Ухвала КГС ВС № 910/30/19

УХВАЛА 24 лютого 2020 року м. Київ Справа № 910/30/19 Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Мачульський Г.М. розглянувши заяву Національного антикорупційного бюро України про відвід суддів Случа О.В., Волковицької Н.О., Могила С.К. у справі № 910/30/19 за позовом Національного антикорупційного бюро України до

1. Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк",

2. Компанії Калума Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited), треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,

2. Національний банк України, про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, ВСТАНОВИВ: Компанія Калума Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited) звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 у справі №910/30/19. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/30/19 визначено колегію суддів у складі: Случ О.В. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Могил С.К., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 10.01.2020. Ухвалою Верховного Суду від 17.01.2020, зазначеною колегією суддів, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Калума Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 у справі № 910/30/19 та призначено до розгляду на 25.02.2020 о 12:15 год. у приміщенні Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 332. 04.02.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Національного антикорупційного бюро України надійшла заява про відвід суддів Случа О.В., Волковицької Н.О. і Могила С. К. у справі №910/30/19. Заяву про відвід мотивовано тим, що касаційна скарга на судове рішення, яким закінчено розгляд справи (постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019), не була розподілена з дотриманням вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, що, на думку заявника, є порушенням порядку визначення судді (колегії суддів) для розгляду справи та підставою для відводу вказаної колегії судів на підставі пункту 4 частини першої статті 35 вказаного Кодексу. Крім того, заявником вказано, що при вирішенні питання за касаційною скаргою Компанії Калума Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited) поданою на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню (ухвала Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 щодо визнання необґрунтованим відводу колегії суддів), подання якої могло мати ознаки маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями з метою визначення складу суду, який у подальшому буде розглядати справу, а також мало ознаки зловживання процесуальними правами, зазначеною колегією суддів у порушення статей 13, 43 Господарського процесуального кодексу України, не визнані такі дії скаржника зловживанням процесуальними правами учасником справи та не попереджено про неприпустимість такого зловживання, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України вказує на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності цих суддів. Окрім цього, заявник вказує на сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Случа О.В. при розгляді справи №910/30/19, оскільки згідно з інформацією, яка розміщена на веб-сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, акціонером Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", який є відповідачем-1 у даній справі, є Компанія Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк. (Cargill Financial Services Intarnational, Inc.) інтереси якої суддя Случ О.В. представляв у справі №21/59. Згідно з частиною третьою статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до частин першої-третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі (ч. 1). Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (2). Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід (ч. 3). Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2020 у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Случа О.В., Волковицької Н.О. і Могила С.К. зазначений відвід у справі №910/30/19 визнано необґрунтованим. Відповідно до частини третьої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, у порядку, визначеному частиною першою статті 32 цього Кодексу, заяву Національного антикорупційного бюро України про відвід суддів Случа О.В., Волковицької Н.О. і Могила С.К. від розгляду справи №910/30/19 передано на розгляд судді Мачульсьму Г.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 21.02.2020. Розглянувши заяву Національного антикорупційного бюро України про відвід суддів Случа О. В., Волковицької Н. О. і Могила С. К. від розгляду справи №910/30/19, Суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України. За змістом пунктів 4 та 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, а також якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Згідно з частинами другою та третьою статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим. Верховний Суд констатує, що згідно з частиною третьою статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Відповідно до частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Підпунктом 17.4 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу. Згідно з підпунктом 4 пункту 21 Розділу 8 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 №30 (у редакції рішення Ради суддів України 02.03.2018 №17) передача судової справи (матеріалів кримінального провадження) раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об`єднаній палаті проводиться модулем автоматизованого розподілу щодо апеляційних та касаційних скарг, що надійшли до суду апеляційної чи касаційної інстанцій після визначення судді-доповідача у цій судовій справі. Отже, посилання заявника на порушення порядку визначення колегії суддів для розгляду справи не є обґрунтованим, оскільки визначення складу колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/30/19 було здійснено в порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами і доповненнями), положеннями Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджених постановою Пленуму Верховного Суду від 14.12.2017 № 8, рішенням зборів суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду № 4 від 08.04.2019, та не свідчить про упередженість чи необ`єктивність суддів, а тому не є підставою в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України для відводу колегії суддів. Крім того, відповідно до частини четвертої статті 35 вказаного Кодексу незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Отже, відмова у прийнятті касаційної скарги Компанії Калума Холдінгз Лімітед (Kalouma Holdings Limited) поданої на ухвалу, яка не підлягає касаційному оскарженню, на підставі імперативних приписів пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, без застосування судом положень статті 43 цього Кодексу, в силу наведених положень частини четвертої статті 35 вказаного Кодексу, також не свідчить про упередженість чи необ`єктивність суддів при розгляді справи, а незгода сторони з такою процесуальною дією не може бути підставою для відводу судді від розгляду справи. Посилання на упередженість судді Случа О.В., у зв`язку з представництвом інтересів Компанії Каргілл Файненшіал Сервісіз Інтернешнл, Інк. (Cargill Financial Services Intarnational, Inc.) у справі №21/59, яка не є учасником процесу у даній справі, Верховний Суд розцінює як припущення, а саме лише припущення не може бути покладено в основу будь-якого судового акта, в тому числі й прийнятого за результатами розгляду заяви про відвід судді. Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989). У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими". За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000). Щодо суб`єктивного критерію, то презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Це означає, що при з`ясуванні питання про те, чи існують законні підстави для побоювання щодо відсутності безсторонності у певного судді, позиція заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути ці побоювання об`єктивно виправдані. Проте, таких доказів заявником відводу до заяви не додано. Таким чином, оскільки заява про відвід суддів Случа О.В., Волковицької Н.О., Могила С.К. не містить обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, а доводи заявника не підтверджені належними доказами, Суд не вбачає підстав для задоволення відповідної заяви. З огляду на наведене, у задоволенні заяви Національного антикорупційного бюро України про відвід суддів Случа О.В., Волковицької Н.О., Могила С.К. у справі №910/30/19 слід відмовити. Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Національного антикорупційного бюро України про відвід суддів Случа О.В., Волковицької Н.О., Могила С.К. від розгляду справи №910/30/19 - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Г.М. Мачульський