Постанова 4851 № 632/1725/23
від 19.02.2024 ·ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2024 р.Справа № 632/1725/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. , за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22.11.2023, головуючий суддя І інстанції: Кочнєв О.В., м. Первомайський, повний текст складено 22.11.23 року у справі № 632/1725/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі за текстом також - відповідач), в якому просив скасувати постанову від 02.10.2023 серії АА № 00013837 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Рішенням Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22 листопада 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням у ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги та не дослідив в ході розгляду справи долучені позивачем до матеріалів позовної заяви письмові докази, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 14.06.2018 на автомобіль MAN TGX 18.400, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 06.01.2023 на спеціалізований напівпричіп н/пр.-контейнеровоз «KOEGEL», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , згідно з якими транспортні засоби належать на праві власності та зареєстровані за ТОВ «Лихачовський елеватор», тобто юридичній особі. Доказів того, що позивач є керівником юридичної особи, оскаржувана постанова та матеріали справи не містять. Вказує, що судом першої інстанції не розглянуто, не надано оцінку доводам позивача про те, що оскаржувана постанова не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Мініфраструктури № 512 від 27.09.2021, оскільки не містить такої інформації: у розділі «установив(ла)» незаконно визначено позивача як відповідальну особу, яка допустила рух транспортного засобу, у зв`язку з тим, що (тягач) MAN TGX 18.400, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , належить на праві власності та зареєстрований за ТОВ «Лихачовський елеватор», не визначена смуга руху та напрямок руху автомобіля, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, марку, модель напівпричепу. На думку позивача вказані недоліки ставлять під сумнів факт складання постанови серії АА №00013837 в справі про адміністративне правопорушення. Просить урахувати, що судом першої інстанції не розглянуто доводи щодо відсутності належного обґрунтування в оскаржуваній постанові розміру процентного перевищення нормативного навантаження. За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального права. Просить урахувати, що надані відповідачем до матеріалів справи письмові докази в повній мірі спростовують твердження позивача, наведені в апеляційній скарзі. Зокрема, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач є директором ТОВ «Лихачовський елеватор». Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України). Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що постановою серії АА №00013837, складеною головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Соколюком Любомиром Миколайовичем, 02.10.2023 позивача, Івченка А. А., як керівника юридичної особи, власника автомобіля марки MAN, моделі TGX 18.400, реєстраційний номер НОМЕР_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП через порушення вимог п.п. 22.5 ПДР України, а саме: перевищення нормативних параметрів навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 12,847 % (1,436 тонн) при максимально дозволеній максимальному навантаженні на вісь у розмірі 11,5 тонн та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. При вирахування автоматичним прибором обліку навантаження на одиночну вісь з урахуванням похибки склало 12,936 тон (а.с. 16, зворотній бік - 17). При цьому підставою відповідальності позивача відповідач в особі свого уповноваженого представника вказав автоматичне фіксування перевищення маси вказаного транспортного засобу 01.10.2023 сертифікованим та таким, що пройшов відповідну повірку технічного засобу засобом «WIM 78», «WAGA-WIM35» заводський номер № 16, у Дніпропетровській області на автомобільній дорозі Н-11, км 76+702 з діючим сертифікатом про проходження повірки технічного засобу до 26.12.2023. Не погодившись із винесеною постановою, позивач оскаржив її у судовому порядку. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірна постанова винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо та своєчасно, тому підстав для її скасування немає. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року, № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ). Відповідно до частини другої статті 29 Закону № 3353-ХІІ з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Частиною четвертою статті 48 Закону України від 05 квітня 2001 року, № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року, № 1567 (далі - Порядок № 1567; в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з пунктами 3, 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється: - наявність визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; - виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Пунктом 16 Порядку № 1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю. Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27 червня 2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Згідно з підпунктами 3, 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Великовагові та великогабаритні транспортні засоби - це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001, № 1306. Транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, № 1306 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Згідно з ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Отже Законом № 2344-ІІІ та Порядком № 879 визначено, що у разі перевищення вагових параметрів транспортного засобу із урахуванням результатів їх зважування більше ніж на 2 відсотки, то такі транспортні засоби вважаються великоваговими та повинні здійснювати рух автомобільними дорогами на підставі дозволів. Такий правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 28 липня 2022 року у справі № 380/5173/20, 18 серпня 2022 року у справі № 340/4673/20. Суб`єкт відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, визначено ст. 14-3 КУпАП, в якій зазначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року, № 1174 (далі - Порядок № 1174). Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 за № 1174, передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером. Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей). Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Як убачається з матеріалів справи, 01.10.2023 о 17 год. 12 хв. на автодорозі Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, на автоматичному пункті фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті за допомогою технічного засобу WIM78, WAGA-WIM35, зав.№16 здійснено вимірювання загальної маси транспортного засобу MAN, моделі TGX 18.400, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та встановлено перевищення нормативних параметрів навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 12,847% (1,436 тонн) при максимально дозволеній максимальному навантаженні на вісь у розмірі 11,5 тонн. Посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідальною особою за яке є ОСОБА_1 , як керівник власника транспортного засобу юридичної особи. Так, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 від 14.06.2018 автомобіль MAN моделі TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ТОВ «Лихачовський елеватор»; згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 06.01.2023 спеціалізований напівпричіп н/пр.-контейнеровоз «KOEGEL» зареєстрований за ТОВ «Лихачовський елеватор». Директором ТОВ «Лихачовський елеватор» є ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, що надана відповідачем та перевірена судом шляхом направлення відповідного запиту. З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що автомобіль марки MAN, моделі TGX 18.400, реєстраційний номер НОМЕР_2 , спеціалізований напівпричіп н/пр.-контейнеровоз «KOEGEL» був закріплений за будь-яким працівником ТОВ «Лихачовський елеватор», де він є керівником (зокрема, водієм, який на ньому працює, тощо), або що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів міститься відмітка про те, що адресою позивача є адреса саме ТОВ «Лихачовський елеватор», а не адреса позивача як фізичної особи, про що позивачем зазначалося в позовній заяві. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, як відповідальну особу, якою вчинено порушення правил дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу WIM 78, WAGA-WIM35, зав.№16, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії UA.TR. 113-0619/11F-22; 0695/11F-22 до 26.12.2023 (а.с. 87). До матеріалів справи також долучені копії сертифікатів відповідності, сертифікатів перевірки типу вимірювальної техніки «WIM 78», «WAGA-WIM35» (у складі Автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA»), якими підтверджено відповідність вимірювальної техніки вимогам чинного законодавства /а.с. 47-51/. Тобто зазначеними документами підтверджено відповідність вказаних технічних приладів вимогам технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Так, згідно з Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 за № 1174: - за пунктом 2 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи; - за пунктом 7 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичним пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку; - за пунктом 12 автоматичний пункт може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу; /фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформант інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи; - за пунктом 14 інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих; - за пунктом 15 метадані повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі. фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності). Під час передачі інформаційних файлів та метаданних проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку фіксації адміністративних правопорушень). Відтак з системного аналізу положень наведеного Порядку фіксації адміністративних правопорушень вбачається, що здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному транспорті може здійснюватися, зокрема шляхом встановлення на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплекс технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, зокрема вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо. У подальшому така інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які містять інформацію про засоби вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, дату і час фіксації здійснення вимірювання тощо, фотографії транспортного засобу, відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт. При цьому система забезпечує автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичний пунктів, відповідно до законодавства. Тобто суть процесу автофіксації правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті полягає у забезпеченні прозорості фіксації порушень, зменшення участі посадових осіб у вказаному процесі, що спрямовано на об`єктивну оцінку обставин та фактів вчинення правопорушення. Отже закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи. Порушення правил дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою вимірювального обладнання «WIM 78», «WAGA-WIM35» (у складі Автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA»), відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою КМУ від 13.01.2016 за №
94. Отже інформація, отримана з приладу для зважуванням дорожніх транспортних засобів у русі «WIM 78», «WAGA-WIM35» (у складі Автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA»), є належним доказом перевищення повної маси вантажного транспортного засобу. Водночас обов`язкової вимоги щодо відеозапису правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, діюче законодавство не містить, а тому посилання позивача на вказаний факт не є спроможним. Відсутність доступу до електронної копії постанови не спростовує сам факт її складання та подальше її отримання позивачем, тобто належне його повідомлення про факт її складення та направлення на адресу позивача. Вказана позиція суду кореспондується з нормами ст. 283 КУпАП. Як убачається з матеріалів справи, в якості доказів вчинення правопорушення відповідачем надано, зокрема, спірну постанову від 02.10.2023 серії АА № 00013837, яка містить відомості про найменування органу та посадової особи, що виніс постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, стосовно якої розглядалася справа, опис обставин, установлених під час розгляду справи, зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, прийняте у справах рішення, транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис), розмір штрафу та порядок його сплати, правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження, відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу, адресу вебсайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності, а також дату та час фіксації здійснення вимірювання навантаження. Отже оскаржувана постанова містять всі відомості, передбачені положеннями ст. 283 КУпАП, та які є достатніми та необхідними для встановлення суті та змісту вчинених позивачем правопорушень. Крім того, відповідачем надано до суду роздруківку фотоматеріалів транспортного засобу MAN TGX 18.400, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , здійснених у момент фіксації проїзду транспортного засобу через автоматичний пункт (а. с. 43-47). Нормативні габаритно-вагові параметри в постанові від 02.10.2023 серії АА № 00013837 зазначено шляхом посилання на п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року, № 1306. Відсоткове та натуральне значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з урахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складає 10 % щодо перевищення загальної маси транспортного засобу та 16 % щодо навантаження на осі. Враховуючи допустиму похибку автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення маси транспортного засобу здійснюється за формулою: ((Х факт Х норм - похибка пристрою)/Х норм)*100%, де Х факт фактично зафіксований параметр габариту або ваги, Х норм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно до п. 22.5. Правил ПДР. Отже розрахунок відсоткового перевищення за оскаржуваною постановою: (15400 кг 11500 кг - 16% *15400 кг)/11500) кг*100%= 12,487%. Розмір відсотку, отриманий в результаті наведених розрахунків, відповідає зазначеному в постанові та є правильним. Розрахунок розміру процентного перевищення нормативного навантаження здійснено відповідачем із застосуванням методики розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, визначеної у ДСТУ OIML R 134-1:2010. З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріали справи містять належні докази у справі про адміністративне правопорушення, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, Колегія суддів уважає доведеним факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Посилання позивача на те, що він не є особою, яка несе відповідальність за порушення приписів п. 22.5 ПДР України, є безпідставним, оскільки матеріалами справи у їх сукупності у достатній мірі підтверджено факт того, що ОСОБА_1 є керівником юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, тобто суб`єктом відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, що визначений ст. 14-3 КУпАП. Разом з цим матеріали проведеного габаритно-вагового контролю не дають підстав для сумнівів, що належний ТОВ «Лихачовський елеватор» транспортний засіб MAN моделі TGX 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_2 , разом зі спеціалізованим напівпричіпом н/пр.-контейнеровоз «KOEGEL» мав перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм. Колегія суддів зауважує, що наведеними вище положеннями чинного законодавства встановлено обмеження гранично допустимих нормативних вагових параметрів транспортного засобу як в частині визначення повної маси транспортного засобу, так і щодо навантаження на окремі осі. Оскільки доказами, що містяться в матеріалах справи, в повній мірі підтверджено факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відповідальність за яке несе ОСОБА_1 , як відповідальна особа, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні. Аргументи позивача стосовно неврахування судом першої інстанції інших обставин здійснення перевірки, колегія відхиляє, оскільки зазначені аргументи не були предметом судового розгляду в суді першої інстанцій, а з огляду на приписи ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. З урахуванням приписів статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22.11.2023 у справі № 632/1725/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова