Постанова 4813 № 522/8801/17

Номер провадження: 22-ц/813/2625/20 Номер справи місцевого суду: 522/8801/17 Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю. Доповідач Комлева О. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.02.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Головуючого-судді Комлевої О.С., суддів Сегеди С.М., Цюри Т.В., з участю секретаря Ткачука В.О., учасники справи: позивач товариство з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Бойчука А.Ю., - в с т а н о в и в: У травні 2017 року ТДВ «Чорноморгідробуд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 8 504,16 грн. У обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що будинок по АДРЕСА_1 є житловим будинком державної власності, в Статутний фонд ТДВ «Чорноморгідробуд» не входить, тимчасово знаходиться на балансі відокремленого підрозділу «Управління житлового господарства і соціального розвитку ВАТ «Чорноморгідробуд». ОСОБА_2 на праві приватної власності належать 29/500 та 261/500 частин нежитлового приміщення першого поверху вказаного будинку. Квартирну плату та плату за комунальні послуги боржник вносить несвоєчасно, а тому станом на 01.11.2016 року заборгованість становить 8 504,16 грн. На підставі викладеного, ТДВ «Чорноморгідробуд» просило стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 8 504 гривні 16 копійок, а також стягнути судові витрати. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.09.2018 року позовні вимоги ТДВ «Чорноморгідробуд» задоволено в повному обсязі. Стягнуто на користь ТДВ «Чорноморгідробуд» з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 8 504,16 гривень, а також вирішено питання про судові витрати. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати у повному обсязі та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ТДВ «Чорноморгідробуд» відмовити. У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що вона з 08.12.2014 року не є власником нежитлового приміщення, вважає, що по справі вона не є належним відповідачем. Крім того заборгованість у розмірі 8 504, 16 гривень повністю погашена. Відзиву до суду надано не було. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи та у випадках встановлених ч. 3 цієї статті. Згідно ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Задовольняючи позов ТДВ «Чорноморгідробуд» про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є власником 29/500 та 261/500 частин нежитлового приміщення першого поверху та плату за комунальні послуги вносить несвоєчасно, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 8504,16 гривень станом на 01.11.2016 року, що підтверджується наданим розрахунком суми боргу, яка підлягає стягненню. З таким висновком суду колегія суддів погоджується не в повній мірі з огляду на таке. Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на праві приватної власності належать 29/500 та 261/500 частин нежитлового приміщення першого поверху будинок по АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 11.08.1999 року (а.с. 19). Будинок по АДРЕСА_1 є житловим будинком державної власності, в Статутний фонд ТДВ «Чорноморгідробуд» не входить, тимчасово знаходиться на балансі відокремленого підрозділу «Управління житлового господарства і соціального розвитку ВАТ «Чорноморгідробуд» (а.с. 15). Між ТДВ «Чорноморгідробуд» та ОСОБА_1 був укладений договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (а.с. 17). Відповідно до розрахунку з вересня 2013 року по жовтень 2016 року у ОСОБА_4 виникла заборгованість у розмірі 8504 гривень 16 копійок (а.с. 11). Задовольняючи позовні вимоги ТДВ «Чорноморгідробуд» та стягуючи ОСОБА_5 заборгованість за комунальні послуги у розмірі 8504, 16 гривень, які виникли з вересня 2013 року по жовтень 2016 року, поза увагою суду залишилась та обставина, що 08 грудня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 належні їм на праві власності 29/500 та 261/500 частин нежитлового приміщення першого поверху будинок по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування подарували ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 149-150). Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 526 ЦК України - зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У відповідності до ст. ст. 67, 68, 162 ЖК України, ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189-VIII, п.п. 20, 30 Правил, на споживача комунальних послуг покладено обов`язок щомісячної їх оплати. Однак, в порушення наведених норм права, відповідач не сплачує у добровільному порядку заборгованість за надані послуги. З урахуванням того, що ОСОБА_1 з 08 грудня 2014 року не є власником 29/500 та 261/500 частин нежитлового приміщення першого поверху будинок по АДРЕСА_1 , колегія суддів приходить до висновку про те, що з ОСОБА_1 підлягає стягненню лише заборгованість за комунальні послуги, яка виникла до укладання договору дарування. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, сума яка була нарахована ОСОБА_1 за отримані комунальні послуги з вересня 2013 по грудень 2014 року складає 3 759 гривень 49 копійок. З наданого розрахунку також вбачається, що ОСОБА_1 у січні та лютому 2014 року була сплачена сума у розмірі 3136 гривень. За таких підстав, колегія суддів прийшла до висновку про те, що сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 , з урахування часткової оплати у розмірі 3136 гривень, складає 623 гривні 49 копійок. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в неї відсутня заборгованість, колегія суддів вважає такими, що не знайшли свого підтвердження, тому, що матеріали справи містять розрахунок заборгованості, в якому зазначено, яка сума була проплачена ОСОБА_1 (а.с. 11). Положеннями ст. 376 ЦПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. В даному випадку висновок, зроблений судом першої інстанції, не в повному обсязі відповідає встановленим обставинам справи, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні. З огляду на положення п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України ця справа є малозначною, а тому згідно п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27 вересня 2018 року змінити в частині стягнення розміру заборгованості. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з додатковою відповідальністю «Чорноморгідробуд» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 623 (шістсот двадцять три) гривні 49 копійок. В інший частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст судового рішення складений 27 лютого 2020 року. Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева Судді ______________________________________ С.М. Сегеда ______________________________________ Т.В. Цюра