Ухвала КЦС ВС № 466/8736/17

Ухвала Іменем України 28 лютого 2020 року м. Київ справа № 466/8736/17 провадження № 61-3516ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, клопотання про призначення експертизи, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року у складі колегії суддів Левика Я. А., Струс Л. Б., Шандри М. М., повний текст якої виготовлено 23 січня 2020 року, клопотання ОСОБА_4 задоволено. Призначено у справі № 466/8736/17 технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз МЮ України. На вирішення експертизи поставлено такі запитання:

1. Чи виготовлений рукописний та нерукописний (машинописний, принтерописний тощо) текст у договорах дарування грошових коштів, оформлених між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , датованих 24 квітня 2014 року, 29 травня 2014 року, 03 червня 2014 року, 26 червня 2014 року, 02 липня 2014 року, 30 липня 2014 року, 05 серпня 2014 року, 21 серпня 2014 року, 04 грудня 2014 року, 21 січня 2015 року, 27 січня 2016 року, та договорі дарування грошових коштів, оформленому між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , датованому 26 серпня 2014 року в той час, яким датований кожний вищезгаданий договір?

2. У який період часу був виконаний рукописний та нерукописний (машинописний, принтерописний тощо) текст у договорах дарування грошових коштів, оформлених між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , датованих 24 квітня 2014 року, 29 травня 2014 року, 03 червня 2014 року, 26 червня 2014 року, 02 липня 2014 року, 30 липня 2014 року, 05 серпня 2014 року, 21 серпня 2014 року, 04 грудня 2014 року, 21 січня 2015 року, 27 січня 2016 року, та договорі дарування грошових коштів, оформленому між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , датованому 26 серпня 2014 року?

3. В один чи різні періоди часу було виготовлено (видрукувано та підписано) договори дарування грошових коштів, оформлені між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , датовані 24 квітня 2014 року, 29 травня 2014 року, 03 червня 2014 року, 26 червня 2014 року, 02 липня 2014 року, 30 липня 2014 року, 05 серпня 2014 року, 21 серпня 2014 року, 04 грудня 2014 року, 21 січня 2015 року, 27 січня 2016 року, та договір дарування грошових коштів, оформлений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , датований 26 серпня 2014 року? В розпорядження експерта направлено матеріали цивільної справи та копію даної ухвали. Зобов`язано ОСОБА_4 провести оплату вартості вказаної експертизи. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Витребувано в ОСОБА_2 оригінали договорів дарування грошових коштів, оформлених між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , датовані 24 квітня 2014 року, 29 травня 2014 року, 03 червня 2014 року, 26 червня 2014 року, 02 липня 2014 року, 30 липня 2014 року, 05 серпня 2014 року, 21 серпня 2014 року, 04 грудня 2014 року, 21 січня 2015 року, 27 січня 2016 року, та договору дарування грошових коштів, оформленого між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , датованого 26 серпня 2014 року для надання їх експерту для проведення експертизи. Роз`яснено учасникам, що відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні. Зобов`язано Київський науково-дослідний інститут судових експертиз МЮ України повідомити сторін та Львівський апеляційний суд про вартість та час проведення експертизи. Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено. Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися 22 лютого 2020 року через засоби поштового зв`язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просять скасувати ухвалу Львівського апеляційного суду від 23 січня 2020 року, закрити апеляційне провадження та залишити рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 11 грудня 2018 року без змін. У касаційній скарзі заявники зазначають, що вступна та резолютивна частини оскаржуваної ухвали були проголошені в судовому засіданні апеляційним судом 21 січня 2020 року, повний текст ухвали було виготовлено судом 23 січня 2020 року. Зі змісту касаційної скарги та доданих до неї документів вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 оскаржується ухвала Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року. Касаційна скарга мотивована безпідставністю та недоцільністю проведення судово-технічної експертизи документів (12 договорів дарування коштів), наслідком якої є невідворотне знищення одинично збережених оригінальних примірників письмових доказів. Судом апеляційної інстанції не розглянуто та не враховано усіх обставин справи, не застосовано відповідних цивільно-процесуальних норм, які мають відношення до проведення судово-технічної експертизи. Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 рокув частині призначення технічної експертизи документів слід відмовити з наступних підстав. Пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Проте заявник оскаржив в касаційному порядку ухвалу апеляційного суду, яка не може бути предметом касаційного перегляду. Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року в частині призначення технічної експертизи документівслід відмовити з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року в частині зупинення провадження у справіслід відмовити з наступних підстав. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України). Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Суд апеляційної інстанції, зупиняючи провадження у справі на час проведення технічної експертизи документів, правильно керувався вимогами пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України, дійшовши обґрунтованого висновку про необхідність зупинення провадження у справі. Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваної ухвали Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 рокута доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що доводи касаційної скарги в частині зупинення провадження у справі є необґрунтованими, а правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року в частині зупинення провадження у справі слід відмовити з підстав, передбачених частиною четвертою статті 394 ЦПК України. Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 21 січня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договорів недійсними, клопотання про призначення експертизи. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. П. Курило А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко