Постанова 4822 № 726/151/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2024 року м. Чернівці справа № 726/151/24 провадження 22-ц/822/458/24 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіної Н. Ю. суддів Лисака І.Н., Одинака О.О. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Акціонерне товариство «Сенс Банк» апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Тетяна Борисівна, на ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівці від 02 квітня 2024 року, головуючий у першій інстанції Проскурняк І.Г. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Т.Б., у січні 2024 року звернувся до суду з позовом до Акціонерного твоариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та повернення банківського вкладу. Зазначав, що Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», в особі начальника Кіцманського відділення №933 Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Василькової Г.В. та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу (депозитний вклад з сплатою процентів в кінці терміну) від 01 вересня 2009 №205. На підставі пункту 1.1 договору банк відкриває депозитний рахунок та приймає кошти в сумі 41000 доларів США та 104700 грн. Відповідно до розпорядження на внесення коштів на депозит від 24 вересня 2009 року сума депозиту становить 41000 доларів США та 104700 грн. Посилався на те, що договір пролонгувався. Згідно із розпорядженням на виплату вкладу з депозитного рахунку від 27 жовтня 2014 року дата закінчення депозиту 16 грудня 2014 року, залишок вкладу складає 20226 доларів США. Вказував, що Акціонерним товариством «Сенс Банк» не виконано зобов`язання з повернення суми вкладу. Відповідно до обвинувального акту в кримінальному провадженні №12014260110000622, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 листопада 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.191 ч.3, ст.191 4.4, ст.191 ч.4.5, ст.200 ч.2 КК України, ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді начальника Кіцманського відділення №933 Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», будучи службовою особою, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище, в приміщенні Кіцманського відділення №933 Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», розташованого в місті Кіцмань по вул. Незалежності,71, заволоділа коштами ОСОБА_1 в сумі 20226 доларів США. Просив стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 гривневий еквівалент 22047 доларів США 92 центів, яка складається з неповернутого банківського вкладу в сумі 20226 доларів США, 3 процентів річних в сумі 1821 долара США 92 центів. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Т.Б., у березні 2024 року подано до суду нову редакцію позовної заяви до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та стягнення банківського вкладу. Просив визнати дійсним договір, укладений між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», в особі начальника Кіцманського відділення №933 Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Василькової Г.В. та ОСОБА_1 , банківського вкладу (депозитний вклад з сплатою процентів в кінці терміну) від 01 вересня 2009 №205. Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 гривневий еквівалент 22047 доларів США 92 центів, яка складається з неповернутого банківського вкладу в сумі 20226 доларів США, 3 процентів річних в сумі 1821 долара США 92 центів. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 02 квітня 2024 року матеріали цивільної справи №726/151/24 за заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про визнання договору банківського вкладу дійсним та стягнення суми банківського вкладу передати за підсудністю до Голосіївського районного суду м.Києва (вулиця Полковника Потєхіна,14-а, Київ, 03127). Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Т.Б., в апеляційній скарзі просить ухвалу Садгірського районного суду м Чернівці від 02 квітня 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Зазначає, що позов заявлений з приводу захисту прав споживача, що були порушені невиконанням зобов`язання за договором між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», та ОСОБА_1 банківського вкладу (депозитний вклад з сплатою процентів в кінці терміну) від 01 вересня 2009 №205. Доповнення позову новою вимогою про визнання дійсним договору банківського вкладу не впливає на підсудність справи, так як зміст правовідносин сторін залишається незмінним невиконання банком своїх обов`язків за договором банківського вкладу. Оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» не визначає вичерпного переліку способів судового захисту прав споживачів, то способи захисту прав споживачів можуть визначатися Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, якщо їхньою метою (ціллю) є захист прав споживачів у правовідносинах, що виникли між споживачем та виконавцем. Застосування такого судового способу захисту як визнання дійсним правовідношення (договору) між споживачем та виконавцем не може вважатися способом захисту, який не пов`язаний з захистом прав споживача, не може впливати на право споживча визначати підсудність спору згідно частини 5 статті 28 ЦПК України за місцем свого проживання. Вказує, що відповідно до норми пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд вирішує питання про передачу справи за підсудністю на момент відкриття провадження у справі. Разом з тим за змістом частини 2 статті 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду. Таким чином направлення справи за підсудністю до іншого суду здійснюється тільки у тому випадку, коли має місце конкуренція підсудності між загальною (альтернативною) та виключною. Тому доповнення позовної заяви позовною вимогою про визнання договору дійсним не змінює підсудності справи. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиву Акціонерне товариство «Сенс Банк», в інтересах якого діє адвокат Самокиша В.Ю., просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Т.Б., залишити без задоволення. Зазначає, що Законом України «Про захист прав споживачів» врегульовані договірні відносини за участі споживача. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Т.Б., в позовній заяві в новій редакції ОСОБА_1 змінив і предмет і підстави позову. Договірні відносини між сторонами відсутні, оскільки ОСОБА_1 просить суд їх визнати шляхом задоволення позовної вимоги про визнання договору між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», та ОСОБА_1 банківського вкладу (депозитний вклад з сплатою процентів в кінці терміну) від 01 вересня 2009 №205 дійсним. За таких обставин у ОСОБА_1 не виникає права на альтернативну підсудність даного спору.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Т.Б.,підлягає задоволенню з наступних підстав. Передаючи справу для розгляду за підсудністю Голосіївському районному суду м.Києва, суд першої інстанції керувався положеннями пункту 1 частини 1 статті 31 ЦПК України та виходив з того, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Голосіївському районному суду м.Києва На обгрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив, що спір між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», та ОСОБА_1 про визнання договору банківського вкладу (депозитний вклад з сплатою процентів в кінці терміну) від 01 вересня 2009 №205 дійним має розглядатись за правилами загальної підсудності за місцем знаходження відповідача. Водночас суд першої інстанції дійшов висновку, що норми Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюються на правовідносини, що склалися між Акціонерним товариством «Сенс Банк» та ОСОБА_1 з визнання договору дійсним та стягнення банківського вкладу. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам не відповідає. Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Т.Б., у січні 2024 року звернувся до суду з позовом до Акціонерного твоариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та повернення банківського вкладу. Просив стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 гривневий еквівалент 22047 доларів США 92 центів, яка складається з неповернутого банківського вкладу в сумі 20226 доларів США, 3 процентів річних в сумі 1821 долара США 92 центів. Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 23 січня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та повернення банківського вкладу. Призначено підготовче судове засідання на 08 лютого 2024 року. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Т.Б., у березні 2024 року подано до суду нову редакцію позовної заяви до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та стягнення банківського вкладу. Просив визнати дійсним договір, укладений між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», в особі начальника Кіцманського відділення №933 Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» Василькової Г.В. та ОСОБА_1 , банківського вкладу (депозитний вклад з сплатою процентів в кінці терміну) від 01 вересня 2009 №205. Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 гривневий еквівалент 22047 доларів США 92 центів, яка складається з неповернутого банківського вкладу в сумі 20226 доларів США, 3 процентів річних в сумі 1821 долара США 92 центів. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно приписів статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом. Правила підсудності у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. На підставі частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції. За змістом частини 1, 2 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності. Ухвалою Садгірського районного суду м.Чернівці від 23 січня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та повернення банківського вкладу. Предметом позову ОСОБА_1 , тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є стягнення з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 суму неповернутого банківського вкладу у розмірі 20226 доларів США, три проценти річних у розмірі 1821 долар США 92 центи. Підставою позову тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, ОСОБА_1 визначено порушення вимог, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів». Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує, або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язку найманого працівника. За змістом частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов`язані з наданням фінансових послуг. Не є фінансовими установами (не мають статусу фінансової установи) незалежні фінансові посередники, що надають послуги з видачі фінансових гарантій в порядку та на умовах, визначених Митним кодексом України. Частиною 1 статті 4 наведеного Закону визначено, що фінансовими послугами вважаються, зокрема залучення фінансових активів із зобов`язанням щодо наступного їх повернення, надання коштів у позику, втому числі і на умовах фінансового кредиту. Відповідно до частини 1-3 статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк має право надавати банківські та інші фінансові послуги (крім послуг у сфері страхування), а також здійснювати іншу діяльність, визначену в цій статті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг належать: залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб; відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах; розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик. Таким чином особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів». На підставі пункту 5 статті 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживачів або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пункті 4 постанови від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», позови, що виникають із кредитних правовідносин, пред`являються до суду за загальними правилами підсудності, визначеними главою 1 розділу Ш ЦПК. При цьому суд має враховувати право споживача на пред`явлення позову також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування цієї особи або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору (ч.5 ст.110 ЦПК). Крім того у пункті 37 постанови №3 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз`яснено, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (ст.109 ЦПК України) і правилом альтернативної підсудності (ст.110 ЦПК України) підсудна справа, належить виключно позивачеві (ч.14 ст.110 ЦПК України). Не можна погодитися з доводами Акціонерного товариства «Сенс Банк», на які є посилання у відзиві на апеляційну скаргу, що договірні відносини між сторонами відсутні, оскільки ОСОБА_1 просить суд їх визнати шляхом задоволення позовної вимоги про визнання договору між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», та ОСОБА_1 банківського вкладу (депозитний вклад з сплатою процентів в кінці терміну) від 01 вересня 2009 №205 дійсним. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 5 травня 2020 року у справі № 750/3917/17 (провадження № 14-24цс20) вказала, що стаття 215 ЦК України визначає загальні засади недійсності правочину. Відповідно до частини другої цієї статті недійсним є правочин, якщо його недійсність установлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. З системного аналізу наведених норм вбачаються певні ознаки, що є спільними для випадків, коли законодавець передбачає визнання правочину дійсним за рішенням суду. Так, у кожному з наведених випадків відповідний правочин є нікчемним у силу прямої вказівки закону на те і ці підстави існуючої нікчемності правочину, як і обставини, у зв`язку з якими вони склалися, визнаються та не оспорюються сторонами. Сторони усвідомлюють, що правочин не спричинив та не спричинятиме в майбутньому будь-яких правових наслідків, крім наслідків його нікчемності, не спричиняє прав і обов`язків, які малися на меті внаслідок вчинення такого правочину. Оскільки сторони усвідомлюють нікчемність правочину в силу припису закону, то метою звернення заінтересованої особи до суду є надання юридичної сили, легітимності такому нікчемному правочину шляхом прийняття про це судового рішення, що і зумовить настання відповідних прав та обов`язків у сторін правочину. Повноваження суду щодо узаконення нікчемного правочину чітко та недвозначно передбачені цивільним законодавством. Тож визнання нікчемного правочину дійсним на підставі рішення суду є можливе у випадках, прямо встановлених цивільним законодавством, тоді цивільні права і обов`язки виникають з рішення суду (частина п`ята статті 11 ЦК України), а без такого рішення суду не існували та не існуватимуть. Натомість позовна вимога ОСОБА_1 про визнання правочину дійсним та наведені підстави позову у справі, що розглядається, наведеним вище ознакам не відповідають. Навпаки, за змістом позовних вимог ОСОБА_1 вважає, що договір між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк», та ОСОБА_1 банківського вкладу (депозитний вклад з сплатою процентів в кінці терміну) від 01 вересня 2009 №205 не є нікчемним, підстави його нікчемності відсутні, з чим Акціонерне товариство «Сенс Банк» не погоджується. Саме тому, а не в силу відсутності судового рішення про дійсність (узаконення) нікчемного правочину, порушене право ОСОБА_1 на повернення банківського вкладу. Отже, заявлена у цій справі вимога про визнання правочину щодо укладення договору банківського вкладу дійсним за своєю природою є вимогою про встановлення юридичного факту у спорі щодо права на отримання банківського вкладу. Заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Т.Б., в апеляційній скарзі, що доповнення позову новою вимогою про визнання дійсним договору банківського вкладу не впливає на підсудність справи. Так позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживачів та повернення банківського вкладу подано до суду за зареєстрованим місцем проживання позивача, відповідно до положень частини пункту 5 статті 110 ЦПК України. Поєднання у одному проваджені із вимогою про захист прав споживачів та повернення банківського вкладу вимоги про визнання договору банківського вкладу дійсним, не суперечить положенням процесуального закону, відповідно не впливає на правильність визначеної судом територіальної юрисдикції (підсудності) цієї справи. Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 725/2910/19 (провадження № 61-8546св20) зазначив, що при поєднані в одному позові кількох вимог, одна з яких підлягає розгляду за правилами загальної підсудності, а інша - за правилами альтернативної підсудності, справа за такими вимогами може бути розглянута за правилами альтернативної підсудності у суді за вибором позивача. Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про належність справи до територіальної юрисдикції (підсудності) Голосіївського районного суду м.Києва на порушення норм процесуального права. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п.4 ч.1ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на наведене ухвала Садгірського районного суду м. Чернівці від 02 квітня 2024 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1ст.379 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Волошина Тетяна Борисівна, задовольнити. Ухвалу Садгірського районного суду м.Чернівці від 02 квітня 2024 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для проводження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 20 травня 2024 року. Головуючий Н. Ю. Половінкіна Судді І. Н. Лисак О. О. Одинак