Постанова 4820 № 686/21308/19

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/21308/19 Провадження № 22-ц/4820/314/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу № 686/21308/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2019 року (суддя Чевилюк З.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У серпні 2019 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. В обґрунтування позову зазначалось, що 08.02.2018 вона уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився із вродженою аномалією розвитку, що підтверджується медичним висновком № 105 про дитину-інваліда віком до 18 років. Фактично він є сліпим на праве око. Відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає. Враховуючи наведене, позивач просила суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини в розмірі 1/4 від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини. Також просила стягувати аліменти на її утримання, як особи, що здійснює догляд за дитиною до досягнення трьох років, в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача до досягнення сином трьох років. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2019 року позовну заяву задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі позову 08 серпня 2019 року і до повноліття дитини. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1/6 від усіх видів заробітку(доходу) відповідача на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_6 трьохрічного віку. Рішення в частині стягнення платежу з аліментних зобов`язань за один місяць допущено до негайного виконання. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн. в дохід держави. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та визначити розмір аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн. щомісячно і до повноліття дитини та визначити розмір аліментів на утримання ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. до досягнення ОСОБА_7 трьох років. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом не було враховано того, що в матеріалах справи наявні докази, що підтверджують матеріальне становище відповідача, і які свідчать про відсутність можливості у повному обсязі сплачувати аліменти визначені оскаржуваним рішенням суду. Зазначає, що суд також не звернув увагу на те, що відповідач є студентом, працює неповний робочий день, має незначний дохід, піклується про свого непрацездатного батька, який проживає разом з ним. Крім того, як зазначає апелянт, відповідач ніколи не відмовлявся від утримання дитини та з власної ініціативи перераховував кошти на рахунок позивача на утримання дитини. На думку заявника, оскаржуване рішення суду є упередженим і таким, що ухвалене без врахування усіх обставин справи. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом правильно встановлено, що 08 лютого 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_8 було укладено шлюб (а.с. 7). Під час перебування у шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_7 (а.с. 8). ОСОБА_9 народився із вродженою аномалією розвитку, що підтверджується медичним висновком № 105 про дитину-інваліда віком до 18 років (а.с. 9). Дитина проживає разом з матір`ю. Мати не працює, доглядає за дитиною до досягнення трьох років. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Відповідач ОСОБА_1 є студентом Національного університету «Одеська юридична академія» денної форми навчання на платній основі за спеціальністю правоохоронна діяльність, факультет прокуратури та слідства. Вартість навчання за перший рік (перший курс) становить 22875 грн., за кожний наступний рік 26009 грн. (а.с. 48). Згідно з копією довідки від 30.10.2019 № 2128-26/22, ОСОБА_1 працює на ДП «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації» з 19.09.2019 та займає посаду юрисконсульта І категорії відділу юридично-договірної роботи, з окладом 8450 грн./міс. ОСОБА_1 встановлено неповний робочий день (4 години) з повним робочим тижнем, з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу (а.с. 77). Дохід ОСОБА_1 за період з 19.09.2019 по 30.09.2019 склав 1609,52 грн. (а.с. 78). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання сина та дружини, оскільки такий висновок узгоджується з обставинами справи та нормами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно ст. 181 ч. 3 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (ч. 1 ст. 191 СК України). Частинами 2-4 ст. 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Таким чином, закон встановлює обов`язок батька з утримання власної дитини, а також право дружини на утримання з боку чоловіка до досягнення дитиною трьох років. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Зазначені обставини повною мірою були враховані судом першої інстанції. Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Всупереч вказаним вимогам ОСОБА_1 не надав у судах першої та апеляційної інстанцій належних та допустимих доказів понесення витрат на утримання батька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є пенсіонером і отримує пенсію за віком, та потреби догляду за ним (а.с. 78). Належними та допустимими доказами не підтверджено стан здоров`я батька відповідача. Не заслуговує на увагу посилання в апеляційній скарзі щодо добровільного перерахування коштів позивачу на утримання сина, оскільки здійснені відповідачем платежі на користь позивача відповідно до наданих ним квитанцій не носять постійний характер і не свідчать про постійне матеріальне забезпечення свого сина (а.с. 45-46). Доводи апеляційної скарги про те, що загальний розмір усіх відрахувань для сплати аліментів із заробітної плати ОСОБА_1 значно перевищує 70 відсотків підлягають відхиленню з таких підстав. Відповідно до частини третьої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати, у разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У такому випадку розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків. Отже, згідно з вищевказаними положеннями закону, при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей допускається загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника до 70 відсотків. Обмеження, встановлені частиною третьою статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», передбачені при відрахуванні із заробітної плати при виконанні судових рішень, визначають межі стягнення державним виконавцем аліментного платежу під час кожної виплати заробітної плати платнику аліментів. За таких обставин, не може прийматись до уваги посилання представника відповідача, що розмір відрахувань із заробітної плати ОСОБА_1 становитиме більше 70 відсотків, враховуючи, зокрема, те, що представником взято до розрахунку розмір доходу відповідача лише за період з 19.09.2019 по 30.09.2019. Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить посилань на достатні докази об`єктивної неможливості сплати аліментів на утримання дружини у визначеному судом розмірі. Також безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на необхідність визначення розміру аліментів на утримання сина та дружини в твердій грошовій сумі, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 СК України, це є прерогативою позивача. Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 , 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Повне судове рішення складено 27 лютого 2020 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай