05.06.2019 року № 119-П «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу аналітичного та інформаційного забезпечення Хмельницького окружного адміністративного суду з 06.06.2019 року. Стягнути з Хмельницького окружного адміністративного суду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 124 906,36 грн. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Я. С. Попко Р. П. Сеник Повний текст постанови складений 11.03.2020 року