Постанова Київський апеляційний суд № 759/21567/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/824/720/2020 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий в суді першої інстанції: Косик Л.Г. Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Маліновський О.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого в ТОВ "Авто УА Груп", проживаючого в АДРЕСА_1 , та його захисника- адвоката Чайки М. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: Постановою Святошинськогорайонного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладенона нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок. Як зазначено у постанові, 10.11.2019 року о 02 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 рухаючись по вул. Туполєва в м. Києві, за кермом автомобіля "Volkswagen Polo", державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, яка не відповідає дійсності. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України, ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Святошинськогорайонного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року та закрити провадження в даній справі за відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вважає, що зазначена постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначає,що в судовому засіданні суду першої інстанції він вину не визнав та пояснив, що в стані наркотичного сп`яніння не перебував. Після того яквін привіз пасажира за адресою, знаходився в автомобілі чекаючи іншого замовлення. В цей час під`їхали поліцейські, а потім підійшли до його автомобіля, та почали одразу світити в очі ліхтариком, після чого перевірили документи та знов почали світити в очі, попросили вийти з автомобіля та запропонували поїхати до лікаря нарколога для проведення огляду на стан сп`яніння, на що я погодився. Від`їхавши 2-3 км від місця зупинки, патрульні поліцейськіповідомили, що у них є новий виклик та відвезли як зазначає ОСОБА_1 до автомобіля та склали протокол за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у присутності двох свідків. Крім того, ОСОБА_1 зазначає,що згідно вимог ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП та п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року зазначається,що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння на місці зупинення транспортного засобу або незгоди з його результатами відповідно до встановленого порядку є обов`язковим, проте у матеріалах справи,як зазначає ОСОБА_1 відсутнє направлення на огляд водія транспортного засобу "Volkswagen Polo", державний номерний знак НОМЕР_1 з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, що свідчить про те, що поліцейський у встановленому законом порядку не направляв водія у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те,що докази,які безпосередньо були досліджені в судовому засіданні не підтверджують факт порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України та відповідно наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , та його захисника - адвоката Чайки М.М. які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, з наступних підстав. При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП були повно, всебічно та об`єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка, керуючись законом суд прийшов до законного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП що підтверджено протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №265973,письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , відеозаписом з нагрудної камери інспектора патрульної поліції та розпискою ОСОБА_1 про зобов`язання ним не керувати транспортним засобом протягом доби. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є безпідставними, не підтверджені належними доказами та спростовуються матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №265973 від 10.11.2019 року з яким ОСОБА_1 погодився, поставши власноруч підпис в протоколі при цьому не надавши жодних пояснень (а.с.1), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,які підтвердили добровільну відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога (а.с.2) та розпискою наявній в матеріалах справи в якій ОСОБА_1 добровільно зобов`язався не керувати транспортними засобами протягом доби (а.с.3). Окрім того, в матеріалах справи міститься відеозапис з нагрудної камери інспектора патрульної поліції на якому чітко вбачається, що ОСОБА_1 добровільно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у лікаря нарколога в присутності двох свідків. Даний факт підтвердив і сам ОСОБА_1 надавши відповідні пояснення при розгляді справи у суді апеляційної інстанції. Зміст протоколу про вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо особи, фактичних обставин справи, нормативного акту, що передбачає відповідальність, свідків, роз`яснення прав, пояснень особи та інших даних. Інші доводи апеляційної скарги, зокрема що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп`яніння , також не спростовують висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, так як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, дії наркотичних чи токсичних речовин є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд першої інстанції, врахувавши положення ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_1 стягнення, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП. За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування у справі апеляційним переглядом не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Святошинськогорайонного суду м. Києва від 20 грудня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду О.А. Маліновський