LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Донецький апеляційний суд266/3074/19

від 19.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

22-ц/804/765/20 266/3074/19 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2020 року м. Маріуполь Єдиний унікальний номер 266/3074/19 Номер провадження 22-ц/804/765/20 Донецький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Ткаченко Т.Б. (суддя-доповідач), Зайцевої С.А., Кочегарової Л.М., секретар - Герасимова Г.Є. сторони: позивач - Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» відповідач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 грудня 2019 року, у складі судді Шишиліна О.Г., у справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 третя особа: ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості за спожиту (невраховану) електричну енергію, В с т а н о в и в:

1. Описова частина Короткий зміст позовних вимог У травні 2019 року Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» (далі - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі») звернулося до суду до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 із вказаним позовом, в мотивування якого зазначило, що 08 травня 2017 року при перевірці представниками позивача виконання вимог Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією для населення за місцем проживання відповідачів, які є співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за яким відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ОСОБА_2 , було виявлено порушення ним ст.ст.26, 27 Закону України «Про електроенергетику» та п.п.48,53 ПКЕЕН, що виразилося у самовільному підключенні електроустановок споживача до електричної мережі, яка не є власністю енергопостачальника. Виявлене порушення було зафіксоване в Акті про порушення Правил користування електричною енергією для населення №212620 від 08.05.2017 року. Відповідно до діючих нормативних актів, на підставі зазначеного акту визначено обсяг та вартість спожитої, але неврахованої електричної енергії, внаслідок порушення, на загальну суму 49120,05 грн. Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно за спожиту, але невраховану приладом обліку електричну енергію у сумі 49120,05 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 грудня 2019 року позов АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту (недовраховану) електричну енергію задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованість за спожиту, але недораховану електричну енергію за актом про порушення ПКЕЕН № 212620 від 08 травня 2017 року у розмірі 49120,05 грн. та судовий збір в розмірі 1921 гривень. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Частково задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідачки ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованість за спожиту (невраховану) електричну енергію, суд виходив з того, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_4 , є співвласниками квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають на обліку в Департаменті соціального захисту населення як ВПО та зареєстровані за вказаною адресою, а ОСОБА_4 в квартирі не зареєстрований. Акт про порушення ПКЕЕН був складний в присутності довіреної особи відповідачів ОСОБА_5 . Суд критично поставився до твердження ОСОБА_1 щодо необхідності покладання стягнення за актом на квартирантів, які проживали у вказаній квартирі та в присутності кватирантки ОСОБА_6 було виявлено та складено акт про порушення, оскільки договір найму житлового приміщення від 15.02.2011 року був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 ) строком на один рік тобто до 15.02.2012 року, та суд дійшов висновку, що факт проживання останньої на день виявлення порушення не дає суду підстав стверджувати, що саме вона відповідальна за розкрадання електричної енергії. Дійшовши висновку, що відповідачі є користувачами квартири, в якій виявлено порушення ПКЕЕН і споживачами електричної енергії, однак відповідач ОСОБА_2 маючи право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів не був повідомлений енергопостачальником не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату, та акт про порушення Правил користування електричною енергією було розглянуто комісією без його повідомлення про час і дату засідання комісії, суд дійшов висновку, що належним відповідачем у справі є ОСОБА_1 , яка була повідомлена і присутня про засідання комісії при розгляді акту та не заперечувала факт наявності «скритої розетки». Суд також дійшов висновку, що доказів невинуватості ОСОБА_1 та її представником в суді надано не було, наявність виявлених актом порушень не спростовано. . Короткий зміст вимог апеляційної скарги 13 січня 2020 року відповідач ОСОБА_1 , в особі її представника ОСОБА_3 , через суд першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просила скасувати рішення суду в частині задоволених вимог АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Донецького апеляційного суду від 05 лютого 2020 року відкрито апеляційне провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , на рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 грудня 2019 року у справі за позовом АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту (невраховану) електричну енергію. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 10 лютого 2020 року справу за позовом АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту (невраховану) електричну енергію призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 мотивована тим, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 не проживали в належній ним квартирі з 2011 року, оскільки вона була здана на підставі договору оренди ОСОБА_6 . Про порушення виявлені в належній їй квартирі вона дізналась лише 24 травня 2017 року, Акт про порушення ПКЕЕН вона не підписувала, про те, що в належній їй квартирі є вмонтована розетка зі скритою електромережею з без обліковою фазою вона не знала, та на комісії при розгляді акту про порушення заперечувала свою причетність до встановлення даної розетки. Ким була встановлена розетка вона не знає, оскільки в квартирі мешкала ОСОБА_6 зі своєю родиною. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були присутні при складенні акту, який їм не вручався, що позбавило їх права внести свої зауваження до нього. Посилається також на те, що особовий рахунок по сплаті електроенергії відкритий тільки на ОСОБА_2 , але останнього не було повідомлено про час та дату засідання комісії по розгляду акту. Відзив на апеляційну скаргу позивач до суду не подав. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва на право власності на житло від 22.05.1998 року НОМЕР_2, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 ( а.с. 32). За вказаним адресом відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_11 ( а.с. 5,6). Згідно довідки управління у справах пільгових категорій громадян Департаменту соціального захисту населення від 13.06.2019 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 перебувають на обліку в департаменті як ВПО та зареєстровані за адресою тимчасового місця проживання АДРЕСА_1 ( а.с. 46). За відомостями відділу реєстрації фізичних осіб від 22.10.2019 р. ОСОБА_4 , був зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 по 05.11.2015 року ( а.с. 79). Нотаріально посвідченою довіреністю від 15.04.2017 р. ОСОБА_4 уповноважив ОСОБА_1 керувати та розпоряджуватись всім його майном, що знаходиться території України ( а.с. 85). Судом встановлено, що між сторонами склались фактичні договірні відносини, про що свідчать неодноразові перерахування грошових коштів за спожиту електричну енергію, яка поставляється АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», про що не заперечувала ОСОБА_1 ( а.с. 7-25). 08 травня 2017 року при перевірці представниками позивача виконання вимог Закону України «Про електроенергетику», ПКЕЕН в квартирі АДРЕСА_2 , яка належить відповідачам та ОСОБА_4 , якого залучено у якості 3 особи, було виявлено самовільне підключення електроустановок поза межами приладу обліку, про що було складено Акт № 212620 від 08 травня 2017 року. Виявити зазначене порушення під час візуального огляду лічильника, було не можливо, оскільки було виявлено використання вмонтованої розетки зі скритою електромережею з без обліковою фазою та під обліковим «нулем». При включенні напруги електроприладів в дану розетку диск електролічильника не рухається. При відключенні «фазного» запобіжника та включенні нульового запобіжника напруга в розетки є. Тобто електрична енергія споживалася але не обліковувалася приладом обліку. В акті вказана схема підключення ( а.с.26-27). Після складання акту про порушення 212620 від 08.05.2017 року відповідачка ОСОБА_1 звернулася із заявою до позивача про розгляд вказаного акту 24.05.2017 року. Протоколом засідання комісії Маріупольського РЕМ ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», правонаступником якого є позивач, №1062 від 24.05.2017 року було розглянуто акт в присутності ОСОБА_1 та відповідно з вимогами п. 53 ПКЕЕН зроблено розрахунок суми нарахованої електроенергії згідно п. 3.1 Методики розрахунку об`єму та вартості недорахованої електроенергії внаслідок порушення побутовим споживачем ПКЕЕН згідно формули 2.7 Методики ( а.с. 30). Згідно розрахунку суми збитків за актом про порушення ПКЕЕН № 212620 від 08 травня 2017 року ( а.с.28) до розрахунку було взято період з 09 травня 2014 року по 08 травня 2017 року сума збитків складає 49120,05 гривень. Зазначена сума була розрахована на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України № 562 від 4 травня 2006 року. Вид порушення змонтована розетка зі скритою проводкою п.п. 5 п. 3.1 самовільне підключення електроприладів, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника (власника мережі) з порушенням схеми обліку ( а.с. 28). 2.

Мотивувальна частина Позиція Донецького апеляційного суду Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В судове засідання сторони та третя особа не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 145 - 148). Із заявами про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не звернулись. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав. Мотиви, з яких виходить Донецький апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає повністю. Згідно з положеннями статті 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку. Відповідно до положень пункту 37 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 № 1357, які були чинними на час виникнення правовідносин (далі - Правила 1357) електропостачальник має право перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку; вимагати від побутового споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними побутовим споживачем під час користування електричною енергією. Згідно з п. 42 ПКЕЕН № 1357 споживач повинен дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів, узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; вносити плату за спожиту електричну енергію виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання енергопостачальника в уповноваженому банку; надавати розрахункові документи на вимогу представників енергопостачальника для перевірки правильності оплати та відповідності записів у них показам засобу обліку; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред`явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об`єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки. Однією з підстав відповідальності споживача електроенергії за п. 48 ПКЕЕН є розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. Відповідно до п. 53 Правил № 1357, чинних на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу (ч. 9). У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. № 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (ч. 11). У разі відмови споживача від сплати вартості не облікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення) (ч. 13). Визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення правил користування електричною енергією споживачами регламентується розділом 3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, особовий рахунок № НОМЕР_1 по квартирі АДРЕСА_2 відкритий на ім`я відповідача ОСОБА_2 08 травня 2017 року при перевірці представниками позивача виконання вимог Закону України «Про електроенергетику», ПКЕЕН в квартирі АДРЕСА_2 , який належить відповідачам та ОСОБА_4 , було виявлено самовільне підключення електроустановок поза межами приладу обліку, про що було складено Акт № 212620 від 08 травня 2017 року. Виявити зазначене порушення під час візуального огляду лічильника, було не можливо, оскільки було виявлено використання вмонтованої розетки зі скритою електромережею з без обліковою фазою та під обліковим «нулем». При включенні напруги електроприладів в дану розетку диск електролічильника не рухається. При відключенні «фазного» запобіжника та включенні нульового запобіжника напруга в розетки є. Тобто електрична енергія споживалася, але не обліковувалася приладом обліку. В акті зазначено місце до облікового підключення: за щитком приладу обліку та вказана схема підключення. До акту також додано відеозапис виявленого порушення. Вказаний акт підписаний трьома представниками постачальника електричної енергії, а також уповноваженими особами споживача - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , оскільки під час перевірки відповідачі були відсутні та не знаходись в квартирі. Відповідач ОСОБА_1 не заперечувала, що зазначені особи мають відношення до квартири відповідачів, з посиланням на те, що з ОСОБА_6 укладався договір піднайму квартири, який був укладений строком до 15 лютого 2012 року (а.с.86), а ОСОБА_5 відповідач ОСОБА_2 уповноважив доглядати за квартирою. Отже, судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення її прав з посиланням на те, що Акт про порушення ПКЕЕН складений у відсутності відповідачів, чим позбавлено останніх права внести свої зауваження. Виявлене у належній відповідачам на праві власності квартири порушення ПКЕЕН, яке зафіксовано в Акті про порушення ПКЕЕН від 08 травня 2017 року, відповідач ОСОБА_1 не заперечувала. Відповідачі мають доступ до квартири, зареєстровані в ній як внутрішньо переміщені особи, особовий рахунок відкритий на ім`я відповідача ОСОБА_2 (а.с. 5, 6, 46, 79). Згідно частини 4 статті 319 ЦК України, власність зобов`язує. Підпунктом 5.1.2 пункту 5.1 Договору найму житлового приміщення від 15 лютого 2011 року укладеного між відповідачем ОСОБА_2 (наймодавець) та ОСОБА_6 (наймач) передбачено право наймодавця один раз на місяць здійснювати перевірку порядку використання і стану зйомної квартири та майна (а.с.86). Тобто, на відповідачів покладений обов`язок дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності. Відповідно до пункту 48 Правил № 1357 споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку. Згідно частин 1, 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Доказів своєї непричетності до виявленого представниками позивача порушення, відповідачами як під час розгляду комісією 24 травня 2017 року Акту про порушення ПКЕЕН, так і під час розгляду справи судом не надано. Необґрунтованими є і доводи апеляційної скарги щодо розгляду Акту про порушення ПКЕЕН від 08 травня 2017 року без участі відповідача ОСОБА_2 , оскільки вказаний акт був розглянутий на комісії у присутності відповідачки ОСОБА_1 , яка є співвласником квартири та споживачем електроенергії в ній. На ОСОБА_2 не було покладено відповідальності за заподіяні позивачу збитки та судом відмовлено у задоволенні даного позову до нього, а відтак права відповідача ОСОБА_2 оскаржуваним рішенням порушені не були. Крім того, ОСОБА_1 не наділена повноваженнями бути представником відповідача ОСОБА_2 при розгляді даної справи. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. За положеннями статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду відповідачем ОСОБА_1 та її представником не надано. За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, П о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складений 24 лютого 2020 року. Судді: Т.Б.Ткаченко С.А.Зайцева Л.М.Кочегарова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»