Постанова 4857 № 500/1484/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 500/1484/19 пров. № А/857/122/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді - Мікули О. І., суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П., з участю секретаря судового засідання Ратушної М. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі № 500/1484/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС (правонаступник Галицька митниця Держмитслужби) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товару,- суддя в 1-й інстанції Баранюк А. З., час ухвалення рішення 18.11.2019 року, місце ухвалення рішення м. Тернопіль, дата складання повного тексту рішення 21.11.2019 року, в с т а н о в и в: Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача - Тернопільської митниці ДФС, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/000850/2 від 04 червня 2019 року. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року в позові відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що відповідач обґрунтував правомірність коригування митної вартості транспортного засобу Mazda, 3 Touring, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 за інофрмацією щодо вартості транспортного засобу обрахованого програмою nada.guides на рівні 7225,00 доларів США та витрати на доставку у розмірі 300 доларів США, однак відповідач при оцінці товару залишив поза увагою такі характеристики, як численні недоліки та пошкодження, про що безпосередньо зазначено у рахунках-фактурах, Акті про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу та додатковому аркуші, які є взаємодоповнюючими та не суперечать один одному. Звертає увагу, що на підтвердження факту оплати коштів за авто та транспортних витрат надана відповідна розписка та довідка, заявлена декларантом вартість авто на рівні 4906,00 канадських доларів підтверджена та доведена документальними відомостями. Зазначає, що покликання відповідача на обставини щодо спрацювання даних автоматизованої системи аналізу та управління ризиками не є правовою підставою, визначеною ч.1 ст.55 МК України для коригування митної вартості, крім того відповідач, визначивши вартість транспортного засобу не врахував реальний показник одометра, про наявність пошкоджень автомобіля, специфікацію, що підтверджується додатками. Таким чином, вважає, що надані суду докази повністю підтверджують протиправність рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/000850/2 від 04 червня 2019 року. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що скаржником для підтвердження заявленої митної вартості до митного оформлення не подано повного пакету документів, визначених ч.2 ст.53 МК України, зокрема, для підтвердження фактурної вартості не подано платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, а тому посадовою особою митного органу розпочато процедуру консультацій декларанта та зобов`язано надати додаткові документи, а саме: фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), відповідно до ч.2 ст.53 МК України надати документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України необхідно було надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Уповноваженою особою декларанта додатково надано: рахунок-фактуру (інвойс) від 05 березня 2019 року №100287, копію транспортної накладної комбінованих перевезень № б/н від 31 березня 2019. Інших, витребовуваних митним органом документів, уповноваженою особою позивача не було надано. Разом з тим, додатково надана копія транспортної накладної комбінованих перевезень №б/н від 31 березня 2019 року стосується перевезення придбаного позивачкою транспортного засобу по території Республіки Польща, а не доставки його з порту Канади до порту Республіки Польща. Таким чином, вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/000850/2 від 04 червня 2019 року прийнято з дотриманням норм чинного митного законодавства, а тому підстави для скасування такого відсутні. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. У судовому засіданні 26 лютого 2020 року замінено відповідача Тернопільську митницю ДФС правонаступником Галицькою митницею Держмитслужби. Представник позивача (апелянта) Нюня О. І. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_2 не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. Заслухавши суддю-доповідача та учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 03 квітня 2019 року придбала у ОСОБА_3 легковий автомобіль MAZDA кузов № НОМЕР_1 , 2015 року випуску, вартість якого становить 4504,46 канадських доларів, що підтверджується актом купівлі-продажу вживаного транспортного засобу від 03 квітня 2019 року (а.с. 16-17), який він придбав у Канаді на аукціоні згідно з рахунком-фактурою №100287 від 05 березня 2019 року (а.с. 18-19). З метою здійснення митного оформлення придбаного автомобіля та підтвердження митної вартості товару, уповноваженою позивачем особою було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA403030/2019/009683, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар автомобіль, що використовувався; марка: Mazda, модель: 3 Touring; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; модельний рік випуску: 2015; календарний рік випуску: 2015; тип двигуна: бензин; колір: червоний; об`єм циліндрів двигуна: 2000 куб.см.; потужність: 110 кВт.; загальна кількість місць, включаючи місце водія: 5; колісна формула: 4x2. Торгова марка: Mazda. Виробник: Mazda/MX. Одержувач товару - ОСОБА_1 (гр. 8 МД). Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів посадовою особою відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом, а саме уповноваженій особі декларанта направлено електронний лист, у якому зазначено, що у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювалось), відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України, запропоновано надати документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, запропоновано надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. На вказаний запит уповноваженою особою декларанта надано митниці додатково рахунок-фактуру (інвойс) від 05 березня 2019 року №100287, копію транспортної накладної комбінованих перевезень № б/н від 31 березня 2019 року. 04 червня 2019 року за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/000850/2, згідно з яким митним органом визначено митну вартість товару 10071,95 канадських доларів (а.с. 12). У графі 33 вказаного рішення зазначено: "Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, не надано інформації про рух коштів від покупця до продавця, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів, також не підтверджено витрати на транспортування, не надано інформації про доставку товару до порту в Канаді, відсутня інформація про доставку товару з Канади до порту в Республіці Польща. Не підтверджено операції з експорту даного транспортного засобу, а саме: не подано митної декларації країни відправлення, в якій зазначаються відомості про покупця, відправника, продавця, товар, який експортується, його вартість та інші відомості. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних Інтернет ресурсах, вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи, транспортні документи та додаткових документів відповідно до ч.3 ст.53 МК України - копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний, оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно з загальнодоступним інтернет каталогом nadaguides (витяг долучено до митної декларації) на рівні 7225,00 дол. США та витрати на доставку 300,00 дол. США, що на момент подання митної декларації становить 10071,95 канадських доларів" (а.с. 12). Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/00569 (а.с. 13). Позивачу повідомлено, що їй відмовлено у зв`язку із неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості. Не погоджуючись із діями Тернопільської митниці ДФС, позивач звернулася до суду із відповідним позовом. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару не було надано повного пакету документів, що унеможливило встановлення митним органом ціни, що була фактично сплачена за цей автомобіль і стало підставою для прийняття рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, а тому відповідач правомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначивши митну вартість за другорядним методом, у результаті чого обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 04 червня 2019 року № UA403000/2019/000850/2 у межах та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з урахуванням всіх обставин, що мають значення, для прийняття рішення, та відповідають критеріям, визначених ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Даючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України. Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до ст.49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно із ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Ст.57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України). Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 МК України). Як вбачається з матеріалів справи, декларант при здійсненні митного оформлення товару надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Зокрема, для обґрунтування вартісного значення складових митної вартості надав: рахунок-фактуру (інвойс) № б/н від 03 квітня 2019 року; декларацію про походження товару № KS639325 від 07 березня 2019 року; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/34727 від 22 травня 2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 07 березня 2019 року; договір про надання послуг митного брокера №б/н від 21 грудня 2018 року; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні НОМЕР_3 ; інший некласифікований документ - витяг з сайту від 21 травня 2019 року; інший некласифікований документ - довідка від 21 травня 2019 року; інший некласифікований документ - ідентифікаційний код 3028717960 від 01 жовтня 2009 року; інший некласифікований документ - технічна інформація від 21 травня 2019 року; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №б/н від 13 травня 2019 року; паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FU 119120 від 12 лютого 2019 року. Крім того, додатково надано рахунок-фактуру (інвойс) від 05 березня 2019 року №100287 та копію транспортної накладної комбінованих перевезень № б/н від 31 березня 2019 року. Ч.1, 2 ст.54 МК України передбачає, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з ч.5 ст.54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю. Ч.3 ст.53 МК України передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. З вищенаведеного вбачається, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у ч.3 ст.53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Колегія суддів не ставить під сумнів право органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (ч.5 ст.54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: легкового автомобіля, який був у вжитку, MAZDA кузов № НОМЕР_1 , 2015 року випуску, у розмірі 4504,46 канадських доларів та 300 доларів США транспортних послуг, а також ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, а також не підтверджено витрати на транспортування, не надано інформації про доставку товару до порту в Канаді, відсутня інформація про доставку товару з Канади до порту в Республіці Польща, а тому відповідач звернувся з вимогою до позивача про надання банківських платіжних документів, що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; страхові документи, що містять відомості про вартість страхування, а також транспортні документи та копію митної декларації країни відправлення. Згідно з ч.7 ст.58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Ч.2 ст.53 МК України передбачає, що визначення конкретного переліку документів із зазначених у цій статті необхідне у кожному окремому випадку. Зокрема, у п.2 р.І Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон Україна, затверджених наказом Держмитслужби України від 17 листопада 2005 року №1118, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 року за №1428/11708, визначено, що документами, які підтверджують право власності на транспортний засіб, є: а) придбані (отримані) у громадян чи підприємств - засвідчені нотаріально в країні придбання або в консульських установах чи в посольствах України договори купівлі-продажу, міни чи дарування тощо; б) придбані в підприємств - оформлені на відповідних бланках і завірені печатками цих осіб чи інших організацій та установ оригінали рахунків, чеків, рахунків-Фактур, інвойсів, інших документів. У цих документах, крім чеків, згідно з формою відповідного бланка повинні бути зазначені дата продажу, номери шасі (рами), кузова (або ідентифікаційний номер), двигуна транспортного засобу (ТЗ), його модель і рік виготовлення, а також прізвище, ім`я, по батькові особи, якій продано ТЗ; в) технічні паспорти, технічні талони, сервісні книжки, реєстраційні свідоцтва та інші документи на ТЗ, видані вповноваженими органами країни придбання, із зазначенням власника ТЗ або відміткою про зняття ТЗ з обліку; документи контролю за доставкою ТЗ до митного органу призначення (далі - ДКД), оформлені в установленому порядку. З матеріалів справи вбачається, що 03 квітня 2019 року ОСОБА_1 здійснила купівлю транспортного засобу марки MAZDA кузов № НОМЕР_1 , 2015 року випуску у ОСОБА_4 за ціною 4504,46 канадських доларів, що підтверджується актом купівлі-продажу вживаного транспортного засобу від 03 квітня 2019 року. При цьому, з рахунку фактуру №100287 від 05 березня 2019 року вбачається факт придбання вищезазначеного транспортного засобу ОСОБА_5 на аукціоні у м. Торонто, Канада. Таким чином, колегія суддів вважає, що вищезазначені документи підтверджують факт придбання позивачем вищезазначеного транспортного засобу марки MAZDA кузов № НОМЕР_1 , 2015 року випуску у розмірі 4504,46 канадських доларів та не може бути підтверджений іншими банківськими документами, оскільки ці документи підтверджують ціну, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар. Крім того, до матеріалів справи долучено розписку, згідно з якою позивач передала згідно з актом купівлі- продажу від 03 квітня 2019 року за вказаний легковий автомобіль, який був у вжитку, марки MAZDA кузов № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 4504,46 канадських доларів. Відповідач ставить під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що не надано додаткових документів. Разом з тим, додаткові документи, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, мають бути надані, якщо за умовами поставки здійснювалося страхування. Однак у спірних правовідносинах таке не здійснювалося, тому окремі документи з цього приводу відсутні. Відповідно до ч.5 ст.58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно зі ст.55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Таким чином, з системного аналізу правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному. Ч.10 ст.58 МК України передбачає, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів. Матеріалами справи, зокрема, актом купівлі-продажу вживаного транспортного засобу від 03 квітня 2019 року та рахунком-фактурою №100287 від 05 березня 2019 року підтверджується факт придбання позивачем імпортованого автомобіля, легкового автомобіля, який був у вжитку, марки MAZDA кузов № НОМЕР_1 , 2015 року випуску у розмірі 4504,46 канадських доларів. Відповідач не надав суду належних доказів, які би спростували зміст акта купівлі-продажу вживаного транспортного засобу від 03 квітня 2019 року, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Канади інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем імпортованого автомобіля марки та отримання або не отримання від позивача коштів за вказаний транспортний засіб. Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів від 04 червня 2019 року №UA403000/2019/000850/2 зазначено, що позивачем не підтверджено витрати на транспортування, не надано інформації про доставку товару до порту в Канаді, відсутня інформація про доставку товару з Канади до порту в Республіці Польща; не підтверджено операції з експорту даного транспортного засобу, про що безпосередньо зазначено при проведенні консультації з позивачем, однак, як зазначає митний орган і покликається суд першої інстанції позивач таких відомостей не надав. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у матеріалах справи міститься транспортна накладна комбінованих перевезень або перевезень з порту в порт від 31 березня 2019 року (а.с.27), з якої вбачається, що вантажовідправник/експортер UCA Logistics, Торонто, Канада відправив товар MAZDA кузов № НОМЕР_1 , вартість 4504,46 відправив цей товар до вантажоодержувача Тадеуша ОСОБА_6 , Польща. При цьому, з довідки від 21 травня 2019 року вбачається, що ОСОБА_7 засвідчив факт перевезення легкового автомобіля, який був у вжитку, марки MAZDA кузов №3MZBM1L77FM154557 ОСОБА_1 , що проживає у м. Тернопіль та отримав за цю послугу 300 доларів США. Таким чином, колегія суддів вважає, що вищенаведені обставини повністю спростовують доводи апелянта про те, що позивачем не підтверджено витрати на транспортування, не надано інформації про доставку товару до порту в Канаді, відсутня інформація про доставку товару з Канади до порту в Республіці Польща, разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення. При цьому, використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними. Крім того, у матеріалах справа відсутня інформація про те, що здійснювалося страхування автомобіля; відомості про те, що таке за умовами купівлі-продажу повинне було здійснюватися за рахунок позивача з жодних документів не випливає, а тому вимога надати документи про вартість страхування автомобіля є необґрунтованою, оскільки обов`язок застрахувати цей автомобіль у позивача був відсутній. Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо транспортного засобу, який імпортується, та не встановлено жодних інших обставин, визначених положеннями ч.1 ст.58 МК України, які б перешкоджали визначенню митної вартості імпортованих товарів за першим методом. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач належним чином не довів суду неможливість застосування ним другого-п`ятого методів визначення митної вартості товару у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим, доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем не надано, а судом таких не здобуто. Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить інформації: які саме відомості є відсутніми у документах, що подані позивачем до митного оформлення; або яких відомостей, на думку митного органу, не вистачає для підтвердження задекларованої числових значень задекларованої митної вартості імпортованого товару; або які з поданих документів на підтвердження числового значення задекларованої митної вартості містять розбіжності та не підтверджують задекларовану митну вартість. Колегія суддів також звертає увагу на те, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення немає жодного обґрунтування чи відомостей про критерії визначення цінової інформації з інтернет-каталогу nadaguides . Як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості товарів, у ньому зазначено лише про обставини щодо наявності інформації в інтернет-каталозі nadaguides щодо митної вартості товару у розмірі 10071,00 канадських доларів, тобто, визначаючи вартість товару за другорядним методом, митний орган не навів жодних розрахунків визначеної ним митної вартості та не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі та які складові вплинули на формування зазначеної вартості. На необхідність з`ясування вказаних обставин при прийнятті рішення про корегування митної вартості вказав також Верховний Суд у постановах від 23 квітня 2019 року по справі №810/1479/16 та від 26 лютого 2019 року у справі №808/454/18. Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є підставними, оскільки позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас митниця не довела наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та протиправність оскаржуваного рішення про таке коригування. Разом з тим, суд першої інстанції не надав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Таким чином, доводи апеляційної скарги є підставними та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення. Керуючись ст. 242, 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі № 500/1484/19 скасувати, та прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 04 червня 2019 року №UA403000/2019/000850/2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий- суддя О. І. Мікула Судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 02 березня 2020 року.