Постанова 4819 № 648/4151/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер справи 648/4151/19 Головуючий в І інстанції Сокирко Л.М. Номер провадження 22-ц/819/498/2020 Доповідач Полікарпова О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 березня 2020 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючогоПолікарпової О.М., суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я., секретарПісоцька Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області у складі судді Сокирко Л.М. від 23 грудня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та стягнення суми банківського вкладу, в с т а н о в и в: У грудні 2019 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Найченко О.О. звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про захист прав споживачів та стягнення банківського вкладу. Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року відкрито провадження у справі. Не погоджуючись з ухвалою суду, АТ «Альфа-Банк» подало апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити за підсудністю для розгляду до Голосіївського районного суду м. Києва. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що позивачка не є стороною договору банківського вкладу від 06 березня 2012 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 , а отже не є споживачем банківських послуг. Крім того вказує, що позивач не надає до позовної заяви доказів того, що вона є спадкоємцем ОСОБА_2 , зокрема не надано копію свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, тому на момент відкриття провадження у справі обставина спадкування всіх прав та обов`язків сторони договору депозиту не є встановленою. Тому вважає, що провадження у справі повинно бути відкрито із дотриманням загальних правил територіальної підсудності, а оскаржувана ухвала не відповідає вимогам закону. Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. За загальним правилом, передбаченим ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Також, відповідно до п.7 ст.28 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред`являтися також за місцем їх знаходження. Пунктом першим частини першої статті 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулася з позовом про захист прав споживачів та стягнення суми банківського вкладу до Білозерського районного суду Херсонської області із обґрунтуванням визначення підсудності відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, зазначивши, що її вимоги обумовлені договором банківського вкладу № 26357010399008, укладеним 06.03.2012 року між ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-Банк» та її чоловіком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки банківський вклад є спадковим майном та вкладені кошти були набуті нею з чоловіком у період шлюбу, то вказане майне за законом вважається об`єктом спільної сумісної власності подружжя та частки кожного із подружжя у праві власності є рівними. Також позивачка зазначила, що після смерті чоловіка вона набула право на спадкування за законом на Ѕ частину спадкового майна, інша Ѕ частина належить їй згідно її права на Ѕ частину спільного сумісного майна. Зі змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами виник спір про повернення банківського вкладу з тих підстав, передбачених положеннями Сімейного кодексу та спадкового права. Разом з тим, позивач зазначила у позовній заяві, що її право підлягає захисту у судовому порядку на підставі Закону України «Про захист прав споживачів». При перевірці доводів апеляційної скарги, вимог позовної заяви і доданих до справи матеріалів колегія суддів дійшла такого висновку. Відповідно до Преамбули до Закону України № 1023-XII від 12.05.1991 «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Положенням статті 1-1 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг. Таким чином, положення цього Закону, зокрема, поширюються на правовідносини, що виникають безпосередньо між фізичної особою, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити послугу, що надається, та суб`єктом господарювання, який надає такі послуги. У справі, що переглядається, на позивача не поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки споживачем у розумінні цього Закону був її чоловік ОСОБА_2 , з яким було укладено договір банківського вкладу. Правовідносини, що склалися між сторонами у даній справі, виникли у зв`язку із захистом позивачем її права на частку у спільному майні подружжя, а також спадкуванням нею прав та обов`язків після смерті її чоловіка, та не носять договірний характер, тому на них не поширюється дія вказаного Закону. З огляду на викладене, положення ч.5 ст. 28 ЦПК України в даному випадку застосовуватись не можуть. Справа підлягає розгляду за місцем знаходження відповідача. Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при постановлені оскарженої ухвали є обґрунтованими, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки справа не підсудна Білозерському районному суду Херсонської області. Відповідно до п.7 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; Керуючись ст.ст.367,368, 374, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити. Ухвалу Білозерського районного суду Херсонської області від 23 грудня 2019 року скасувати, справу направити за підсудністю на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.М. Полікарпова Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ П.Я. Ігнатенко Повний текст постанови складений 10 березня 2020 року. Суддя О.М. Полікарпова