Постанова Київський апеляційний суд № 760/19904/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 січня 2021 року м. Київ справа № 760/19904/16-ц провадження № 22-ц/824/1281/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кравець В.А.,(суддя-доповідач) суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д. учасники справи: позивач - Публічне акціонерне товариство «Київенерго» відповідач - ОСОБА_1 а розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2018 року у складі судді Кушнір С.І. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за актом порушення, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2016 року представник ПАТ «Київенерго» - Жекова Г.І.звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства 51 554,62 грн боргу за актом порушення та зарахувати на рахунок із спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк»; стягнути з відповідача на користь позивача 1 378 грн судового збору. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 27 вересня 2009 року між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією №08029806513 за адресою: АДРЕСА_1 . Стверджувала, що 24 квітня 2015 року під час рейдової перевірки за адресою боржника виявлено порушення п.п. 11 та 48 Правил користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі поза розрахунковим засобом обліку електричної мережі з порушенням схеми обліку, про що складено акт порушення №30714. Зазначала, що заборгованість за актом порушення складає 51 554,62 грн. Стверджувала, що ОСОБА_1 станом на жовтень 2016 року вказана заборгованість не погашена, у зв`язку з чим товариство звертається до суду за захистом своїх порушених прав. Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь ПАТ «Київенерго» заборгованість у сумі 51 554,62 грн та 1 378 грн судового збору. Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, 10 листопада 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить заочне рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «Київенерго». Апеляційну скаргу мотивує тим, що заочне рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим, а також таким, що підлягає скасуванню. Стверджує, що вимоги позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим, висновок суду першої інстанції є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що при складенні працівниками ПАТ «Київенерго» акту про порушення №30714 апелянт присутньою не була та не могла скористатися своїм правом щодо внесення зауважень до такого акту. Звертає увагу суду на те, що з доданих позивачем фотоматеріалів та схеми, зазначеної в акті, не вбачається за можливе встановити, що самовільне підключення до електромережі здійснено з квартири ОСОБА_1 . Вказує на те, що у матеріалах справи відсутні докази існування пристрою розкрадання електричної енергії, докази працездатності такого пристрою, докази на підтвердження того, що відбувалося безоблікове споживання електричної енергії та її розкрадання. Стверджує, що відсутність в акті №30714 зазначення місця (точки) підключення до відповідних електромереж є порушенням положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562. З огляду на вказане, вважає, що нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за таким актом про порушення є неправомірним. 09 грудня 2020 року представник позивача ПАТ «ДТЕК Київські електромережі» - Іванова А.К. подала до суду відзив, у якому просила заочне рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки доводи апелянта є необґрунтованими та такими, що вводять суд в оману. Зазначає, що відсутність споживача електричної енергії під час складання та підписання трьома представниками енергопостачальника акта про порушення не є безумовною підставою вважати, що такий акт є недійсним, що передбачено п.53 ПКЕЕН. Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обгунтованості та доведеності позовних вимог належними та допустимими доказами. Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону. Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом установлено, що згідно договору купівлі-продажу від 07 червня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучко В.О., квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . 27 вересня 2005 року між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та ОСОБА_1 укладено договір про користування електричною енергією №08029806513. 24 квітня 2015 року під час рейдової перевірки за місцем проживання відповідача виявлено порушення ПКЕЕН, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів, електропроводки до електричної мережі, поза розрахунковим засобом обліку електричної мережі з порушенням схеми обліку, про що складено акт про порушення №30714. 14 травня 2016 року та 25 червня 2016 року відбулися засідання комісії з розгляду акта порушення №30714 від 24.04.2015 року, на яких відповідач була присутня. Пунктами 19, 42 Правил визначено, що розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку. Споживач електричної енергії зобов`язаний оплачувати спожиту електричну енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил. Прилади обліку електричної енергії (далі - прилади обліку) мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником, а їх вартість та вартість послуг з встановлення оплачена: а) для новозбудованих будинків - забудовниками; б) у разі розділу обліку електричної енергії - організаціями, які здійснюють розділ обліку (п. 8 Правил). Згідно п.п. 9, 10 Правил, споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами. Прилади обліку встановлюються відповідно до вимог правил улаштування електроустановок. Пунтом 53 Правил передбачено порядок фіксації енергопостачальником порушень правил користування електричною енергією. Вказаним пунктом зокрема визначено, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р. №62 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. У разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення). Вказане порушення у відповідності до п. 53 Правил задокументовано в акті про порушення від 24 травня 2015 року № 30714. Акт про порушення від 24 травня 2015 року № 30714 оформлений належним чином, в якому, зокрема, зазначено квартиру, з якої здійснено незаконне (самовільне) підключення до електромережі, та відповідачем не оскаржений, отже даний акт є дійсним, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції. Відповідно до підпунктів 3-7 пункту 53 Правил користування електричною енергією для населення, акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. Відповідно до протоколу №2612 від 25.06.2015 р. комісією прийнято рішення, яким відповідачу нараховано борг за недовраховану електроенергію у сумі 51 554,62 грн, про що було повідомлено відповідача листом від 26 червня 2015 року №030/34-2513. У пункті 48 Правил користування електричною енергією зазначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення Правил, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року N562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. На підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричної енергії для населення, затверджених Постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 року, розмір не облікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії та за кількістю днів: з дня останнього контрольного огляду приладу обліку чи технічної перевірки приладу обліку, чи набуття прав власності на об`єкт до моменту усунення порушення, за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується сума за актом порушень, але не більше терміну позовної давності. Відповідно до п. 3.3. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національною комісією регулювання електроенергетики України №562 від 04 травня 2006 року, у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричної мережі після припинення електропостачання у зв`язку з порушенням електричною енергією - із дня припинення електропостачання електроустановки споживача до дня повторного припинення електропостачання, але не більше ніж за три роки. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. З розрахунку заборгованості вбачається, що борг внаслідок порушення боржником правил ПКЕЕН відповідачеві нараховано за період з 25 квітня 2012 року по 24 квітня 2015 року у розмірі 51 554,62 грн на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Зважаючи на викладене, безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи є доводи апеляційної скарги про те, що з доданих позивачем фотоматеріалів та схеми, зазначеної в акті, не вбачається за можливе встановити, що самовільне підключення до електромережі здійснено з квартири ОСОБА_1 , що відбувалося безоблікове споживання електричної енергії та її розкрадання, а також, що нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за таким актом про порушення є неправомірним. Таким чином, колегія вважає, що суд першої інстанції, встановивши факт порушення відповідачкою правил споживання комунальних послуг і споживання необлікованої електроенергії, за яку вона має заборгованість, її не погашає і цю заборгованість належними доказами на спростувала, при цьому у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачка оскаржувала акт про порушення нею ПКЕЕ № 30714 та протокол засідання комісії, складені представниками постачальника послуг та якими зафіксовано порушення відповідачкою правил ПКЕЕ і визначено суму боргу внаслідок таких порушень, вірного висновку дійшов про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги, судом не встановлені. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно з ст.ст. 79-80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. На підтвердження своїх позовних вимог сторона позивача посилається і доводить наступне. Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи. Інші доводи апеляційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, колегія суддів уважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2018 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуючий В.А. Кравець Судді О.Ф. Мазурик Л.Д. Махлай