Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 632/173/20
від 06.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 березня 2020 р.Справа № 632/173/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калитки О. М., Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11.02.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Библів С.В., місце складання м. Первомайський, повний текст складено 11.02.20 року по справі № 632/173/20 за позовом ОСОБА_1 до Начальника СРПП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Кобзаря Юрія Анатолійовича про визнання дій відповідача неправомірними, визнання постанови протиправною та скасування її, закриття провадження по адміністративній справі, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Первомайського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до начальника СРПП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Кобзаря Юрія Анатолійовича про визнання дій відповідача неправомірними, визнання постанови протиправною та скасування її, закриття провадження по адміністративній справі. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 24.01.2020 року він керуючи автомобілем ЗІЛ 131 з номерним знаком НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Дорожній м. Первомайського Харківської області, був зупинений начальником СРПП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітаном поліції Кобзарем Ю.А., який склав відносно нього постанову серії ДПО18 № 349978 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вказував, що його вантажний автомобіль не підпадає під категорію автомобілів, які мають проходити обов`язків технічний контроль, оскільки він не використовується для роботи в якості таксі або для перевезення вантажу з метою отримання прибутку. Просив суд визнати дії начальника СРПП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Кобзаря Ю.А. щодо ухвалення постанови протиправними та скасувати постанову серії ДПО18 № 349978 від 24.01.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11.02.2020 року відмовлено в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника СРПП Первомайського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Кобзаря Юрія Анатолійовича про визнання дій відповідача неправомірними, визнання постанови протиправною та скасування її, закриття провадження по адміністративній справі. Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, вказував, що його вантажний автомобіль не підпадає під категорію автомобілів, які мають проходити обов`язків технічний контроль, оскільки він не використовується з метою отримання прибутку, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Позивач в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. Представник відповідачів в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. Відповідно до ч. 3 ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 24.01.2020 року об 11 год. 25 хв. по вул. Дорожній в м. Первомайському Харківської області, ОСОБА_1 керував автомобілем ЗІЛ 131 з номерним знаком НОМЕР_1 , що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 121 КУпАП. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача наявний склад правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП України, в зв`язку з чим оскаржувана постанова є правомірною. Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного. Згідно з ч. 3 ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до п. 31.3 б), Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов`язкового технічного контролю (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Згідно зі ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Обов`язковому технічному контролю не підлягають: 1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; 2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років; 3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України». Обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України Аналогічні положення наведено і в п. 1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. N
137. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Дослідивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 автомобіль ЗІЛ 131, 1992 року випуску, дата реєстрації 02.02.2013 року, тип: спеціальний вантажний-С, повна маса автомобіля становить 11685 кг, маса без навантаження - 4650 кг, об`єм двигуна - 6000 куб.см (а.с.8). Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що транспортний засіб ЗІЛ 131 є вантажним, зі строком експлуатації більше 2-ох років, а відтак підлягає обов`язковому технічному контролю. При цьому, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо невикористання транспортного засобу для роботи в якості таксі або для перевезення вантажу з метою отримання прибутку, оскільки ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що обов`язковому технічному контролю не підлягають легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, тобто дане положення стосується лише легкових автомобілів. Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів приходить до висновку, що судовим розглядом підтверджено факт порушення позивачем правил дорожнього руху. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ Враховуючи викладене, колегія суддів, зазначає, що постанова серії ДПО18 № 349978 від 24.01.2020 року є законною та обґрунтованою, прийнятою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для справи, а отже судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11.02.2020 року відсутні. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 11.02.2020 року по справі № 632/173/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді(підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова