Постанова 4814 № 537/2770/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/2770/19 Номер провадження 22-ц/814/586/20Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О. В. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді: Абрамова П.С., Суддів: Бондаревської С.М., Пилипчук Л.І., розглянувши в порядку письмового письмовому провадженні в м. Полтаві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 листопада 2019 року, ухвалене у період часу з 08:34:20 год. до 08:41:48 год. під головуванням судді Маханькова О.В., - В С Т А Н О В И В: короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції: 02 липня 2019 року позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість за відсотками на загальну суму 127038 гривень 12 копійок та судові витрати. Підстави позову вмотивовував тим, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №б/н від 13 жовтня 2011 року, за умовами якого вона отримала кредит у розмірі 6500 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, у відповідності до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета - заява, «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою» та «Тарифи Банку» складають договір між нею та банком, що підтверджується її підписом у заяві. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме, надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Взяті на себе зобов`язання позичальник ОСОБА_1 не виконує. Станом на 31 травня 2019 року його заборгованість перед банком складає 302926 грн. 63 коп., з яких: 6293,68 грн. заборгованість за тілом кредиту; 291963,29 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 4669,66 грн. заборгованість за пенею та комісією. Оскільки позивач на власний розсуд може вимагати від боржника будь-яку частині суми заборгованості за кредитом, просив стягнути з відповідача 127038,12 гривень, які складаються з: 6293,68 гривень заборгованості за кредитом та 120744,44 заборгованості за відсотками за період з 03 жовтня 2011 року по 30 травня 2018 року. Рішенням Крюківського районного суду Полтавської області від 25 листопада 2019 року позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором «б/н від 03 жовтня 2011 року станом на 18 червня 2019 року в сумі 6293 гривні 68 копійок та понесені судові витрати в сумі 768,40 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено. короткий зміст вимог апеляційної скарги : З даним рішенням не погодився позивач АТ КБ «ПриватБанк» та подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом та пені, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в ньому висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу : Вказує на те, що не може бути взята до уваги правова позиція Верховного суду, висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, оскільки відповідачем не оспорювалися і не заперечувалися умови договору, договір не визнавався недійсним, не оспорений факт його укладення. Рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом суперечить принципам платності кредитного договору, а також наносить істотну шкоду усім споживачам банківських послуг, порушує стабільність функціонування фінансового сектору держави. Необхідність сплати боржником процентів кредитору передбачає ст. 169 Кодексу європейського договірного права. Відмова у задоволенні цих вимог є порушенням норм ст.ст. 1046 та 1048 ЦК України. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи: Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду судом апеляційної інстанції. Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини: Судом встановлено, що 03 жовтня 2011 року ОСОБА_1 . звернулася до позивача з заявою про відкриття рахунку та оформлення на її ім`я кредитної картки «Універсальна» з бажаним кредитним лімітом ( зміненим під час користування кредитної картки) 6500 гривень. Свої зобов`язання не виконала використані грошові кошти банку не повернула. Згідно з наданим Банком розрахунком вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 31 травня 2019 року за тілом кредиту становить 6293,68 грн. Також місцевий суд встановив, що підписана між сторонами заява анкета про видачу кредитних коштів не містить умов щодо визначення розміру відсотків та пені за користування кредитними коштами . Встановивши зазначені обставини місцевий суд вірно частково задовольнив позовні вимоги, та ухваливши рішення про задоволення позовних вимог лише в частині непогашеного тіла кредиту в сумі 6293,68 гривень, та відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованість за відсотками в розмірі 127038,12 грн. та заборгованість за пенею та комісією в розмірі 4669,66 грн.. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції: Спірні правовідносини врегульовуються нормами Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. Тобто, зобов`язання з надання кредиту, його повернення та сплати процентів є основним, а зобов`язання зі сплати штрафу та пені є додатковим до основного. Згідно зі статтею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У відповідності зі статтею 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Окрім цього, згідно чинного законодавства визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Ч.1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду в тій частині, що матеріали справи не містять підтверджень, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати штрафів та, зокрема саме у зазначеному в цьому документі, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. У відповідності з вимогами ст.ст. 12, 81 Цивільно процесуального Кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Позивачем АТ КБ «ПриватБанк» не надано доказів, які б належним чином засвідчували домовленість сторін щодо визначення розмір відсоткової ставки та пені. Висновок місцевого суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ґрунтується на принципі верховенства права. Рішення суду є законним та обгрунтованим. Доводи апелянта не спростували висновків місцевого суду, виходячи з вищевикладених обставин. Заперечення апелянта щодо неправомірності застосування судом правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, є необґрунтованим. У відповідності з вимогами ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 листопада 2019 року. Підстави для зміни та розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не встановлено. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції скарги компенсації не підлягають. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, строк на касаційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя : П.С. Абрамов Судді: С.М. Бондаревська Л.І. Пилипчук