Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 822/1217/16

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 822/1217/16 Головуючий у 1-й інстанції: Матущак В.В. Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П. 25 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Ватаманюка Р.В. Курка О. П. за участю: секретаря судового засідання: Аніщенко А.О., представника позивача Баженової А.І, представника відповідача: Жукової О.М., представника відповідача: Шостацької Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Львівський державний університет безпеки життєдіяльності ДСНС України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Львівський державний університет безпеки життєдіяльності ДСНС України, в якому просив: - визнати протиправними дії ДСНС України щодо невиплати йому грошового забезпечення у період з 24 грудня 2015 року по 04 травня 2016 року, допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік; - зобов`язати ДСНС України виплатити йому грошове забезпечення у період з 24 грудня 2015 року по 04 травня 2016 року; - зобов`язати ДСНС України нарахувати та виплатити йому допомогу на оздоровлення за 2016 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення; - стягнути з ДСНС України на його користь 50000 грн. моральної шкоди; - допустити рішення суду в частині стягнення з ДСНС України на його користь грошового забезпечення за один місяць до негайного виконання. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року в задоволені адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник позивача в судовому засідання підтримала вимоги апеляційної скарги та просила суд їх задовольнити. Представники відповідачів заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник третьої особи - Львівського державного університету безпеки життєдіяльності ДСНС України в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення предтавників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, наказом ДСНС України від 29.03.2013 №130 ОСОБА_1 призначено начальником Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області. Наказом ДСНС України від 28.04.2015 №233 здійснено організаційно-штатні заходи в ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, а саме: вилучено посаду начальника ГУ, що підлягає комплектуванню атестованою особою із спеціальним званням "генерал-майор служби цивільного захисту" та включено посаду начальника Головного управління, що заміщується цивільною особою (працівником). На підставі вказаного наказу, 24.06.2015 ДСНС України прийнято наказ № 327, яким було звільнено ОСОБА_1 із займаної посади начальника ГУ ДСНС України у Хмельницькій області та зараховано у розпорядження Голови ДСНС України до двох місяців, згідно пунктів 58, 79, 80 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (далі - Положення № 593). Наказом ДСНС України від 10.12.2015 № 746 позивачу надано щорічну відпустку за 2015 рік на 49 календарних днів з 10 грудня 2015 року по 27 січня 2016 року з виплатою допомоги на оздоровлення за 2015 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. У зв`язку з вирішенням питання подальшого проходження служби позивачем, 27 січня 2016 року наказом ДСНС України № 40 ОСОБА_1 було продовжено строк перебування у розпорядженні до двох місяців. Наказом ДСНС України від 28.01.2016 №41, Головою ДСНС України покладено на ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні, тимчасове виконання обов`язків за посадою помічника ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. В подальшому, наказом ДСНС України від 29.01.2016 № 49 на підставі рапорту ОСОБА_1 та відповідно до Положення № 593 та постанови КМУ № 1294 ОСОБА_1 , на якого покладено тимчасове виконання обов`язків за посадою помічника ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, надано щорічну основну відпустку за 2016 рік на 48 календарних днів з 29 січня по 16 березня 2016 року з виплатою допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. У зв`язку з перебуванням на лікарняному під час щорічної відпустки, наказом ДСНС України від 11.04.2016 №202 позивачу продовжено основну щорічну відпустку за 2016 терміном на 20 календарних днів з 11.04.2016 по 30.04.2016. Оскільки ОСОБА_1 не прибув до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, наказом ДСНС України від 28.04.2016 №212 було скасовано наказ ДСНС України від 28.01.2016 №41 щодо покладання тимчасового виконання обов`язків на ОСОБА_1 як нереалізований. Наказом ДСНС України від 29.04.2016 № 219 ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту з 04 травня 2016 року на підставі його рапорту. При здійсненні розрахунків з ОСОБА_1 , ДСНС України виплатила йому грошове забезпечення лише в період з 24.06.2015 по 24.12.2015, мотивуючи свої дії закінченням шестимісячного строку перебування позивача у розпорядженні. Крім того, ДСНС України при наданні щорічної відпустки за 2016 рік не виплатила ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. Вважаючи дії ДСНС України щодо невиплати грошового забезпечення за період з 24.12.2015 по 04.05.2016, а також щодо невиплати допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами доведена правомірність дій щодо невиплати позивачу грошового забезпечення у період з 24.12.2015 по 04.05.2016, а також допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 24.12.2015 по 04.05.2016 та допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік. Зобов`язано Державну служби України з надзвичайних ситуацій нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у період з 24.12.2015 по 04.05.2016 та допомогу на оздоровлення за 2016 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. В решті позовних вимог відмовлено. В подальшому, постановою Верховного Суду від 25.09.2019 касаційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій задоволено частково. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року у справі №822/1217/16 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Такого висновку суд дійшов з тих підстав, що висновок суду апеляційної інстанції є передчасним, та таким, що зроблений без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак таке судове рішення не є таким, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, у своєму рішенні Верховний Суд звернув увагу, що висновок суду апеляційної інстанції щодо помилковості нарахування грошового забезпечення саме Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності та необхідність здійснення відповідного нарахування та виплати саме першим відповідачем - ДСНС України, є передчасним з огляду на наявні в матеріалах справи докази про нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 саме Львівським держаним університетом безпеки життєдіяльності. Також суд зауважив, що висновок суду щодо зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення, допомоги на оздоровлення та допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік саме першим відповідачем - ДСНС України є передчасним, оскільки судом апеляційної інстанції належним чином не досліджено та не перевірено чи змінились повноваження та обов`язки ОСОБА_1 на посаді помічника ректора та чи спеціальне звання позивача (полковник служби цивільного захисту) залишилось за ним при перебуванні у розпорядження та покладення на нього обов`язків помічника ректора. Разом з тим, Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, посилаючись лише на те, що тимчасове покладення на позивача обов`язків за посадою помічника ректора не є переведенням або призначенням ОСОБА_1 на іншу посаду, вказаними положеннями Інструкції №475 з урахуванням встановлених фактичних обставин по справі при вирішенні даного спору в частині нарахування та виплати допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань першим відповідачем у справі - ДСНС України не керувався, обмежившись при цьому лише посиланням на пункт 3 Розділу IX Інструкції №475, яким тільки встановлено визначення розміру матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та розрахунок вказаної допомоги. Колегія суддів переглядаючи постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року в межах доводів та вимог апеляційної скарги та надаючи правову оцінку обставинам справи, виходить із наступного. Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні розрахунків з ОСОБА_1 , ДСНС України виплатила йому грошове забезпечення лише в період з 24.06.2015 по 24.12.2015, мотивуючи свої дії закінченням шестимісячного строку перебування позивача у розпорядженні. Крім того, ДСНС України при наданні щорічної відпустки за 2016 рік не виплатила ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. Щодо вимоги позивача про визнання протиправними дії ДСНС України щодо невиплати йому грошового забезпечення у період з 24.12.2015 по 04.05.2016, та зобов`язання ДСНС України нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення у період 24.12.2015 по 04.05.2016, слід зазначити наступне. Так, згідно з статтею 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. За правилами статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України. Частиною 2 статті 129 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що особам рядового і начальницького складу цивільного захисту надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового і матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Відповідно до пункту 3 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року №593 (далі - Положення) визначено, що особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання. Згідно з абз. 2 п. 79 Положення № 593 особа рядового і начальницького складу для вирішення питання щодо подальшого проходження служби може бути звільнена із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту у разі проведенням організаційно-штатних заходів, якщо до кінця встановленого строку проведення таких заходів не вирішено питання щодо подальшого службового використання вивільнених осіб рядового і начальницького складу, - до двох місяців. Відповідно до пункту 83 Положення № 593 загальний строк перебування особи рядового і начальницького складу в розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не може бути більшим, ніж шість місяців з урахуванням часу перебування на стаціонарному лікуванні (обстеженні, медичному огляді) та у відпустці. Приписами пункту 84 цього Положення передбачено, що у разі, коли після закінчення строку перебування особи рядового і начальницького складу у розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не вирішено питання подальшого проходження нею служби, така особа звільняється із служби цивільного захисту. Положеннями пункту 87 Положення № 593 встановлено, що на особу рядового і начальницького складу може бути покладено у зв`язку із службовою необхідністю тимчасове виконання обов`язків за вакантною (незайнятою) іншою рівнозначною або вищою посадою за її згодою. Відповідно до пункту 12 Положення №593 останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається день виключення особи рядового і начальницького складу з кадрів ДСНС. За приписами абзацу 4 пункту 4 Розділу I Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23 квітня 2015 № 475 (надалі також Інструкція № 475) встановлено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які перебувають у розпорядженні відповідних керівників (начальників) органів управління (підрозділів), з урахуванням положень розділу ХІІ цієї Інструкції. Відповідно до пунктів 3 та 7 розділу IХ цієї Інструкції за час перебування осіб рядового і начальницького складу (на яких покладено тимчасове виконання обов`язків за посадою) у відпустці, службовому відрядженні, не пов`язаному з тимчасовим виконанням обов`язків за посадою, на навчанні, лікуванні в лікувальних закладах, а також за час звільнення від службових обов`язків понад 3 дні (незалежно від причини) виплачуються оклади за основними посадами. Особам рядового і начальницького складу, які зараховані у розпорядження і на яких покладено тимчасове виконання обов`язків за вакантними посадами, оклади виплачуються за час фактичного виконання цих обов`язків за посадою, що тимчасово виконується, але не більше шести місяців безперервного виконання обов`язків. Пунктами 1-4 розділу ХIХ Інструкції №475 передбачено, що особам рядового і начальницького складу, в тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні органу управління (підрозділу), за рішенням начальника органу управління (підрозділу) один раз на рік може надаватися допомога для оздоровлення в розмірах, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення. Підставою для виплати особі рядового і начальницького складу допомоги для оздоровлення є рапорт особи рядового і начальницького складу з проханням надати їй зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ начальника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати грошової допомоги для оздоровлення (із обов`язковим зазначенням суми). Визначення розміру місячного грошового забезпечення для обрахунку допомоги для оздоровлення проводиться у тому ж порядку, що і при обрахунку матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, визначеному пунктом 3 розділу XVIII цієї Інструкції. У разі переміщення особи рядового і начальницького складу по службі в інші органи управління (підрозділи) в грошовому атестаті зазначається, у якому розмірі та за який період особі рядового і начальницького складу виплачена допомога для оздоровлення. Якщо допомога для оздоровлення не надавалася, робиться запис «допомога для оздоровлення за ______ рік не виплачувалася». Так, з матеріалів справи вбачається, що 24.06.2015 наказом ДСНС України №327 ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади начальника ГУ ДСНС України у Хмельницькій області та зараховано у розпорядження Голови ДСНС України. Шестимісячний термін перебування позивача у розпорядженні закінчився 23.12.2015. Згідно з абз. 1 п. 4 розділу ХІІ Інструкції № 475 загальний строк, коли особа рядового чи начальницького складу, перебуваючи в розпорядженні відповідного керівника (начальника) органу управління (підрозділу), має право на грошове забезпечення у розмірі, передбаченому п.2 цього розділу, не повинен перевищувати шести місяців. З 24.12.2015 ДСНС України припинило виплату грошового забезпечення позивачу, посилаючись на вимоги п. 4 розділу ХІІ Інструкції №475. Також по закінченню максимального шестимісячного терміну перебування у розпорядженні, наказом ДСНС України 27 січня 2016 року № 40 ОСОБА_1 було продовжено строк перебування у розпорядженні ще до двох місяців. Як зазначалось вище, приписами пункту 84 цього Положення передбачено, що у разі, коли після закінчення строку перебування особи рядового і начальницького складу у розпорядженні керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту не вирішено питання подальшого проходження нею служби, така особа звільняється із служби цивільного захисту. Отже, слід зазначити, що відповідач по закінченню шестимісячного терміну перебування позивача у розпорядженні мав керуватись п. 84 Положення №593, а не лише п. 4 розділу ХІІ Інструкції № 475 щодо припинення виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення. Таким чином, після закінчення строку перебування позивача у розпорядженні Голови ДСНС України, не вирішивши питання подальшого проходження позивача служби, відповідач повинен був звільнити ОСОБА_1 зі служби цивільного захисту. Натомість, наказом ДСНС України від 28 січня 2016 року №41 на позивача було покладено тимчасове виконання обов`язків за посадою помічника ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Оскільки ОСОБА_1 не прибув до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, наказом ДСНС України від 28.04.2016 №212 було скасовано наказ ДСНС України від 28.01.2016 №41 щодо покладання тимчасового виконання обов`язків на ОСОБА_1 як нереалізований. З наведеного вбачається, що позивач не приступав до виконання обов`язків за посадою помічника ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності. Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги пояснення представника позивача, які були надані в судовому засіданні, а саме про те, що посада помічника ректора введена до штату наказом Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 19.02.2016 №51 (т.2 а.с.102), тоді як покладання тимчасового виконання обов`язків за вказаною посадою відбулось наказом ДСНС України від 28.01.2016 №41, тобто тоді, коли вказана посада була відсутня в штатному розкладі. Слід зазначити, що пунктами 1,2 Розділу ХІІ Інструкції №475 встановлено, що особам рядового і начальницького складу, яких звільнено із займаних посад та для вирішення питання щодо подальшого проходження служби зараховано в розпорядження відповідних керівників (начальників) органів управління (підрозділів) з підстав, передбачених пунктом 79 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, виплата грошового забезпечення зберігається в розмірі, визначеному пунктом 2 цього розділу, на весь період перебування в розпорядженні, але не більше двох місяців. Виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, зазначеним у пункті 1 цього розділу, здійснюється з розрахунку: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які мають постійний характер (у тому числі премія у розмірі, визначеному в розділі V цієї Інструкції, крім винагород), що були встановлені особам рядового і начальницького складу за останньою штатною посадою на момент зарахування у розпорядження. Згідно п.1 ч.5 Розділу XII Інструкції №475 виплата особам рядового і начальницького складу грошового забезпечення, на одержання якого вони втратили право, поновлюється: призначеним на посади - з дня видання наказу керівника (начальника) органу управління (підрозділу) про призначення, при цьому за період з дня видання наказу про призначення і до дня, з якого особи рядового і начальницького складу приступили до виконання обов`язків за посадою, виплачуються оклади за основними посадами, які вони раніше займали. Наказом ДСНС України від 10.12.2015 № 746 позивачу надано щорічну відпустку за 2015 рік на 49 календарних днів з 10 грудня 2015 року по 27 січня 2016 року з виплатою допомоги на оздоровлення за 2015 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2015 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. Наказом ДСНС України від 29.01.2016 № 49 на підставі рапорту ОСОБА_1 та відповідно до Положення № 593 та постанови КМУ № 1294 ОСОБА_1 , на якого покладено тимчасове виконання обов`язків за посадою помічника ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, надано щорічну основну відпустку за 2016 рік на 48 календарних днів з 29 січня по 16 березня 2016 року з виплатою допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. У зв`язку з перебуванням на лікарняному під час щорічної відпустки, наказом ДСНС України від 11.04.2016 №202 позивачу продовжено основну щорічну відпустку за 2016 терміном на 20 календарних днів з 11.04.2016 по 30.04.2016. Оскільки ОСОБА_1 не прибув до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, наказом ДСНС України від 28.04.2016 №212 було скасовано наказ ДСНС України від 28.01.2016 №41 щодо покладання тимчасового виконання обов`язків на ОСОБА_1 як нереалізований. Наказом ДСНС України від 29.04.2016 № 219 ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту з 04 травня 2016 року на підставі його рапорту. При здійсненні розрахунків з ОСОБА_1 , ДСНС України виплатила йому грошове забезпечення лише в період з 24.06.2015 по 24.12.2015, мотивуючи свої дії закінченням шестимісячного строку перебування позивача у розпорядженні. Крім того, при наданні щорічної відпустки за 2016 рік ОСОБА_1 не виплачено допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки, накази ДСНС України про надання відпустки за 2016 рік та виплату допомоги на оздоровлення та соціально побутових питань були видані після покладення на нього тимчасового виконання обов`язків за посадою помічника ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, то ДСНС України, ГУ ДСНС України у Хмельницькій області, ЛДУ БЖД вживало всіх можливих заходів щодо нарахування й виплати ОСОБА_1 належного йому грошового забезпечення тощо відповідно до нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, однак останній не вживав заходів спрямованих на отримання належному йому грошового забезпечення. Проте, колегія суддів зазначає, що як вбачається із змісту письмових пояснень Львівського державного університету безпеки життєдіяльності на підставі наказу цього закладу від 29 квітня 2016 року №257/ос нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу в сумі 14127,05 грн. були скасовані, вказана сума коштів перерахована з депозитного рахунку на реєстраційний рахунок та відновлено касові видатки за загальним фондом з 24 травня 2016 року, грошовий атестат відповідно до вимог Інструкції № 475 повернуто до ГУ ДНСН України у Хмельницькій області 12 травня 2016 року (том 2, а.с. 82-84). У відповідності до вимог п. 81 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу, які зараховані у розпорядження відповідно до абзаців другого - четвертого пункту 79 цього Положення, продовжують проходити службу цивільного захисту згідно з цим Положенням, виконуючи службові обов`язки у межах, визначених посадовою особою, в чиєму розпорядженні вони перебувають. Згідно із ч. 1 ст. 125 КЦЗ України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків. Матеріали справи містять довідку Львівського держаного університету безпеки життєдіяльності від 15 липня 2016 року №390, відповідно до якої ОСОБА_1 дійсно працював в зазначеному університеті, форма працевлаштування - основне місце роботи, займав посаду - тимчасове виконання обов`язків за посадою помічника ректора, йому нараховано за період з січня по квітень 2016 року грошове забезпечення з урахуванням окладу, звання, вислуги років, особливих умов 50%, премії 100% в розмірі 14342,19 грн. (том 1, а.с.104). Також в матеріалах справи наявний витяг з наказу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 02 лютого 2016 року №30 о/с, відповідно до якого полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні Голови ДСНС України та на якого покладено тимчасово виконання обов`язків за посадою помічника ректора, встановлено посадовий оклад у розмірі 1302 грн., з 28 січня 2016 року. Отже, в період з 28.01.2016 по 28.04.2016 позивачу належним чином нараховувалось грошове забезпечення Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності, однак позивач не з`являвся по місцю проходження служби для оформлення карткового рахунку, тому його грошове забезпечення перебувало на депозитному рахунку в Державній казначейській службі, а наказ від 28.01.2016 №41 втратив чинність з 28.04.2016, тому нарахування грошового забезпечення Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності у період з 28.01.2016 по 28.04.2016 є правомірним. У відповідності до вимог п. 81 Положення № 593 особи рядового і начальницького складу, які зараховані у розпорядження відповідно до абзаців другого - четвертого пункту 79 цього Положення, продовжують проходити службу цивільного захисту згідно з цим Положенням, виконуючи службові обов`язки у межах, визначених посадовою особою, в чиєму розпорядженні вони перебувають. Так, у своєму рішення Верховний Суд зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції щодо зобов`язання нарахувати та виплатити грошове забезпечення, допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік саме першим відповідачем є передчасним, оскільки судом апеляційної інстанції належним чином не досліджено та не перевірено чи змінились повноваження та обовязки ОСОБА_1 на посаді помічника ректора та чи спеціальне звання позивача (полковник служби цивільного захисту) залишилось за ним при перебуванні у розпорядження та покладення на нього обов`язків помічника ректора. На виконання цієї вказівки Верховного Суду судом апеляційної інстанції встановлені наступні обставини. Відповідно до пункту 185 Положення №593 звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється їх начальниками (керівниками), яким таке право надано відповідно до номенклатури посад, а осіб начальницького складу, які мають спеціальні звання від полковника служби цивільного захисту та вище, - виключно Головою ДСНС. П.п.11,12 Положення №593 визначено, що служби цивільного захисту закінчується у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу із служби цивільного захисту в запас Збройних Сил або у відставку, загибелі (смерті), визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою. Останнім днем проходження служби цивільного захисту вважається виключення особи рядочого і начальницького складу з кадрів ДСНС. Звільнення особи з посади із зарахуванням у озпорядження відповідного керівника дає можливість особі продовжувати проходити службу цивільного захисту, користуватися усіма соціальними правами та пільгами, передбаченими законодавством для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, в тому числі отримувати грошове забезпечення до вирішення питання щодо його подальшого службового використання. Так, на вимогу суду відповідачем було надано посадову інструкцію помічника ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності та Положення про Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області. Колегія суддів зазначає, що посада помічника ректора ЛДУ БЖД не є аналогічною посаді начальника ГУ ДСНС у Хмельницькій області, вони відрізняються в частині функціональних обов`язків, завдань, прав, відповідальності, кваліфікаційних вимог тощо. ОСОБА_1 проходив службу цивільного захисту зі спеціальним званням «полковник служби цивільного захисту». Судом встановлено, що позивача не призначали на постійній основі на помічника ректора, а лише поклали обов`язки ТВО, що не суперечить Положенню №593, спецзвання «полковник служби цивільного захисту» за ним залишалося, не понизилося. При цьому, позивач не був позбавлений спеціального звання, а тому спеціальне звання позивача (полковник служби цивільного захисту) залишилось за ним при перебуванні у розпорядженні та покладення на нього обов`язків помічника ректора. Таким чином, виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 має право на виплату грошового забезпечення за час перебування у розпорядженні, оскільки позивач перебував у розпорядженні до часу звільнення зі служби цивільного захисту. Тому виплата позивачу такого грошового забезпечення повинна здійснюватися саме ДСНС України, оскільки згідно Положення №593 перебування в розпорядженні підлягає оплаті, а обмеження в оплаті шестимісячним строком застосовується лише у випадку звільнення в строк шість місяців. Однак, на думку колегії суддів апеляційної інстанції виплата грошового забезпечення позивачу відповідачем - ДСНС України повинна бути здійснена лише за період з 11.12.2015 по 27.01.2016 та з 20.04.2016 по 04.05.2016, оскільки у вказаний період позивач продовжував виконувати свої посадові обов`язки до часу звільнення зі служби цивільного захисту (до 04 травня 2016 року), а у період з 28.01.2016 по 19.04.2016 грошове забезпечення було нараховано в ЛДУ БЖД. Разом з тим, представниками відповідача в судовому засіданні було надано пояснення про те, що ДСНС України виконало в повному обсязі постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 шляхом перерахування на особистий рахунок ОСОБА_1 коштів. Таким чином, колегія суддів вважає протиправною бездіяльність ДСНС України щодо невиплати ОСОБА_1 щодо невиплати грошового забезпечення у період з 11.12.2015 по 27.01.2016 та з 29.04.2016 по 04.05.2016. Водночас щодо періоду з 28.01.2016 по 28.04.2016, то слід зазначити, що згідно витягу з наказу Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 02 лютого 2016 року №30 о/с, відповідно до якого полковнику служби цивільного захисту ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні Голови ДСНС України та на якого покладено тимчасово виконання обов`язків за посадою помічника ректора, встановлено посадовий оклад у розмірі 1302 грн., з 28 січня 2016 року. При цьому, в даний період часу грошове забезпечення було нараховано в ЛДУ БЖД. Здійснення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з січня по квітень 2016 року підтверджується виписками з рахунка Львівського держаного університету безпеки життєдіяльності, відкритого у Державній казначейській службі у Львівській області. Як вбачається із змісту письмових пояснень Львівського державного університету безпеки життєдіяльності на підставі наказу цього закладу від 29 квітня 2016 року №257/ос нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу в сумі 14127,05 грн. були скасовані, вказана сума коштів перерахована з депозитного рахунку на реєстраційний рахунок та відновлено касові видатки за загальним фондом з 24 травня 2016 року, грошовий атестат відповідно до вимог Інструкції № 475 повернуто до ГУ ДНСН України у Хмельницькій області 12 травня 2016 року (том 2, а.с. 82-84). Таким чином, наведеним підтверджується, що у період з 28.01.2016 по 28.04.2016 нарахування грошового забезпечення повинно проводитися Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності, а тому вимоги позивача про зобов`язання ДСНС України нарахувати та виплатити грошове забезпечення у період з 28.01.2016 по 28.04.2016 задоволенню не підлягають. Щодо вимог позивача про виплату йому допомоги на оздоровлення за 216 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення, то слід зазначити наступне. Відмовляючи у виплаті допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не вживав заходів, спрямованих на отримання вказаних виплат, нарахованих Львівським держаного університету безпеки життєдіяльності. Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 129 КЦЗ України особам рядового і начальницького складу цивільного захисту надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового і матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Колегія суддів зазначає, що порядок виплати допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань визначені розділами IX та XVIII Інструкції №475. П. 3 Розділу IX Інструкції № 475 визначає, що за час перебування осіб рядового і начальницького складу (на яких покладено тимчасове виконання обов`язків за посадою) у відпустці, службовому відрядженні, не пов`язаному з тимчасовим виконанням обов`язків за посадою, на навчанні, лікуванні в лікувальних закладах, а також за час звільнення від службових обов`язків понад 3 дні (незалежно від причини) виплачуються оклади за основними посадами. Зокрема, пунктом 2 вказаної Інструкції встановлено, що підставою для виплати особі рядового чи начальницького складу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань є рапорт особи рядового чи начальницького складу з проханням надати їй зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ керівника (начальника) органу управління (підрозділу) на здійснення виплати (із обов`язковим зазначенням суми) зазначеної матеріальної допомоги. Матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань особам рядового і начальницького складу надається за місцем проходження служби. Наказом ДСНС України від 29.01.2016 № 49 на підставі рапорту ОСОБА_1 та відповідно до Положення № 593 та постанови КМУ № 1294 ОСОБА_1 , на якого покладено тимчасове виконання обов`язків за посадою помічника ректора Львівського державного університету безпеки життєдіяльності, надано щорічну основну відпустку за 2016 рік на 48 календарних днів з 29 січня по 16 березня 2016 року з виплатою допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. Однак, вимоги наказу в частині виплати позивачу допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення не були виконані. Слід зазначити, що вказаний наказ не скасовано. Проте, колегія суддів звертає увагу, що довідка Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 15.07.2016 №390 не містить відомостей щодо нарахування допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік. Крім того, зі змісту письмових пояснень Львівського державного університету безпеки життєдіяльності та заперечень на позов ДСНС України (том 1 а.с. 124 та том 2 а.с. 83) вбачається, що матеріальну допомогу на оздоровлення за 2016 рік та допомогу для вирішення соціально-побутових питань ОСОБА_1 не нараховували і не виплачували, оскільки з 22 лютого 2016 року по 08 квітня 2016 року позивач перебував на лікуванні, до Львівського державного університету безпеки життєдіяльності не прибув для проходження служби, у зв`язку з чим в подальшому наказ відповідача від 28 січня 2016 року №41 було скасовано як нереалізований та у Львівського держаного університету безпеки життєдіяльності не було правових підстав для виплат позивачу вказаних матеріальних допомог (на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань). Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 має право на виплату допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік, однак така виплата має проводитися за посадою, з якої його зараховано у розпорядження, тобто саме ДСНС України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, то колегія суддів не вбачає підстав для задоволення цієї вимоги, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження завдання йому моральної шкоди. На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що судом першої інстанції було не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до частково неправильного вирішення справи, до того ж, висновки суду не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення має право скасувати його повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Отже, за таких обставин та враховуючи, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також в зв`язку із тим, що деякі висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, у відповідності до п.п.1,3,4 ч.1 ст.317 КАС України, вважає за необхідне скасувати рішення суду 1-ї інстанції та прийняти нове - про часткове задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Львівський державний університет безпеки життєдіяльності ДСНС України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення у період з 11.12.2015 по 27.01.2016 та з 29.04.2016 по 04.05.2016 та допомоги на оздоровлення за 2016 рік та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік. Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у період з 11.12.2015 по 27.01.2016 та з 29.04.2016 по 04.05.2016 та допомогу на оздоровлення за 2016 рік та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік у розмірі місячного грошового забезпечення. В решті позовних вимог відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 06 березня 2020 року. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Курко О. П.