Постанова 4875 № 905/1848/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" лютого 2020 р. Справа № 905/1848/19 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Ільїн О.В. , суддя Істоміна О.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь, Донецька область (вх. №60 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі № 905/1848/19 (суддя Курило Г.Є.; повний текст рішення підписано 22.11.2019) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім АвтоКрАЗ», м. Кременчук до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь, Донецька область про стягнення 134374,28 грн., - ВСТАНОВИЛА: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім АвтоКрАЗ», м.Кременчук (далі ТОВ «ТД АвтоКрАЗ»; позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь (далі ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»; відповідач) про стягнення донарахованої курсової різниці у розмірі 134374,28 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем умов Договору купівлі-продажу №467ТД/18/1814 від 05.09.2018. Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі № 905/1848/19 задоволено повністю позов ТОВ «ТД АвтоКрАЗ», м.Кременчук до ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь про стягнення 134374,28 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача донараховану курсову різницю в сумі 134374,28 грн., судовий збір в сумі 2015,61 грн. Відповідач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі № 905/1848/19 скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити; судові засідання відповідач просить проводити без його участі. Відповідач вважає, що дане рішення ухвалене судом з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, з невірною оцінкою обставин справи. Відповідач зазначив, що не укладав із позивачем додаткової угоди № 2 до Договору № 467ТД/18/1814 від 05.09.2018 відносно викладення таблиці Специфікації № 1 до Договору в частині зміни ціни на автомобіль бортовий КрАЗ-65053-0100040-05, про яку вказано в оскаржуваному ним рішенні. Разом із цим, відповідач посилаючись на подання апеляційної скарги протягом 20-ти днів з моменту отримання ним оскаржуваного рішення, а саме 02.12.2019, що підтверджується копією рішення суду першої інстанції у даній справі з відбитком штемпеля реєстрації вхідної кореспонденції, просив поновити строк на апеляційне оскарження згідно частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2020 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий (суддя-доповідач) Барбашова С.В., суддя Ільїн О.В., суддя Істоміна О.А. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2020 апеляційну скаргу ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на рішення Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі № 905/1848/19 залишено без руху відповідно до частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України, оскільки апеляційна скарга відповідача оформлена з порушенням пункту 2 частини третьої статті 258 цього Кодексу; відповідачу надано строк на усунення зазначеного недоліку - 10 днів з моменту отримання цієї ухвали шляхом надання суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору в розмірі 3023,42 грн. за встановленими реквізитами. Як вбачається з рекомендованого поштового повідомлення (трек-номер 6102230768187) дана ухвала від 08.01.2020 отримана скаржником 14.01.2020. 24.01.2020, тобто у встановлений ухвалою строк, до суду від Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 673), до якої додано платіжне доручення № 4500004110 від 17.01.2020 про сплату судового збору в розмірі 3023,42 грн. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 поновлено відповідачу строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі № 905/1848/19; зупинено дію рішення Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі № 905/1848/19 до закінчення апеляційного розгляду справи Східним апеляційним господарським судом; відкрито апеляційне провадження у справі № 905/1848/19; позивачу (ТОВ «Торговий Дім АвтоКрАЗ») надано строк для подання до канцелярії Східного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу відповідача та доказів надсилання (надання) скаржнику копії відзиву та доданих до нього документів у строк до 14.02.2020 (включно); учасникам справи роз`яснено, що апеляційний розгляд справи № 905/1848/19 відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходив. Відповідно до частин першої та другої статті 263 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі. Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, а також проаналізувавши докази, котрі стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, виходячи з наступних встановлених під час апеляційного розгляду обставин. Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції, підтверджено матеріалами справи і не оспорено учасниками справи: -05.09.2018 між ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (покупець) в особі комерційного директора Ноздріна Антона Юрійовича, що діяв на підставі довіреності № 333 від 29.12.2017, та ТОВ «ТД АвтоКраз» (продавець) в особі директора Шмигаля Олександра Анатолійовича, який діяв на підставі Статуту, укладено Договір купівлі-продажу №467ТД/18/1814 (далі - Договір), відповідно до пункту 1 якого в порядку та на умовах, визначених Договором, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов`язується прийняти й оплатити автомобілі в номенклатурі, кількості та в строки, вказані в специфікаціях до договору (том 1 аркушу справи 10-12); -даний Договір підписано повноважними представниками сторін без зауважень та скріплено печатками підприємств позивача та відповідача у справі; - Розділом 4 договору сторони визначили ціну і загальну вартість Договору та порядок проведення розрахунків, зокрема, відповідно до пункту 4.1. Договору загальна сума Договору визначається як вартість автомобілів, поставка яких здійснюється відповідно до Специфікації до Договору. Зміна загальної суми договору здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Специфікації до договору на додаткові партії автомобілі; -умови оплати за автомобілі вказані в специфікації до договору. Датою оплати вважається дата надходження грошових коштів в повному обсязі на поточний рахунок продавця (пункти 4.2., 4.3. Договору); - Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 01.08.2020 (пункт 11.13. Договору); -пунктом 1 Специфікації (том 1 аркуш справи 13) передбачено, що покупець передає, а покупець приймає і оплачує наступні автомобілі: автомобіль бортовий КрАЗ-65053-05, 2018 року випуску, термін поставки 25.12.2018, кількість 4 шт., ціна за одиницю без ПДВ 1541975,00 грн., загальна вартість 6167900,00 грн. без ПДВ, всього з ПДВ 7401480,00 грн.; -вартість автомобілів, які постачаються у відповідності із зазначеною Специфікацією становить 6167900,00 грн., ПДВ становить 1233580,00 грн., загальна вартість з ПДВ становить 7401480,00грн, що є еквівалентом 282400,37 доларів США з ПДВ за курсом Національного банку України на 11.07.2018 (1 дол. США 26,209172); -згідно пункту 2 Специфікації ціна транспортного засобу підлягає перерахунку в разі зміни курсу гривні по відношенню до долара США +/-3%, встановленого НБУ на дату оплати по відношенню до курсу НБУ станом на 11.07.2018, який становить 26,209172; -згідно пункту 3 Специфікації при зміні курсу гривні до долара США більше ніж на +/-3%, встановленого НБУ на дату оплати, по відношенню до курсу НБУ станом на 11.07.2018 (джерело http://index.minfin.com.ua), вартість автомобіля корегується на відповідний коефіцієнт зміни курсу. Корегування вартості автомобілів здійснюється продавцем шляхом виставлення корегувального рахунку покупцеві, протягом 3-х банківських днів від дати оплати. Після здійснення усіх належних оплат, сторони зобов`язані укласти Додаткову угоду про кінцеву ціну Договору у строк не більше 10 банківських днів, з моменту остаточного розрахунку, якою визначити проіндексовану (кінцеву) ціну Договору; -пунктом 6 Специфікації сторони передбачили термін оплати поставлених автомобілів, зокрема, розрахунок за автомобілі здійснюється на умовах 100% оплати вартості автомобілів протягом 10 календарних днів від дати поставки автомобілів та підписання акту прийому-передачі. Судом першої інстанції встановлено, що 10.04.2019 ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та ТОВ «ТД АвтоКрАЗ» уклали Додаткову угоду №2 до Договору №467ТД/18/1814 від 05.09.2018 (том 1 аркуш справи 14) про наступне: сторони погодили викласти таблицю Специфікації №1 від 20.09.2018 до Договору №467ТД/18/1814 від 05.09.2018 в частині зміни ціни на автомобіль бортовий КрАЗ-65053-0100040-05. У зв`язку із зміною курсу долара до гривні на день оплати, ціна на автомобіль бортовий КрАЗ-65053-0100040-05 та загальна сума договору підлягає зміні: автомобіль бортовий КрАЗ-65053-0100040-05, 2018 року випуску, термін поставки 25.12.2018, кількість 4 шт., ціна за одиницю без ПДВ 1569969,64 грн., загальна вартість 6279878,57 грн., всього без ПДВ 6279878,57 грн., ПДВ (20%) 1255975,72 грн., всього з ПДВ 7535854,29 грн. (пункти 1, 2 Додаткової угоди). Колегія суддів зазначає, що умови, які визначені сторонами цією Додатковою угодою, відповідачем не спростовані. Так, заперечення відповідача про те, що ним дана додаткова угода не укладалася, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки жодних аргументів в обґрунтування цієї обставини відповідач не навів та не надав ніяких доказів на підтвердження неукладення ним зазначеного правочину. При цьому, як встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, Додаткову угоду №2 від 10.04.2019 до Договору №467ТД/18/1814 від 05.09.2018 підписано повноважним представником ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» - комерційним директором Ноздріним Антоном Юрійовичем та директором ТОВ «ТД АвтоКрАЗ» - Шмигаль Олександром Анатолійовичем без зауважень та заперечень, а також скріплено печатками підприємств покупця та продавця. Поряд із цим, враховуючи положення статті 204 Цивільного кодексу України, якою визначено презумпцію правомірності правочину, Додаткова угода №2 від 10.04.2019 до Договору №467ТД/18/1814 від 05.09.2018 є чинною, тому колегія суддів вважає, що права та обов`язки, котрі випливають із її умов, є обов`язковими для сторін, що її уклали. Згідно пункту 4 Додаткової угоди № 2 вона є невід`ємною частиною договору №467ТД/18/1814 від 05.09.2018, набуває чинності з моменту підписання, та діє до 31.12.2019. Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції між сторонами спору існують договірні відносини, які виникли з Договору, який за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно з приписами статей 11, 525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір як підстава для виникнення цивільних прав та обов`язків є обов`язковим для виконання сторонами і за загальним правилом сторони не мають права змінити умови зобов`язання в односторонньому порядку, а повинні виконувати його належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України). Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина перша та друга статті 193 Господарського кодексу України). Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих ГК України, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу (частина шоста статті 265 Господарського кодексу України). Відповідно до частини першої статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до частини першої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У відповідності до частин першої, третьої статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. За приписами статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до приписів статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до приписів статті 524 Цивільного кодексу України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Згідно положень частин першої-другої статті 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Норми чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов`язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов`язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти. Проаналізувавши умови укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу від 05.09.2018 №467ТД/18/1814 (з урахуванням додаткової угоди №2 від 10.04.2019 до договору купівлі-продажу №467ТД/18/1814 від 05.09.2018), суд першої інстанції обґрунтовано визначився, що розрахунки за цим Договором відбуваються в українській валюті, але ціна договору встановлюється виходячи з еквівалента іноземної валюти (долара США). При цьому при настанні обставин зміни курсу іноземної валюти (зміною курсу долара до гривні на день оплати), що в даному випадку мало місце, відбулася зміна суми Договору. Так, судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено і не оспорено відповідачем, що: -згідно з видатковою накладною №603 від 03.03.2019, яка підписана відповідачем без заперечень представником, що діяв на підставі довіреності № 00329 від 01.03.2019, ціна автомобіля бортовий КрАЗ-65053-0100040-05 у кількості 2 шт. склала 3700740,00 грн. у тому числі ПДВ 616790,00 грн. (том 1 аркуші справи 15, 17-18); -за актом приймання-передачі №603 від 03.03.2019 позивач передав, а відповідач прийняв два автомобіля бортових КрАЗ-65053-0100040-05 (том 1 аркуш справи 16); -відповідно до розрахунку коригування №9 від 16.04.2019 до видаткової накладної №603 від 03.03.2019 відбулось збільшення вартості поставленого товару на суму 67187,14 грн. у тому числі ПДВ 11197,86 грн. (том 1 аркуш справи 19); -згідно з видатковою накладною №672 від 14.03.2019, яка підписана відповідачем без заперечень представником, що діяв на підставі довіреності № 00393 від 14.03.2019, ціна автомобіля бортовий КрАз-65053-0100040-05 у кількості 2 шт. склала 3700740,00 грн. у тому числі ПДВ 616790,00 грн. (том 1 аркуші справи 22, 24-25); -за актом приймання-передачі №672 від 14.03.2019 позивач передав, а відповідач прийняв два автомобіля бортових КрАз-65053-0100040-05 (том 1 аркуш справи 33); -відповідно до розрахунку коригування №10 від 16.04.2019 до видаткової накладної №672 від 14.03.2019 відбулось збільшення вартості поставленого товару на суму 67187,14 грн. у тому числі ПДВ 11197,86 грн. (том 1 аркуш справи 26). Отже, встановленими судом першої інстанції під час розгляду обставинами, перевіреними наявними у справі доказами, обґрунтовано підтверджується, що на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу автомобілі бортові КрАЗ-65053-0100040-05 у кількості 4 шт. на загальну суму 7535854,28 грн.; загальна сума збільшення вартості товару склала 134374,28 грн. (курсова різниця), що підтверджується змістом додаткової угоди № 2 від 10.04.2019 до Договору. Користуючись наданим правом, 22.08.2019 позивачем надіслано на адресу відповідача лист від 21.08.2019 №1589-06 із вимогою взяти до уваги корегувальні розрахунки №9 та №10 від 16.04.2019 та провести згідно них остаточний розрахунок за відвантажені автомобілі бортові КрАЗ-65053-0100040-05, який відповідачем не виконано. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що при вирішенні спору у даній справі місцевий господарський суд оцінив у сукупності матеріали справи, проаналізував вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахував доведеність позовних вимог та підтвердження їх наявними у справі доказами, взяв до уваги ненадання відповідачем доказів сплати заявленої до стягнення позивачем курсової різниці в сумі 134374,28 грн., строк оплати якої настав, в результаті чого дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, адже в даному випадку наявні правові підстави для зобов`язання відповідача сплатити донараховану курсову різницю у заявленому до стягнення розмірі за транспортні засоби (автомобілі), поставлені позивачем за Договором поставки. Враховуючи вищенаведені обставини справи в їх сукупності та надані позивачем докази, є вмотивованими висновки суду першої інстанції про задоволення позову. Доводи апеляційної скарги відповідача вказаних висновків суду першої інстанції жодним чином не спростовують, тому правові підстави для скасування цілком законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції про відмову у позові у суду апеляційної інстанції відсутні. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Аргументи заявника апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а прийняте у справі рішення залишається без змін. Понесені відповідачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції судові витрати по сплаті судового збору згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення. Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м. Маріуполь, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі № 905/1848/19 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 19.11.2019 у справі № 905/1848/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 25.02.2020. Головуючий суддя С.В. Барбашова Суддя О.В. Ільїн Суддя О.А. Істоміна