Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/9185/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/9185/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Драновський Я.В. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 21 листопада 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, в якому просив: визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Шепетівського районного управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 09.05.2023 № 487, згідно якого за неналежне виконання службової дисципліни, яке полягає у порушенні вимог п. 21 Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції №414 від 20.02.2016, до старшого дізнавача СД Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області до капітана поліції Григоровича Сергія Вікторовича (жетон №0012917) застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. За правилами п.п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Шепетівського районного управління ГУНП в Хмельницькій області №379 від 10.04.2023 "Про призначення службового розслідування за фактом можливого порушення службової та виконавської дисципліни окремими працівниками ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області" призначено службове розслідування за фактом можливого порушення службової та виконавської дисципліни окремими працівниками ВПД № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області. Підставою для призначення службового розслідування слугував лист Шепетівської окружної прокуратури від 27.03.2023 "Вказівка про усунення порушень вимог законодавства", який 04.04.2023 надійшов у канцелярію Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області. За результатами службового розслідування, дисциплінарна комісія рекомендувала, зокрема, за неналежне виконання службової дисципліни, яке полягає у порушенні вимог п. 21 Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції №414 від 20.05.2016 до старшого дізнавача СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області капітана поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани. На підставі висновків службового розслідування 09.05.2023 начальником Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Анатолієм Чубенком прийнято наказ №487 "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників поліції Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області за фактом порушення службової дисципліни", пунктом 1 якого передбачено: за неналежне виконання службової дисципліни, яке полягає у порушенні вимог п. 21 Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України, затвердженої наказом Національної поліції №414 від 20.02.2016, до старшого дізнавача СД Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області до капітана поліції Григоровича Сергія Вікторовича (жетон №0012917) застосовати дисциплінарне стягнення у виді догани. Не погоджуючись з даним наказом, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02.07.2015 року №580-VIII Про Національну поліцію (далі Закон №580-VIII). Відповідно до ч.1 ст.3 Закону №580-VIII, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Згідно з ч.1 ст.8 Закону №580-VIII, поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Положеннями ч.1 ст.59 Закону №580-VIII передбачено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. У п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII закріплено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Водночас, на поліцейських поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України від 15.03.2018р. №2337-VII (далі Дисциплінарний статут). За визначенням, наведеним у ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна-дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Ст.11 Дисциплінарного статуту врегульовано, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Не дотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з посади. Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Наведені правові норми дають підстави для висновку, що питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, установлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення. Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893 (далі - Порядок №893). Пунктом 1-3 розділу V Порядку №893 встановлено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. За приписами пункту 4 розділу V Порядку №893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. На підставі пункту першого Розділу VІ Порядку №893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія. У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у справі № 480/9492/20 зазначив, що суди надаючи правову оцінку правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то вона повинна фокусуватися насамперед на такому: чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України; чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення; чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення; чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням. Отже, в аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях. Вказане узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постановах від 09.02.2022 у справі № 160/12290/20 та від 21.07.2022 у справі № 160/11795/20. Визначаючись щодо правильності та обґрунтованості оскаржуваного наказу, колегія суддів виходить із наступного. З матеріалів справи, з`ясовано, що підставою проведення службового розслідування слугував лист Шепетівської окружної прокуратури від 27.03.2023 зі змісту якого слідує, що за результатами розслідування кримінального провадження №12022244060000788 від 31.10.2022, за фактом зберігання ОСОБА_2 психотропних засобів у невеликих розмірах, 23.11.2022 старшим дізнавачем СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Григоровичем С.В. прийнято постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. В порушення вимог ст. 38 КУпАП старшим дізнавачем СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Григоровичем С.В. вказані матеріали для вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 44 КУпАП за належністю не спрямовано, відповідний протокол не складено, ОСОБА_2 уник адміністративної відповідальності. Із дослідженого колегією суддів висновку службового розслідування за фактом можливого порушення службової та виконавської дисципліни окремими працівниками ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області та Шепетівського ГУНП в Хмельницькій області від 05.05.2023 зокрема вбачається, що в ході службового розслідування встановлено, що за результатами розслідування кримінального провадження № 12022244060000788 від 31.10.2022, за фактом зберігання ОСОБА_2 психотропних засобів у невеликих розмірах, 23.11.2022 старшим дізнавачем СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Григоровичем С.В. винесено постанову про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України. Згідно вимог ст. 38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження. В порушення вимог вказаного законодавства старшим дізнавачем СД Шепетівського РП ГУНП в Хмельницькій області Григоровичем С.В. вказані матеріали для вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення вимог ст. 44 КУпАП за належністю не спрямовано, відповідний протокол не складено, ОСОБА_2 уник адміністративної відповідальності. Із наданих ОСОБА_1 пояснень, останній зазначив, що матеріали залишив черговому відділу поліцейської діяльності № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, але в подальшому вони були втрачені та начальнику відділу не спрямовані. При цьому, вказав, що матеріали реєструвались в "Журналі реєстрації вхідної кореспонденції ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП", який фактично перебуває в черговій частині відділу. У ході проведення службового розслідування було допитано ряд свідків. Зокрема ОСОБА_3 , який перебуває на посаді заступника начальника ВПД №1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області пояснив, що в період з 23.11.2023 по 10.04.2023 копії виділених матеріалів кримінального провадження за № 12022244060000788 за ознаками кримінального проступку за ч.1 ст. 309 КК України в кількості 12 арк. від старшого дізнавача СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Григоровича С.В., щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44 КУпАП ОСОБА_2 , останньому не надходили. Свідок ОСОБА_4 , який перебуває на посаді начальника СРПП ВПД № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області також пояснив, що в період з 23.11.2023 по 10.04.2023 копії виділених матеріалів кримінального провадження за № 12022244060000788 за ознаками кримінального проступку за ч.1 ст. 309 КК України в кількості 12 арк. від старшого дізнавача СД Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Григоровича С.В., щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44 КУпАП ОСОБА_2 , йому не надходили. В свою чергу, свідки ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 зазначили, що 23.11.2022 о 08:00. заступили на добове чергування, як інспектор-черговий СРПП ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області та помічниця інспектора-чергового СРПП ВПД № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області. Чи приходив ОСОБА_1 , 23.11.2022 в приміщення чергової частини ВПД №1 та чи реєстрував постанову в журналі обліку вихідної кореспонденції, не пам`ятають, у зв`язку із тривалим проміжком часу. У ВПД №1 по штату такої посади як діловод канцелярії не має, журнал обліку вихідної кореспонденції для зручності працівників, знаходиться в черговій частині. Кожен працівник особисто здійснює записи в даному журналі. Крім того в журналі записи здійснюються по порядку, але дати не проставляються, тому вияснити, якого числа зроблено запис за № 4400 неможливо. При цьому, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зазначили, що 24.11.2022 о 08:00. заступили на добове чергування, як інспектор-черговий СРПП ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області та помічник інспектора-чергового СРПП ВПД № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області. Чи приходив ОСОБА_1 , 24.11.2022 в приміщення чергової частини ВПД №1 та чи реєстрував постанову в журналі обліку вихідної кореспонденції, не пам`ятають, у зв`язку із тривалим проміжком часу. У ВПД №1 по штату такої посади як діловод канцелярії не має, журнал обліку вихідної кореспонденції, для зручності працівників, знаходиться в черговій частині. Кожен працівник особисто здійснює записи в даному журналі. Крім того в журналі записи здійснюються по порядку, але дати не проставляються, тому вияснити, якого числа зроблено запис за № 4400 неможливо. Опитаний в ході службового розслідування інспектор-черговий СРПП ВПД № 1 Шепепвськог0 районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області майор поліції ОСОБА_9 пояснив, що 24.11.2022 року о 08:00, заступив на добове чергування, як помічник інспектора-чергового СРПП ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області. Чи приходив ст. дізнавач Шепетівського РУП капітан поліції ОСОБА_1 23.11.2022 в приміщення чергової частини ВПД №1, та реєстрував постанову в журналі обліку вихідної кореспонденції, він не знає, оскільки на то час перебував у складі вільної зміни. У ВПД №1 по штату такої посади як діловод канцелярії не має, журнал обліку вихідної кореспонденції, для зручності працівників, знаходиться в черговій частині. Кожен працівник особисто здійснює записи в даному журналі. Крім того в журналі записи здійснюються по порядку, але дати не проставляються, тому вияснити, якого числа зроблено запис за № 4400 не можливо. Крім того, згідно письмового пояснення начальника сектору дізнання Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області майора поліції ОСОБА_10 , особовому складу сектору дізнання Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області, постійно наголошувалось на виконанні вимог Кримінально-процесуального кодексу України під час здійснення досудового розслідування, прийнятті рішень щодо кримінальних проваджень у відповідності до чинного законодавства, контролі щодо виконання вимог абзацу 7 статті 38 КУпАП, виконанні вимог Інструкції з діловодства в системі Національної поліції України», затвердженої наказом Національної поліції № 414 від 20.05.2016. В лютому 2022 року особовому складу сектору дізнання доведено лист начальника ВД ГУНП в Хмельницькій області №150/121/15-2022 від 18.02.2022 «Про недопущення порушень вимог КПК України», а саме додатково доведено вимоги Наказу МОЗ України від 01.08.2000 №188 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» (із змінами та доповненнями) та наголошено на скерування керівнику підрозділу поліції матеріалів для притягнення винних осіб до відповідальності за ст.44 КУпАП у разі встановлення, що вага наркотичних засобів та психотропних речовин є не великою, після прийняття рішення про закриття кримінального провадження, розпочатого за ч.1 ст.309 КК України, при цьому відомості про доведення направлялися до ВД ГУНП в Хмельницькій області. Також працівники сектору дізнання Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області неодноразово попереджалися, що у разі допущення прорахунків їх буде притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Поряд з цим, на переконання апелянта, висновок відповідача про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку, зроблений на підставі показань вищезазначених свідків є необгрунтованим, оскільки в ході проведення службового розслідування не встановлено та належним чином не доведено фактів безпосереднього порушення або ігнорування вимог Інструкції саме ОСОБА_1 . Зі змісту вказаного наказу є очевидним, що він являється не конкретизованим та не зрозумілим і неможливо однозначно дійти до висновку стосовно кого із працівників поліції має проводитись службове розслідування. При цьому, на переконання ОСОБА_1 , та обставина, що останнім виконано всі належні йому обов`язки з метою забезпечення притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності підтверджується супровідним листом від 23.11.2022 зареєстрованим за вих.№4400/121/124/111/02- 2-22 та адресованим на ім`я начальника ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області та копіями журналу реєстрації вхідної кореспонденції. Надаючи правову оцінку таким доводам позивача, колегія суддів зазначає, що як з`ясовано з матеріалів справи, на момент призначення службового розслідування не було відомо хто саме з працівників поліції вчинив порушення службової та виконавської дисципліни, тому службове розслідування призначено по працівниках ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області та Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області, що не суперечить п.4 р.ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №893. Щодо посилання скаржника на супровідний лист від 23.11.2022, то як обгрунтовано зазначено судом першої інстанції, матеріали службового розслідування не містять відомостей про отримання начальником чи працівниками відділу поліцейської діяльності №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області документів, відсутні відмітки про виконавця, а також до моменту надходження листа з Шепетівської окружної прокуратури щодо виявленого порушення позивач не повідомляв своє безпосереднє керівництво про порушення чинного законодавства. Хоча в посадовій інструкції старшого дізнавача сектору дізнання Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області у пункті 3 розділу "Завдання та обов`язки" вказано обов`язок щодо вжиття в межах компетенції заходів для негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання службових обов`язків поліцейського, та невідкладного інформування про це безпосереднього керівника. Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Водночас, у разі надання посадовою особою суб`єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи. Разом з тим, ОСОБА_1 не надано суду доказів на підтвердження протиправності спірного наказу відповідача. За таких підстав, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.