Окрема думка ККС ВС № 761/3302/21

02 квітня 2025 року м. Київ справа № 761/3302/21 провадження № 51-3801км24 ОКРЕМА ДУМКА судді Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду ОСОБА_1 , сформована відповідно до ч. 3 ст. 375 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у провадженні за касаційною скаргою захисника ОСОБА_2 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 22 травня 2024 року та прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 22 травня 2024 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 194 КК України. Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду постановою від 02 квітня 2025 року залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, а касаційну скаргу захисника задовольнив частково, скасував указані вище вирок та ухвалу суду і призначив новий розгляд у суді першої інстанції. Із цим рішенням Суду не погоджуюся, а тому висловлюю свою позицію в окремій думці. Так,відповідно до постанови Суду єдиною підставою для скасування вироку районного суду й ухвали суду апеляційної інстанції було істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме те, що суд першої інстанції дійшов до безґрунтовного висновку про зловживання захисником ОСОБА_2 своїми процесуальними правами під час заявлення відводу суду, безпідставно залишив його без розгляду та в порушення положень ч. 1 ст. 81 КПК України не передав заявлений відвід для здійснення автоматизованого розподілу для визначення іншого судді в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 35 цього Кодексу, для розгляду відводу. До того ж, відвід був заявлений на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді. У зв`язку із встановленням указаного істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та до його усунення Верховний Суд не вбачав підстав для надання оцінки іншим доводам захисника в касаційній скарзі. Згідно з ч. 4 ст. 80 КПК заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 81 КПК якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду. Перш за все зауважую, що у цьому провадженні сторона захисту неодноразово заявляла відвід головуючій судді ОСОБА_4 . Зокрема ухвалами суду від 24 травня 2021 року та 19 травня 2022 року відмовлено у задоволенні заяв обвинуваченого, 21 вересня 2022 року залишено без задоволення заяву захисника про відвід судді, оскільки не було встановлено підстав для відводу. Надалі, в судовому засіданні 10 серпня 2023 року захисник ОСОБА_2 двічі заявляв про відвід судді та ухвалами суду ці заяви були залишені без розгляду, через те, що мали ознаки зловживання правом на відвід. Вважаю, що суд, який здійснював розгляд справи по суті, відповідно до вищевказаних приписів ч. 4 ст. 81 КПК обґрунтовано залишив указані вище заяви без розгляду, оскільки, як убачається з матеріалів провадження, першу заяву було здійснено у зв`язку з ухвалою про відмову зміни запобіжного заходу, а підставою для другої зазначено узагальнене твердження про порушення суддею процесуального закону під час розгляду справи. До того ж, ці заяви були здійснені на етапі закінчення з`ясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами, що давало суду підставу для висновку про вчинення цих дій з метою зволікання розгляду справи, що тривав уже декілька років, а обвинувачений перебував під вартою. Крім того, інцидент, що стався у судовому засіданні 06 вересня 2022 року щодо відмови суду оголосити перерву для природніх потреб обвинуваченого, як підстава для відводу судді ОСОБА_4 був предметом розгляду іншого судді Шевченківського районного суду м. Києва ( ОСОБА_5 ), за результатом якого не встановлено обставин упередженості судді й, відповідно, підстав для відводу. Апеляційний суд в своїй ухвалі розглянув доводи сторони захисту щодо упередженості та необ`єктивності судді ОСОБА_4 та з посиланням на обставини провадження, норми закону та судову практику вважав їх необґрунтованими й такими, що не можуть бути підставою для відводу судді. Отже, вказані у постанові Суду дії головуючої судді немає підстав оцінювати як прояв упередженості, що ставить під сумнів її безсторонність. Дії судді ОСОБА_4 , яка вбачала використання зі сторони захисту прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, були спрямовані на виконання обов`язків головуючого в судовому засіданні та не були виявом особистої упередженості до обвинуваченого ОСОБА_3 . За таких обставин у касаційного суду не було підстав вважати їх такими, що очевидно викликають сумнів у неупередженості судді та є істотним порушенням кримінального процесуального закону, що могло перешкодити місцевому суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Суддя ОСОБА_1