Постанова 4874 № 902/466/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2020 року Справа № 902/466/19 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В. секретар судового засідання Ткач Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 19.11.2019 р. у справі № 902/466/19 про стягнення в дохід Державного бюджету з представника відповідача штрафу (суддя Нешик О.С.) за позовом акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (м. Вінниця) до комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (м. Вінниця) про стягнення 27 410 567, 88 грн. згідно договору постачання електричної енергії за участю представників сторін: позивача - не з`явився; відповідача - не з`явився; ВСТАНОВИВ: Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" 25 004 740,89 грн. боргу за активну електроенергію, 307 650 грн. боргу за перетоки реактивної енергії, 7611, 24 грн. боргу за перевищення договірних величин, 1 693 472, 79 грн. пені, 140 396, 08 грн. 3% річних, 264 308, 12 грн. інфляційних втрат. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.11.2019 р. у справі №902/466/19 було стягнуто в дохід Державного бюджету з представника КП "Вінницяоблводоканал" Зажирка Ю.Д. штраф в розмірі 3 842 грн. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дії представника відповідача Зажирка Ю.Д., вчинені ним в ході судових засідань по розгляду справи спрямовані на її затягування та виявлення неповаги до суду та інших учасників судового процесу, що розцінено судом як зловживанням процесуальними правами. Не погоджуючись з ухвалою суду, комунальне підприємство "Вінницяоблводоканал" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що дії представника, які суд розцінив як зловживання процесуальними правами є перерахуванням визначених законом процесуальних правомочностей сторони у справі. Негативна оцінка їх судом, шляхом додавання слів "завідомо безпідставні", "свідома подача", тощо, їх змісту не змінюють та не надають суду можливості позбавлення цих прав чи обмеження. Крім того, такий висновок суду не відповідає наведеним ним же в ухвалі мотивам та аргументам, які нібито привели суд до висновку про зловживання процесуальними правами з боку представника відповідача. Скаржник не погоджується з доводами суду, що подання заяви про зупинення провадження у справі є безпідставним і про відмову у задоволенні даної заяви. Така ухвала є явно безпідставною, що розуміє і суд, не обґрунтовуючи письмово ніяк свою позицію, оскільки пряма норма закону суд зобов`язувала зупинити провадження у справі. Вказані протиправні дії суду про відмову у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі і стали підставою для заявлення відводу. Наступні протиправні дії суду щодо повернення заяви про відвід взагалі без розгляду, без жодних аргументів, із зазначенням, що він "завідомо безпідставний", були безпосереднім зловживанням процесуальними правами з боку суду. Апелянт вказує, що оскільки, у даному випадку, до суду апеляційної інстанції передаються всі матеріали справи, подання апеляційної скарги перешкоджає продовженню розгляду справи судом першої інстанції згідно з вимогами пп. 17.12 Розділу XI ГПК України, відтак суд зобов`язаний зупинити провадження у справі. Тому, порушивши норми закону, не зупинивши провадження у справі, суд вирішив за це чомусь покарати саме представника - адвоката Зажирка Ю.Д., який доводив суду про необхідність зупинення провадження у справі і направлення справи до апеляційного суду. Суд свідомо проігнорував вимоги закону, наведені у пп.17.11, 17.12 Розділу XI ГПК України, згідно з якою суд зобов`язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної інстанції направляються всі матеріали справи. Дана норма умисно не наведена судом, як при розгляді клопотання про зупинення провадження так і в даній ухвалі. Окрім того, представник відповідача подав заяву про відвід головуючої судді Нешик О.С. саме з підстав того, що суддя не оголосила і не взяла до уваги надані ним в судовому засіданні 18.11.2019 р. докази направлення апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.11.2019 р. та відмовилася долучити ці докази до матеріалів справи (про що представник відповідача заявляв клопотання). Також головуюча суддя не взяла до уваги, що аналогічна апеляційна скарга була подана до Господарського суду Вінницької області через електронний суд. Скаржник звертає увагу суду, що представник відповідача не перешкоджав веденню судового процесу, а виконував свій професійний обов`язок адвоката - здійснював захист права відповідача на апеляційне оскарження ухвали суду. Реалізація представником своїх процесуальних прав, передбачених ГПК України, не є перешкоджанням веденню судового процесу, а навпаки - порушенням процесуального закону є ігнорування та не врахування судом доказів направлення апеляційної скарги, не розглядом у встановленням порядку заяви про відвід, у зв`язку з сумнівами у неупередженості суду і ненаданням можливості висловлюватись з наступною заявою про відвід з інших підстав. Судом першої інстанції було грубо порушено права відповідача, визначені ст. 120 ГПК України щодо порядку і строків вручення повідомлення про судове засідання, оскільки повідомлення у визначені законом порядку і строки не було вручено, суд позбавив можливості участі у судовому засіданні представника відповідача. Представник відповідача подав заяву про відвід судді Нешик О.С. з мотивів безпідставного залишення судом заяви про відвід без розгляду. У зв`язку із цим було порушено право відповідача на заявлення відводу для виключення можливості розгляду справи упередженим складом суду. Цими діями головуючої судді було порушено право відповідача на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також Бангалорські принципи поведінки суддів та ст. 8 Кодексу суддівської етики. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.01.2020 р. скаржнику поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали суду, зупинено її дію, відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд скарги призначено на 26.02.2020 р. на 14:30 год. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 р. було відкладено розгляд скарги на 02.03.2020 р. о 10:30 год. Представник відповідача в судовому засіданні 26.02.2020 р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, ухвалу суду першої інстанції скасувати. Позивач та відповідач не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 02.03.2020 р., хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За змістом ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Судова колегія апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, заслухавши пояснення представника скаржника, зазначає наступне. Як встановлено апеляційним господарським судом, в провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за позовом акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" про стягнення 25 004 740,89 грн. боргу за активну електроенергію, 307 650 грн. боргу за перетоки реактивної енергії, 7611, 24 грн. боргу за перевищення договірних величин, 1 693 472, 79 грн. пені, 140 396, 08 грн. 3% річних, 264 308, 12 грн. інфляційних втрат. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 14.06.2019 р. було відкрито провадження у даній справі, вирішено її розгляд здійснити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.09.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті на 28.10.2019 р. В судовому засіданні 28.10.2019 р. судом першої інстанції було оголошено перерву до 07.11.2019 р., у зв`язку із неможливістю вирішення спору під час вказаного засідання з огляду на необхідність в отриманні доказів на підтвердження повідомлених представником відповідача під час слухання справи обставин (щодо здійснених КП "Вінницяоблводоканал" платежів по договору про реструктуризацію заборгованості № 1291 від 28.12.2018 р. в період після закриття підготовчого провадження у даній справі). 07.11.2019 р. представник відповідача - адвокат Зажирко Ю.Д. подав до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване неможливістю участі в судовому засіданні за станом здоров`я. Додатково адвокат Зажирко Ю.Д. звернувся до суду із заявою, в якій просив відкласти розгляд справи строком до одного місяця (не менше 3 тижнів) у зв`язку з можливою госпіталізацією та необхідністю медичного обстеження. При цьому, останній зазначив про неможливість залучення підприємством іншого представника, що зумовлено великим обсягом справи та іншими обставинами. 07.11.2019 р. представник відповідача - адвокат Зажирко Ю.Д. подав до суду першої інстанції зустрічну позовну заяву до АТ "Вінницяобленерго" про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості № 1291 від 28.12.2018 р. Дана зустрічна позовна заява адвокатом Зажирко Ю.Д. не підписана, не оплачена судовим збором та подана з порушенням строку, встановленого ст. 180 ГПК України. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.11.2019 р. у зв`язку з недотриманням представником відповідача порядку та строків звернення до суду із зустрічним позовом, судом застосовано визначені ч. 6 ст. 180 ГПК України наслідки такого порушення та повернуто зустрічну позовну заяву заявнику. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 07.11.2019 р. було частково задоволено заяву представника відповідача та відкладено слухання справи до 18.11.2019 р. Про місце та час судового засідання (18.11.2019 р.) відповідач був повідомлений, про що секретарем судового засідання складена відповідна телефонограма від 13.11.2019 р. 18.11.2019 р. представник відповідача - адвокат Зажирко Ю.Д. подав на електронну адресу суду першої інстанції заяву про зупинення провадження у справі до перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Вінницької області від 07.11.2019 р. про повернення зустрічної позовної заяви. Дана заява обґрунтована положеннями ст. 255 ГПК України, пп. 17.10, 17.12. Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України. Актом Господарського суду Вінницької області від 18.11.2019 р. № 02.1-53/133/2019, встановлено, що в додатках до заяви про зупинення провадження у справі відсутні докази направлення апеляційної скарги КП "Вінницяоблводоканал" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.11.2019 р. про повернення зустрічної позовної заяви до Північно-західного апеляційного господарського суду. 18.11.2019 р. представник відповідача - адвокат Зажирко Ю.