LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 48182034/2-3970/11

від 27.02.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2018 року скасувати, ухвалити нову постанову.

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2020 року м. Харків справа № 2034/2-3970/11 провадження № 22-ц/818/714/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів Котелевець А.В., Піддубного Р.М., за участю секретаря судового засідання Сидорчук М.О., сторони справи: стягувач Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Заруцького ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Харківського районного суду Харківської області, постановлену 11 липня 2018 року у складі судді Назаренко О.В., УСТАНОВИВ: У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до суду із заявою, у якій просило встановити наступний спосіб виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 16.05.2012 по справі № 2034/2-3970/11: стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 129 989 грн 74 коп., що складається з: 74101 грн 88 коп. - заборгованість за кредитом; 24223 грн 41 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 8393 грн 70 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом; 23270 грн 75 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Інші положення рішення суду від 16.05.2012 залишити без змін, видати виконавчі листи. Заява мотивована тим, що 16 травня 2012 року Харківським районним судом Харківської області ухвалене рішення, яким у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № DN81АR55720557 від 21 грудня 2007 року в розмірі 129 989 грн 74 коп. звернуте стягнення на належний ОСОБА_1 предмет застави: автомобіль DАЕWОО, модель NEХIА, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан В, № кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом продажу автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу. Рішенням суду також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір 1299 грн 90 коп. ПАТ КБ «ПриватБанк» позбавлене можливості виконати зазначене рішення суду через відсутність необхідних документів для реалізації предмета застави та відсутності попиту покупців. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2018 року заява ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволена. Встановлений наступний спосіб виконання заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 травня 2012 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 129 989 грн 74 коп., що складається з: 74101 грн 88 коп. - заборгованість за кредитом; 24223 грн 41 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 8393 грн 70 коп. заборгованість по комісії за користування кредитом; 23270 грн 75 коп. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Ухвала мотивована тим, що відсутність у Банку необхідних документів для реалізації предмета застави та відсутність попиту на нього покупців зумовлює неможливість Банку виконати заочне рішення суду від 16.05.2012. Зазначені обставини істотно ускладнюють виконання рішення суду, що є підставою для зміни способу його виконання та встановлення виконання такого рішення суду шляхом стягненням з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 129989 грн 74 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати. Апеляційна скарга мотивована тим, що подаючи заяву про зміну способу виконання рішення суду, Банк фактично заявляє нові вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Обставини, що підлягають доказуванню при розгляді позовів про стягнення заборгованості за кредитним договором, не були предметом розгляду позову Банку про звернення стягнення на предмет застави. Задоволення заяви Банку призвело до зміни суті рішення від 16.05.2012. Позивач не довів неможливість виконання рішення суду, а відсутність документів для реалізації предмета застави і відсутність попиту покупців не можуть бути істотними обставинами для встановлення обраного Банком способу виконання рішення суду. ОСОБА_1 у 2012 році добровільно склала довіреність на співробітника ПАТ КБ «ПриватБанк» та передала транспортний засіб, предмет застави, для продажу Банку. Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до пункту четвертого частини першої, частини другої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, у липні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до ОСОБА_1 із позовом, у якому просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN81АR55720557 від 21 грудня 2007 року в розмірі 129 989 грн 74 коп. звернути стягнення на належний ОСОБА_1 предмет застави: автомобіль DАЕWОО, модель NEХIА, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий седан В, № кузова/шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , шляхом продажу автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень необхідних для здійснення продажу (а.с. 1-2). Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16.05.2012 позовні вимоги Банку були задоволені в повному обсязі (а.с. 38-39). У січні 2018 року Банк звернувся до суду із заявою, у якій просив встановити спосіб виконання заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 16.05.2012 шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором (а.с. 43-44). Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. З наведеної норми вбачається, що суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин. Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № № 688/2321/17 (№ провадження 61-31504св18) при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). В постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 2025/2-10/11 (№ провадження 61-24608св18) Верховний Суд також зазначив, що поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб. Задовольняючи заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» про зміну способу виконання судового рішення зі звернення стягнення на предмет застави (автомобіль) (примусове виконання обов`язку в натурі - п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України)) на стягнення кредитної заборгованості (відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди - п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України), суд першої інстанції фактично змінив рішення суду по суті та самостійно змінив обраний Банком при зверненні до суду спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_1 , підлягає задоволенню. Ухвалу суду належить скасувати з ухваленням нового судового рішення про відмову у встановленні способу виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет застави шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки ОСОБА_1 сплатила при подачі апеляційної скарги 384 грн 20 коп. (а.с. 114) й апеляційна скарга її представника визнана судом обґрунтованою, судова колегія уважає, що з Банку на користь ОСОБА_1 належить стягнути вказану суму судового збору. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382 384 ЦПК України, суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 11 липня 2018 року скасувати, ухвалити нову постанову. Відмовити Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» у зміні способу виконання рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 травня 2012 року по справі № 2034/2-3970/11шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 129 989 гривень 74 копійки. Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 384 гривні 20 копійок судового збору. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 27 лютого 2020 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді А.В. Котелевець Р.М. Піддубний

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»