Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 640/8412/16-а
від 20.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2020 р.Справа № 640/8412/16-а Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Старосуда М.І., Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. , при секретарі судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Бородіна Н.М., м. Харків, повний текст складено 06.12.19 року по справі № 640/8412/16-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Постановою Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2016 позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано неправомірним дії Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII та на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-156 від 25.02.2016 року, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку. Визнано неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова №35 від 15.03.2016р. про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова провести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахунок пенсії, починаючи з 01 березня 2016 року, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII та на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-156 від 25.02.2016 року, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше сплачених сум. В решті позову було відмовлено. Ухвалою суду від 16.09.2016 року було виправлено допущену описку в постанові суду, а саме абзац другий резолютивної частини постанови викладено у наступній редакції: «Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова провести ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перерахунок пенсії в розмірі 60%, починаючи з 01 березня 2016 року, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-XII та на підставі довідки прокуратури Харківської області №18-156 від 25.02.2016 року, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку померлого годувальника, та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше сплачених сум. ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про роз`яснення рішення суду, в якій просить суд роз`яснити постанову Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2016 року у справі № 640/8412/16-а. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2019 у задоволенні заяви про роз`яснення судового рішення відмовлено. Не погодившись з вказаною ухвалою, заявником подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про роз`яснення судового рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вказане рішення суду є незрозумілим та відповідачем допущено неоднакове тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню, оскільки при її виконанні застосуванню підлягає саме ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001 року без будь-яких обмежень або виключень з цієї статті, яка передбачає, поряд з іншим, здійснення перерахунку призначеної пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою. Відповідно до вказаної постанови слід виплачувати та проводити перерахунки пенсії згідно ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001р. з розрахунку 90% від середнього розміру щомісячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту мотивувальної та резолютивної частини судового постанови встановлено, що суть тексту судового рішення ясна та не двозначна, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Так, відповідно до частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. У пункті 19 постанови "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року № 7 Пленум Верховного Суду України зазначає, що роз`яснення судового рішення можливо тоді, коли воно є незрозумілим. Поставлені у заяві питання розглядаються тільки судом, який ухвалив судове рішення. За правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і ухвалення додаткового рішення цим же судом. Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення. Таким чином, процесуальна процедура роз`яснення судового акту виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону виходить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення. Виходячи з викладеного, роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Аналогічний висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 31.07.2018 року по справі 823/361/18. Як зазначено вище, постановою Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2016 зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01 березня 2016 року та здійснити виплату пенсії з урахуванням раніше сплачених сум. Однак, заявниця в даному випадку просить в подальшому виплачувати та проводити перерахунки її пенсії згідно ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції від 12.07.2001р. з розрахунку 90% від середнього розміру щомісячної заробітної плати без обмеження її максимального розміру, тобто вона фактично просить внести зміни в існуюче рішення. Інших обґрунтованих доводів необхідності роз`яснення постанови не наведено. При цьому, рішення суду від 19.08.2016 є чітким і зрозумілим, в ньому наведено мотиви, з яких суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову. Окрім того, статтею 254 КАС України передбачено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. А відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області постанова Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2016 року по справі № 640/8412/16-а виконана у повному обсязі. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що у задоволенні заяви про надання роз`яснення постанови в адміністративній справі №640/8412/16-а слід відмовити, є правомірним. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 243, 250, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 02.12.2019 року по справі № 640/8412/16-а залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя М.І. Старосуд Судді Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 25.02.2020 року