Д. знову подав до суду першої інстанції аналогічну заяву про зупинення провадження у справі до перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду Вінницької області від 07.11.2019 р. про повернення зустрічної позовної заяви. До даної заяви заявником долучені належним чином засвідчені копії доказів направлення даної апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду. Вказані докази були оглянуті судом першої інстанції в судовому засіданні 18.11.2019 р., про що свідчить відтиск печатки на копіях даних документів відповідального працівника суду та його підпис,а також звукозапис судовагозасідання від 18 листопада 2019 р. . Суд першої інстанції відмовив в задоволенні заяви представника відповідача - адвоката Зажирко Ю.Д. про зупинення провадження у справі до перегляду ухвали Господарського суду Вінницької області від 07.11.2019 р. про повернення зустрічної позовної заяви в порядку апеляційного провадження Північно-західним апеляційним господарським судом, про що зазначено в протоколі судового засіданні 18.11.2019 р. Під час судового засідання 18.11.2019 р., представник відповідача - адвокат Зажирко Ю.Д. заявив відвід судді Нешик О.С., що підтверджується його заявою, оскільки суддею було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.11.2019 р. заяву представника відповідача Зажирко Ю.Д. про відвід судді Нешик О.С. від розгляду даної справи залишено без розгляду. Суд першої інстанції зазначив, що залишення клопотання про зупинення провадження у справі без задоволення не може свідчити про необ`єктивне та/або упереджене ставлення судді до однієї із сторін, а є формою реалізації суддею своїх повноважень в господарському судочинстві, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України. При цьому, місцевий господарський суд в порядку ч. 3 ст. 43 ГПК України визнав зловживанням процесуальними правами дії представника відповідача щодо заявлення завідомо безпідставного відводу та застосував визначені вказаною норми Кодексу наслідки такого зловживання, а саме залишення без розгляду заяви про відвід судді. Під час судового засідання 18.11.2019 р., суд першої інстанції оголосив перерву до 19.11.2019 р. В судове засідання 19.11.2019 р. відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив. В свою чергу, 19.11.2019 р. представник відповідача Зажирко Ю.Д. повторно надіслав на електронну адресу суду, а також подав через канцелярію суду заяву про відвід судді Нешик О.С. від розгляду даної справи, обґрунтовуючи її тим, що суддею було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі. Заявник вказував, що суддя, в порушення ст. 39 ГПК України, не розглянула заявлену ним в судовому засіданні 18.11.2019 р. заяву про відвід судді, тому представник відповідача заявив відвід з підстав порушення його прав на заявлення відводу та його розгляд і вирішення у встановленому порядку, для виключення можливості розгляду справи упередженим складом суду. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 19.11.2019 р. заяву представника відповідача Зажирко Ю.Д. про відвід судді Нешик О.С. від розгляду даної справи залишено без розгляду. Розглядаючи заяву про відвід, суд першої інстанції, врахував, що 18.11.2019 р. до суду відповідачем вже була подана письмова заява про відвід судді Нешик О.С. від розгляду даної справи з посиланням на аналогічні обставини. Вказана заява представника відповідача ухвалою суду від 18.11.2019 р. була залишена без розгляду відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України. Відтак, беручи до уваги положення ч. 5 ст. 38 ГПК України, суд першої інстанції залишив заяву представника відповідача про відвід судді без розгляду. Вищевказані дії адвоката Зажирка Ю.Д., який діяв в інтересах КП "Вінницяоблводоканал" стали підставою для винесення Господарським судом Вінницької області оскаржуваної ухвали у даній справі про стягнення штрафу. Приймаючи ухвалу, господарський суд, зазначив, що у наведених в даній ухвалі діях позивача у їх сукупності суд вбачає свідоме неодноразове зловживання процесуальними правами з метою затягування судового розгляду та виявлення неповаги до суду та інших учасників судового процесу. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених ГПК України випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (ч. 1 ст. 131 ГПК України). Згідно ч. 1 ст. 132 ГПК України заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф. За змістом ст. 135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Згідно ч. 4 даної статті, ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає. Частиною 2 ст. 43 ГПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право, зокрема, залишити її без розгляду (ч. 3 ст. 43 ГПК України). Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду. Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011). Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом. Наведеними правовими нормами передбачено право суду на будь-якій стадії судового процесу визнати дії сторони як зловживання процесуальними правами. Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. У справі "Сілін проти України" Європейський суд з прав людини з огляду на затримки, що мали місце під час провадження у суді першої інстанції, та обставини справи в цілому, вважав, що тривалість цієї справи була надмірною та порушувала вимогу "розумного строку", а отже, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Разом з тим Європейський суд з прав людини наголосив також на тому, що відповідно до українського законодавства суди мали повноваження застосувати до сторін, які сприяють безпідставному затягуванню провадження, адміністративні та кримінальні санкції. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17). Матеріалами справи підтверджується, що представником відповідача - адвокатом Зажирко Ю.Д. подано до суду першої інстанції зустрічну позовну заяву до АТ "Вінницяобленерго" про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості №1291 від 28.12.2018 р. Дана зустрічна позовна заява адвокатом Зажирко Ю.Д. не підписана, не оплачена судовим збором та подана з порушенням строку, встановленого ст. 180 ГПК України, що стало підставою для винесення Господарським судом Вінницької області ухвали від 07.11.2019 р. про повернення зустрічної позовної заяви заявнику на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України. Колегія суддів апеляційного суду приймає до уваги, що представник відповідача Зажирко Ю.Д. є адвокатом та здійснює свою діяльність відповідно до норм, зокрема, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики. В свою чергу, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики (п. 1 ч. 1 ст. 21 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Так, відповідно до ст. 43 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов`язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно. Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 45 Правил адвокатської етики, адвокат має поважати процесуальні права адвоката, що представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, які грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи. Аналізуючи наведені вище дії представника відповідача - адвоката Зажирко Ю.Д. із зверненням до суду першої інстанції із зустрічною позовною заявою з процесуальними недоліками, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що вони мають наслідком відсутність вирішення спору у даній справі, є такими, що суперечать змісту та суті права, свідчать про очевидне зловживання представником відповідача своїми процесуальними правами, що полягає у їх недобросовісному використанні, яке можна кваліфікувати через критерій відсутності серйозного законного інтересу, тобто легітимного прагнення до отримання певних переваг, передбачених процесуальним законом. Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки суд першої інстанції своєю ухвалою від 07.11.2019 р. повернув зустрічну позовну заяву заявнику, останній оскаржив її в апеляційному порядку, маючи на меті зупинення провадження у даній справі до перегляду ухвали в апеляційному порядку на підставі пп. 17.10, 17.5. Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, що підтверджується його заявою про зупинення провадження у справі. Однак, суд першої інстанції відмовив в задоволенні заяви представника відповідача про зупинення провадження у справі з посиланням на пп. 17.10, 17.5. Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України. Аналізуючи положення пп. 17.10, 17.5. Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, колегія суддів зазначає, що для прийняття рішення щодо направлення матеріалів справи до апеляційного суду необхідною умовою є одержання відповідної апеляційної скарги, тому, враховуючи те, що на момент розгляду клопотання про зупинення провадження у справі апеляційна скарга на адресу суду першої інстанції ще не надійшла, тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для застосування пп. 17.12 Розділу ХІ ГПК України та зупинення провадження у справі. В свою чергу, на думку апеляційного суду, такі дії представника відповідача - адвоката Зажирко Ю.Д. ставлять під сумнів бажання відповідача розглядати справу впродовж розумного строку, оскільки останні фактично спрямовувалися на свідоме невиправдане затягування судового процесу та перешкоджання іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту. Окрім того, апеляційним господарським судом приймається до уваги, що ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 р. та від 10.02.2020 р. було повернуто апеляційні скарги КП "Вінницяоблводоканал" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 07.11.2019 р. у даній справі про повернення зустрічної позовної заяви у зв`язку з тим, що вони також були подані заявником з процесуальними недоліками, що свідчить також про те, що представник відповідача не мав на меті винесення законного та обґрунтованого судового рішення у справі, а навмисно затягував її розгляд та створював з цією метою перешкоди. Колегія суддів апеляційного суду також вказує, що оскільки судом першої інстанції було відмовлено представнику відповідача - адвокату Зажирко Ю.Д. в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі, останній подав заяву про відвід судді Нешик О.С., яка фактично зводиться до незгоди з процесуальним рішенням судді з розгляду його клопотання. Будь-яких інших обґрунтувань зазначена заява не містить. Відтак, суд першої інстанції ухвалою від 18.11.2019 р., залишив без розгляду дану заяву представника відповідача Зажирко Ю.Д. про відвід судді в порядку ч. 3 ст. 43 ГПК України, оскільки визнав зловживанням процесуальними правами дії представника відповідача щодо заявлення завідомо безпідставного відводу. Оцінюючи дані дії представника відповідача Зажирко Ю.Д., колегія суддів зазначає, що право на подання заяви про відвід судді хоча і є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Разом з тим, при оцінці правомірності поведінки учасника справи та/або його представника в господарському процесі з точки зору наявності або відсутності зловживання своїми процесуальними правами щодо подання заяв про відвід потрібно виходити з мети, обставин та підстав заявлення таких відводів. Зокрема, щодо створення перешкод у розгляді справи або його безпідставного затягування. Матеріалами справи підтверджується, що підставою для відводу судді у даній справі було фактично незгода з процесуальним рішенням судді з розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, будь-яких інших обґрунтувань заяви про відвід не містять, що в силу ч. 6 ст. 35 ГПК України не може бути підставою для відводу судді, що мало бути відомо представнику, оскільки він є адвокатом. За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що дії представника відповідача Зажирко Ю.Д. щодо заявлення завідомо безпідставного відводу, ставлять під сумнів його бажання розглядати спір та спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу, перешкоджають іншим учасникам процесу використовувати наявні засоби правового захисту, чим порушують їх права. Окрім того, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що представник відповідача Зажирко Ю.Д. повторно подавав до суду першої інстанції заяву про відвід судді, яка також фактично зводиться до незгоди з процесуальним рішенням судді з розгляду його клопотання. Заявник також вказував, що суддя, в порушення ст. 39 ГПК України, не розглянула заявлену ним в судовому засіданні 18.11.2019 р. заяву про відвід судді, тому представник відповідача заявив відвід з підстав порушення прав відповідача на заявлення відводу та його розгляд і вирішення у встановленому порядку, для виключення можливості розгляду справи упередженим складом суду. Разом з тим, суд першої інстанції ухвалою від 19.11.2019 р., обґрунтовано залишив без розгляду дану заяву представника відповідача про відвід судді в порядку ч. 5 ст. 38 ГПК України, оскільки судом вже розглядалася заява відповідача про відвід судді з посиланням на аналогічні підстави для відводу, яка правомірно була залишена без розгляду. Колегія суддів апеляційного суду також приймає до уваги те, що під час судового засідання 18.11.2019 р., представник відповідача - адвокат Зажирко Ю.Д. неодноразово перешкоджав веденню судового процесу та не давав можливість представнику позивача виступити із вступним словом; надавав оцінку процесуальним рішенням суду із застосуванням наступного висловлювання: "...це не процес, а брутальне порушення прав...", що підтверджується записом розгляду судової справи за допомогою системи технічної фіксації судового процесу в суді першої інстанції. В подальшому, представник відповідача - адвокат Зажирко Ю.Д. без дозволу суду залишив зал судового засідання, тобто, відмовився від участі в судовому процесі, що порушує норми, як Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" так і Правила адвокатської етики. З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що вищевказані дії представника відповідача - адвоката Зажирко Ю.Д. є зловживанням процесуальним правом, спрямованими на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи, тому судом першої інстанції правомірно застосовано до нього заходи, визначені процесуальним законодавством у вигляді штрафу у розмірі 3842 грн. Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника про порушення судом першої інстанції права відповідача, визначеного ст. 120 ГПК України щодо порядку і строків вручення повідомлення про судове засідання, оскільки вони не є предметом дослідження при перегляді ухвали суду про накладення на представника штрафу за зловживанням процесуальним правом, та можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатом розгляду даного спору. Інші доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції. При цьому, судом звертається увага на те, що у рішенні Європейського суду з прав людини (справа Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 р.) зазначено, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвалу Господарського суду Вінницької області від 19.11.2019 р. у справі №902/466/19 необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" без задоволення. Витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст. 129 ГПК України. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 19.11.2019 р. у справі № 902/466/19 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду Вінницької області. Повний текст постанови складено 05 березня 2020р. Головуючий суддя Олексюк Г.Є. Суддя Гудак А.В. Суддя Мельник О.В.